Плани семінарських занять і рекомендації щодо засвоєння навчального матеріалу

 

Семінар №1. Тема:Історія ідей елітарності від найдавніших часів. 

План.

1. Елітаризм: загальні поняття, їх виникнення та застосування.

2. Історичні етапи розвитку політичної еліти:

    а/ на Стародавньому Сході; 

    б/ за часівАнтичної Греції іСтародавнього Риму;

    в/ в епоху Середньовіччя;

    г/ у Новий час;

    д/ у ХVIII-ХIХ ст.

                Студентам рекомендується розглянути еліту як політологічну категорію. Визначити основні завдання та актуальність курсу. Зробити висновки про загальні постулати та аргументи елітаризму. Засвоєння поняття еліти студентським колективом планується через історичну парадигму виникнення і застосування терміну Ф.Ніцше, Т.Адорно, К.Маннгеймом, М. Алле. Дж.Сарторі та ін. Студентам також рекомендується дослідити феномен еліти у працях українських та західних  дослідників /Г.Лассуел. А Тойнбі та ін./. Ціннісні та  функціональні інтерпретації еліти.

         Окремим інформаційним масивом до вивчення є розгляд історичної ретроспективи поглядів щодо еліти періоду Стародавнього Сходу, в епоху античності та Стародавнього Риму. Студентам необхідно особливу увагу приділити порівняльному аналізу політичної еліти Середньовічної Європи і в Новий час. Варто виокремити особливості взаємовідносин церкви та еліти на різних історичних етапах, зрозуміти політичні константи Макіавелізму, прослідкувати вплив еліти на  розвиток капіталізму.

 

Реферативні завдання:

         Політичні еліти в історії /на прикладі окремих історичних епох і регіонів світу/. Поняття еліти – наукові підходи  та визначення.

Завдання для самостйної роботи.

         Випишіть основні категорії та поняття курсу. Подайте їх можливі інтерпретації з різноманітних джерел та словників.

 

Семінар №2. Тема:Класичні теорії політичної еліти та сучасні дослідження.

План

1.    Елітарні концепції Г.Моски, В.Парето, Р.Міхельса.

2. Сучасне обгрунтування елітаризму: ірраціональні, біологічні,  функціональні, психологічні та технократичні підходи.

3.   Теорії плюралізму еліт, ціннісні, ліворадикальні та інші.

Студентам пропонується використати монографічні праці дослідників з метою глибшого розуміння предмету семінарських завдань. Г.Моска “Основи політичної науки“/1896/, ”Історія політичних доктрин”/1932/, /в англ.перекладі та варіанті “Правлячий клас” /1939/. Поняття “правлячого класу”. Моральні, матеріальні, інтелектуальні та інші переваги правлячого класу за Г.Москою. Здатність управляти як домінуючий критерій для відбору в політичний клас. Три шляхи доступу до політичного класу – військова доблесть, багатство, церковний сан. Структура і динаміка правлячого класу. Способи оновлення правлячого класу /спадковість, вибір, кооптація/. Аристократична і демократична тенденції. Два типи управління на основі принципу передачі влади ліберальне /делегування влади знизу догори/; автократичне / передача влади зверху вниз/.

В.Парето “Трактат із загальної соціології” /1916/, ”Перетворення демократії” /1921/. Поняття суспільної рівноваги й роль у ньому еліти. Виокремлення еліти як відправний пункт соціологічного аналізу В.Парето. Здібності у статистичному методі виокремлення еліти. Проблеми циркуляції еліт .Універсальний закон циркуляції еліт. Два головних типи еліт /леви й лисиці та методи їх управління  - метод сили і метод маніпуляції/. Теорія трьох “С” /усвідомлення своєї відособленості від маси, об”єднання спільністю соціального походження, усвідомлення необхідності захисту своїх “кастових інтересів”/.

Р.Міхельс “До соціології партій у сучасних демократіях” /1911/. Криза демократії як наслідок механізму партійного розвитку. “Залізний закон олігархії”. Два спрямування управлінської активності зорганізованих еліт.  Ієрархія як критерій олігархізації. Ієрархізація як критерій демократизації. Критерії раціоналізації демократії. Деолігархізація еліти. Проблеми клептократії як продовження традиційних досліджень Р.Міхельса.

Теорії постіндустріального елітаризму.

Політичний радикалізм Р.Міллса у праці “Владна еліта” /1956/. Систематичний і емпіричний методи дослідження вищих прошарків суспільства. Основні перемінні аналізу /клас, статус, влада, кваліфікація /навички/; формування правлячої верстви з трьох сегментів: політичного, економічного, військового/.

Ортега-і-Гассет і його праця “Повстання мас”. Розподіл суспільства на добірну меншість і масу. Людина маси – як конкретний тип. ”Дисципліна духу” як основна характерна риса  “добірної людини”. Поняття “міноритарної групи” /меншини/. Аристократична меншість як виразник аристократизму духу   нації за Ортега-і-Гассетом / Праця “Безхребетна Іспанія” /1921/.

 

Завдання для самостйної роботи.

         Попереднє опрацювання різноманітних класичних та сучасних теорій, поглядів на проблему  політичної еліти ,  її роль та функціїї у суспільстві.

Семінарське заняття за методом “малих груп” або “рольової гри”.

         Студенти поділяються на підгрупи, кожна з яких отримує завдання у відповідності до відомих теорій елітаризму. Кожна підгрупа представляє свою теорію. 2-3 експерти стежать за роботою груп. Дають оцінки всім, хто виступав і підгрупам загалом, підбивають підсумки.