- •Лабораторна робота № 45 визначення індукції магнітного поля за допомогою терезів ампера
- •1. Магнітне поле. Індукція магнітного поля . Силові лінії магнітного поля. Потік вектора індукції магнітного поля (магнітний потік).
- •2. Дія магнітного поля на провідник з струмом. Сила ампера
- •3. Терези ампера та методика визначення індукції магнітного поля
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Обробка експериментальних даних
- •Лабораторна робота № 46 визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •1. Магнітне поле та його характеристики
- •2. Елементи земного магнетизму
- •3. Методика експериментального визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля землі
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №47. Визначення питомого заряду електрона
- •1. Магнітне поле. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила лоренца
- •2. Рух заряджених частинок в магнітному полі.
- •3. Практичне значення руху заряджених частинок в магнітному полі
- •4. Методика експериментального визначененя питомого заряду електрона
- •5. Послідовність виконання роботи
- •Лабораторна робота №49 визначення точки кюрі феромагнетиків
- •2. Діамагнетики, парамагнетики і феромагнетики
- •3. Природа феромагнетизму
- •4. Точка кюрі для феромагнетиків. Фазовий перехід іі роду
- •5. Експериментальне визначення точки кюрі феромагнетиків
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •3. Природа феромагнетизму. Намагніченість феромагнетиків. Крива намагнічення
- •4. Магнітний гістерезис. Петля гістерезису
- •5. Методика експериментального методу зняття петлі гістерезису за допомогою осцилографа
- •6. Послідовність виконання роботи
- •7. Розрахунок залишкового намагнічення та коерцитивної сили досліджуваного феромагнетика
- •8. Додаткове завдання: визначення магнітної проникності досліджуваного феромагнетика
- •9. Застосування феромагнітних матеріалів
- •Лабораторна робота № 53 вивчення роботи релаксаційного генератора
- •1. Поняття про релаксаційні коливання.
- •2. Струм в газах. Види газових розрядів.
- •3. Релаксаційний генератор на неоновій лампі.
- •4. Принцип експериментального методу.
- •5. Оцінка похибок експерименту.
- •6. Послідовність виконання роботи.
- •7. Додаткове завдання 1.
- •8. Додаткове завдання 2.
- •Лабораторна робота № 54 визначення індуктивності соленоїда та ємності конденсатора методом вимірювання їх реактивних опорів у колі змінного струму
- •1. Змінний електричний струм
- •2. Активний опір в колі змінного струму
- •4. Індуктивність у колі змінного струму
- •5. Активний опір, індуктивність та ємність у колі змінного струму
- •6. Принцип експериментального визначення ємності конденсатора методом вимірювання його реактивного опору.
- •7. Визначення індуктивності соленоїда
- •8. Похибки методу
- •9. Послідовність виконання роботи
- •9. Приклади технічного застосування індуктивного та ємнісного опорів.
- •10. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 55 вивчення резонансу в електричному коливальному контурі
- •1. Електричний коливальний контур. Вільні незатухаючі коливання
- •2. Вільні затухаючі коливання в контурі
- •3. Вимушені коливання в контурі. Явище резонансу
- •4. Послідовність виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 60 визначення довжини електромагнітної хвилі за допомогою двопровідної лінії
- •1. Основи теорії максвелла
- •2. Електромагнітні хвилі.
- •3. Стояча електромагнітна хвиля.
- •4. Експериментальне дослідження стоячих електромагнітних хвиль.
- •5. Послідовність виконання лабораторної роботи.
- •6 .Випромінювання і прийом електромагнітних хвиль. Передача інформації за допомогою електромагнітних хвиль.
- •Контрольні питання.
- •Перелік використаних джерел
4. Принцип експериментального методу.
З формули 53.11 випливає, що величина є стала для даної неонової лампи, а період релаксаційних коливань пропорційний опоруRрезистора та ємностіСконденсатора. Тому визначивши сталу лампи і вимірявши періодТрелаксаційних коливань та знаючи ємністьСз формули 53.11, можна отримати вираз для розрахунку невідомого опору:
. (53.12)
Аналогічно за відомим значенням опору Rможна визначити невідому ємність
Якщо ж в нашому розпорядженні одночасно є відомій опір Roта відома ємністьCo , то експериментальне визначенняRoxта невідомих ємностейCx , за допомогою релаксаційного генератора на неоновій лампі можна звести до порівняння відповідних періодів релаксаційних коливань. Якщо при відомому опоріRoперіод коливань буде рівнимTo, а при невідомому опоріRx-Т, то як випливає з 53.12
(53.13)
Так само методом порівняння можна визначити невідому ємність
(53.14)
де Co- відома ємність,То- період коливань генератора при відомій ємності, Т - при невідомій.
5. Оцінка похибок експерименту.
Нехай при відомому опорі Roза часtoвідбудетьсяNoспалахів лампи, тоді період коливаньТобуде рівним. Якщо при невідомому опорі за часtлампа спалахнеNразів, тоді період коливань буде рівним. Тому робоча формула для визначення невідомого опору прийме вигляд
(53.15)
Аналогічний вираз отримаємо і для визначення невідомої ємності
(53.16)
Якщо робочі формули логарифмувати, а отриманий результат диференціювати, то отримаємо формули похибок
(53.17)
(53.18)
(в числі спалахів не помиляємось, тобто похибки числа спалахів рівні нулю).
З даних формул випливає, що точність шуканої величини (відносні похибки або) визначається точністю еталонних величин (відомих опорів або ємностей, а також точністю вимірювань часу).
В даній роботі в якості еталонних опорів та ємностей використовуються резистори та ємності заводського виготовлення з відносною похибкою 4 % ,тобто і. Тому відносна похибка вимірювань періоду релаксаційних коливань в сумі теж не повинна перевищувати 4 % .
Для вимірювання часу використовуємо секундомір. Ми ніколи точно не включимо і не зупинимо секундомір в моменти початку і кінця підрахунку спалахів лампи. Враховуючи суб'єктивний фактор, похибка вимірювання часу може складати величину порядку 0,4 с (0,2 с вмикання секундоміра, 0,2 с – зупинка) так, як відносна похибка часу одного вимірювання не повинна перевищувати 2%.
Таким чином в даній роботі слід визначати таке число спалахів, загальна тривалість яких повинна бути не менша, ніж 20 с.
6. Послідовність виконання роботи.
На лабораторному стенді розташовані всі елементи релаксаційного генератора. Ці та інші елементи (джерело струму, вимикач, потенціометр, вольтметр, набір відомих та невідомих опорів і ємностей) мають відповідні позначення та клеми.
1. При вимкненому джерелі струму згідно схеми на рис. 53.7 зібрати релаксаційний генератор. Потенціометр повинен бути виставлений на нуль вихідної напруги.
2. Ввімкнути джерело струму і збільшуючи потенціометром вихідну напругу домогтись появи спалахів лампи. Секундоміром визначити число Noспалахів лампи за часtoне менший, ніж 20 с. Дані занести в таблицю 53.1.
3. Вимкнути джерело струму і замість відомого опоруRoв схему ввести перший невідомий опірRx1.
4. Ввімкнути джерело струму і не змінюючи вихідної напруги визначити число спалахів N1за час не менший 20 с.
5. В такій же послідовності провести досліди з опорами Rx2таRx3 . Дані занести в таблицю 53.1.
Таблиця 53.1
Опори |
Кількість спалахів, N |
Час t, с |
Похибка часу t, с |
Значення опорів, Ом |
Похибки R, Ом |
відомий |
|
|
|
Ro= |
|
невідомі |
|
|
|
визначено: |
|
Rx1 |
|
|
|
Rx1= |
|
Rx2 |
|
|
|
Rx2= |
|
Rx3 |
|
|
|
Rx3= |
|
6. За формулою (53.15) розрахувати шукані значення невідомих опорів, а за формулою (53.17) відносну, а потім абсолютні похибки. Результати розрахунків занести в таблицю 53.1.
7. Згідно попередньої методики провести визначення невідомих ємностей Cx1,Cx2таCx3. Тут відомий опір залишається на місці, а тільки замість відомої ємності Coв схему послідовно вводяться невідомі ємностіCxxі визначається кожен раз число спалахів за час не менший 20 с.
Розрахунки шуканих величин проводяться за формулою (53.16), а похибки визначаються за формулою (53.18). Всі результати занести в таблицю 53.2.
Таблиця 53.2
Конденсатори |
Кількість спалахів N |
Час t, с |
Похибка часу t, с |
Ємності конденсаторів C, мкФ |
Похибки C, мкФ |
відомий |
|
|
|
Co= |
|
невідомі |
|
|
|
визначено: |
|
Cx1 |
|
|
|
Cx1= |
|
Cx2 |
|
|
|
Cx2= |
|
Cx3 |
|
|
|
Cx3= |
|