Тема 10 винаходи та відкриття в галузі природничих наук і техніки в XV-XVII ст. (4 години)

1. Загальна характеристика епохи Відродження та її вплив на наукову думку.

2. Технічний прогрес в різних галузях індустрії в XV-XVII ст.

3. Передумови, характер і значення Великих географічних відкриттів.

4. Розвиток природничих наук в XV-XVII ст. Революція в галузі астрономії (Копернік, Бруно. Галілей, Кеплер).

Література

1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм (XV-XVIIІ ст.). – К., 1995.

2. Гарен Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

3. Дрепер Д.В. История умственного развития Европы. – СПб., 1886. – Т. 2.

4. История средних веков (V-ХVІІ вв.): Хрестоматия /Сост. В.Е. Степанкова, А.Я. Шевеленко. – М., 1980. – Ч. 2.

5. Магидович И.П. Очерки по истории Великих географических открытий. – М., 1983. – Т. 2.

6. Самаркин В.В. Историческая география Западной Европы в средние века. – М., 1976.

7. Советская историческая энциклопедия (статті про Коперніка, Бруно, Галілея, Кеплера).

8. Техника и её историческое развитие. От появления ручных орудий труда до становления техники машинно-фабричного производства. – М., 1979. – Т. 4.

9. Виргинский В.С. Очерки развития науки и техники XV-ХІХ вв. – М., 1984. – Т. 1.

Методичні рекомендації до теми

Тема семінарського заняття присвячена, висловлюючись словами відомого французького історика Л. Февра, «науковому пориву Відродження» – одному з найбільш знакових періодів в історії людської думки. Це був період, в якому під впливом внутрішніх змін відбувається пробудження творчих сил – продуктивних, духовних – середньовічної Європи. З іншого боку, внаслідок продуктивних контактів зі Сходом в Європу проникають нові духовні віяння – нові арабські, призабуті античні, тощо. Це і стало підґрунтям того наукового прориву, який мав місце в Європі в XV-XVII ст.

При розкритті першого питання слід зауважити, що нас цікавить не сама епоха Відродження – явище це епохальне і вмістити його в межі семінарського заняття неможливо, а саме зародження нового світогляду, нового типу мислення, яке відбувається в цей час. Студент має з’ясувати основні складові цього нового (гуманістичного) світогляду, як то гуманізм, антропоморфізм, натуралізм, раціоналізм, критицизм тощо.

Даний період позначився небаченим раніше проривом в економіці, особливо в базових галузях – землеробстві, металургії, гірничій справі, транспорті, виробництві зброї тощо. Це був період принципово нових відкриттів та винаходів у різних галузях, які заклали підмурівок подальшого технічного прогресу людства. Показовим є той факт, що особливістю розвитку науки на даному етапі був її прагматичний характер. Тому завданням студентів при підготовці другого пункту плану є встановлення передумов та чинників, що зумовили прогрес в економіці Європи починаючи з ХV ст. Також слід простежити основні принципові винаходи та нововведення в базових галузях.

Великі географічні відкриття становлять цілу епоху в історії людства як в силу своїх хронологічних меж (небагато менше трьох століть), так і в силу своєї глобальної значущості. Перш за все студенти мають визначити передумови – соціально-економічні, внутрішньо-та зовнішньополітичні, науково-технічні й навіть вплив людського фактору – даних подій. Після цього необхідно простежити хронологію та напрямки основних подорожей. Доцільно нотатки в конспекті зробити у вигляді таблиці. Обов’язковими у даному питанні є робота з мапою. Характеризуючи наслідки географічних відкриттів, теж слід логічно поділити їх на групи – політичні, соціально-економічні, наукові, демографічні тощо. Але слід уникати однобокості при трактуванні цих подій. Якщо для європейців відкриття стали фактором бурхливого подальшого розвитку, то для цілих народів вони принесли смерть і страждання, ганебне рабство, колоніальну експлуатацію тощо.

При розгляді останнього питання в центрі уваги має стати саме революція у галузі астрономії, яка замінила усталену схоластичну геоцентричну систему устрою Всесвіту на геліоцентричну. При цьому основна увага студентів повинна бути звернена на наукові здобутки видатних вчених цього часу – Миколая Коперніка, Джордано Бруно, Галілео Галілея та Іоганна Кеплера. Для оптимізації роботи на семінарі пропонується попередня підготовка та обговорення доповідей по окремим персоналіям.