Тема 2. Зародження процесу феодалізації у франків в епоху меровінгів (VI –VII ст.) (6 годин)

1. Франки і їх проникнення в Галію. Григорій Турський і його “Історія франків”. Григорій Турський про посилення влади Хлодвіга, його внутрішню політику та зміцнення особистої влади.

2. “Варварські правди” як тип історичного джерела. “Салічна” і “Рипуарська“ правди, їх особливості.

3. Господарське життя франків за “варварськими правдами”.

4. Формування поняття власності за “варварськими правдами”:

а) характер власності на рухоме майно, будівлі і присадибну ділянку;

б) етапи формування поняття власності на земельний наділ; алод у франків;

в) регулювання права індивідуальної власності на общинні угіддя.

5. Характеристика родових відносин:

а) свідчення родових відносин, права й обов’язки родичів;

б) причини послаблення родових зв’язків;

в) причини та шляхи трансформації общини у франків.

6. Соціальна структура франкського суспільства. Категорії населення та їх становище.

7. Формування державної влади за “варварськими правдами”:

а) ступінь повноважень і авторитету королівської влади;

б) королівська адміністрація та місцеве самоуправління;

в) судово-правова система.

Література

1. История Франции. – Т. 1. – М., 1972. – С. 32-52

2. Колесницкий И.Д. Этнические общности и политические образования у германцев I-V вв. // Средние Века. – В. 48. – М., 1985.

3. Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. – М., 1984. – С. 126-166; 198-212.

4. Люблинская А Д. Источниковедение истории средних веков. – Л., 1955. – С.58-68.

5. Малов В. Н. Меровинги // Вопросы истории. – 2000. - № 6. – С. 50-59.

6. Неусыхин А.И. Свобода и собственность в варварском обществе по “Салической правде” // Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма. – М.,1974. – С. 42-71.

7. Неусыхин А. И. Эволюция собственности и свободы в родоплеменном и варварском обществе // Там само. – С. 192-213.

8. Ронин В. К. Франки, Вестготы, Лангобарды VI-VIII вв.: политические аспекты самосознания // Одиссей: человек в истории. – М.,1989. – С. 60-77.

Методичні рекомендації до теми

Феодалізм як соціально-економічний і суспільно-політичний феномен зароджується на території сучасної Франції, в колишній римській провінції Галія. Виникнення його пов’язується з проникненням сюди франків та цивілізаційним синтезом античного та варварського світів. Тому дана тема має важливе академічне і методологічне значення у курсі історії середніх віків.

Франки (лат. Franci, нім. Franken, тобто “вільні люди”), група західногерманських племён (хамави, бруктери, усібети, тенктери, сугамбри та ін.). Близько ІІІ ст. вони об’єдналися у племінний союз. Франків прийнято умовно поділяти на дві групи. Ядро однієї з них (нижні, або західні), складали салічні (приморські; від кельтск. sal – море) франки, які проживали спочатку по р. Ейсел, а до середини ІV ст. розселилися по гирлу Рейну аж до Шельди. Другу групу складали племена, які жили по берегах Рейну аж до Майна (рипуарські, тобто прибережні, або річкові; від лат. ripa – берег річки). Салічні франки в середині ІV ст. були розбиті римлянами, але були залишені на кордонах Галії на правах федератів. У 451 р. вони брали участь в Каталаунскій битві проти гунів. До початку V ст. салічні франки оволоділи Галлією до Соми, а в кінці V ст. в часи правління Хлодвіга з роду Меровінгів остаточно утвердились тут. В правління Хлодвіга франки прийняли християнство за католицьким зразком; Хлодвіг був також ініціатором першої кодифікації звичаєвого права салічних франків. По смерті Хлодвіга держава франків розпалася.

Основним джерелом з ранньої політичної історії франків є праця турського єпископа Георгія Флоренція (Григорія Турського) “Історія франків” (або “Церковна історія”), написана ним в кінці VI ст. Григорія Турського справедливо називають “батьком французької історії”. Його також можна вважати основоположником християнської історіографічної традиції. Історію франків Григорій розпочинає від створення світу. В центрі уваги автора – історія турської єпархії. Будучи наближеним до королів династії Меровінгів, Григорій Турський мав змогу використовувати офіційні документи; ним також широко використовуються усні джерела. Правління Хлодвіга історик оцінює з точки зору його ставлення до церкви. Автор подає широку панораму життя франкського суспільства в добу міжусобиць між онуками Хлодвіга. За словами одного з сучасних французьких істориків, без “Історії франків” рання історія франків виглядала б білою плямою.

Соціально-економічні та суспільні відносини франків відображені в “Салічній правді” та “Рипуарській правді”. Вони належать до числа варварських правд – збірників, які фіксують старовинне звичаєве право “варварських народів” (вестготів, бургундів, саксів, баварів та ін.). Це записи судових звичаїв франків. Особливо важливою є “Салічна правда”, укладена, вірогідно, між 507-511 рр., в кінці правління Хлодвіга. Але найдавніший текст судебника не зберігся.

Правда написана на зіпсованій (вульгарній) латинській мові і містить багато франкських термінів. Ще одним впливом римської культури є те, що штрафи в документі виражені в римських грошових одиницях.

“Салічна правда”, написана на етапі формування державних інститутів, дає можливість простежити перехід франків від традиційного родо-племінного устрою до державності.

У правді відображені архаїчні форми соціальної організації, про які ми знаємо ще від Тацита. Але вже в цей час у франків починають зароджуватися якісно нові форми відносин (скажімо, право власності на нерухоме майно, перехід до сусідської общини тощо).

Побудова збірника хаотична, статті побудовані у формі прецедентів. Тому студент повинен уважно вивчити і систематизувати однопорядкові положення і на основі цього робити узагальнення.

При розгляді першого питання студентам необхідно ознайомитися з тими уривками праці Григорія Турського, в якій висвітлюється правління Хлодвіга (481-511 рр.). Перший сюжет присвячений битві при Суасоні. На підставі цього уривку студенти повинні проаналізувати приведену Григорієм Турським розповідь про суасонську чашу і на підставі цього простежити еволюцію формування влади Хлодвіга від військового вождя до одноосібного правителя, наділеного широкими владними повноваженнями. Також слід проаналізувати уривок, у якому висвітлюється хрещення Хлодвіга і з’ясувати, якими мотивами керувався правитель при цьому. Також заслуговує уваги процес усунення королем конкурентів від влади.

“Салічна правда” дає можливість детально розглянути систему господарства франків. Студенти повинні з’ясувати зміни, які відбулися у господарській культурі франків та причини, які їх зумовили.

Важливим є питання формування права власності у франкському суспільстві. Слід мати на увазі, що категорія власності включає в себе право володіння, користування та розпоряджання майном. Виходячи з цього необхідно простежити еволюцію права власності особливо на нерухоме майно, перш за все земельний наділ. При розгляді алоду слід враховувати той факт, що початково цим терміном називали все майно, і лише пізніше – невідчужуваний земельний наділ. Сама “Салічна правда” не дає можливості простежити цю еволюцію, тому до аналізу цього аспекту питання студенти повинні звернутися до приведеного нижче едикту франкського короля Хільперика (561-584).

При характеристиці родових відносин необхідно зауважити, що “Салічна правда” змальовує період початку розпаду роду як універсальної форми людської організації. Студенти повинні знайти у документі свідчення родових відносин, які перш за все охоплюються правами й обов’язками родичів, а також факти, що підтверджують бажання ряду родичів порвати зі своїм родом (стаття “Про бажаючого відмовитися від родства”). Необхідно також простежити за процесом трансформації общини з родової на сусідську (стаття “Про переселенців”).

При аналізі соціальної структури важливим є визначити критерії, за якими можна класифікувати категорії населення та їх становище. Можна виділити три такі критерії: етнічний, особистісний статус, служіння королю. Характеризуючи становище тієї чи іншої категорії населення перш за все слід звернути увагу на вергельд (плату за вбивство), яким захищається життя тієї чи іншої людини.

Розглядаючи останнє питання необхідно зауважити, що сам факт кодифікації правових звичаїв уже є свідченням зростання ролі й авторитету королівської влади. Студенти повинні простежити, яким чином документ вказує на повноваження та авторитет королівської влади, державної адміністрації, королівських дружинників. При аналізі судової системи слід звернути увагу на те, що за формою суд набуває рис державного (обов’язкова участь королівських осіб, збирання судових зборів на користь держави), але за формою залишався варварським (суд соприсяжників, ордалії тощо).