Тема 6. Християнська церква в житті середньовічної європи (2 години)

1. Організація католицької церкви. Церковна ієрархія.

2. Папство і його роль в середньовічній політиці. Ідея теократії.

3. Церква і європейська культура.

4. Монашество в системі католицької церкви. Духовно-лицарські ордени.

Література

1. Блок М. Феодальне суспільство. – К., 2002. – С. 257-364.

2. Гергей Й. История папства. – М., 1996.

3. Заборов М.А. Папство и крестовые походы. – М., 1980.

4. Карсавин Л.П. Монашество в средние века. – М., 1992.

5. Корелин М.С. Важнейшие моменты в истории средневекового папства. – СПб., 1901.

6. Ле Гофф Ж.. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

7. Лозинский С.Г. История папства. – М., 1986.

8. Руа Ж.. Ж.. История рыцарства. – М., 1996. – С. 225-239.

Методичні рекомендації до теми

Місце даної теми у вузівському курсі історії середніх віків визначається тією роллю, яку відігравала християнська церква та її політика у житті середньовічної Європи. Католицька церква не чолі з інститутом римського папства не лише сформувала розгалужену систему церковної ієрархії по всій Західній Європі, а й стала важливим суб’єктом господарського життя (будучи найбільшим землевласником), активно втручалася в життя політичне (маючи підпорядковані військові угрупування та протистоячи світській владі у питанні інвеститури), визначала життя культурне (монополізуючи офіційні освіту, мистецтво, літературу, піднісши теологію над усіма науками).

В межах першого питання слід простежити структуру католицької церкви, яка була побудована на принципах жорсткої централізації та ієрархії, підпорядкування нижчих діоцезів вищим. Потрібно встановити щаблі цієї ієрархії, характер їх повноважень та ступінь впливовості.

Центральне місце в церковній організації католицтва займає інститут папства. Студенти мають з’ясувати історію його виникнення, правове поле функціонування, структуру. Папство було не лише духовним інститутом, а й суб’єктом політичного життя. Перш за все це втілилося в існуванні на карті Європи особливого утворення – Папської області. Крім цього, папство активно втручалося як у внутрішню (боротьба з єресями, питання інвеститури), так і зовнішню політику (Хрестові походи) європейських держав. Крім часто згадуваної боротьби за інвеституру вплив цей був і цілком корисний. Можна згадати хоча б ініційований папством «Божий мир» в католицьких країнах. Зростання авторитету папства особливо простежується у виникненні та спробах утілення в життя ідеї теократії (Див. документи 1-6).

Під час розгляду третього питання слід мати на увазі, що вплив церкви на культурне життя був далеко неоднозначний. З одного боку, церква монополізувала освіту й науку, не визнавала розходження з нею у думках, жорстоко придушувала будь-яке інакодумство, поставила примат віри над розумом, визнавала лише офіційне церковне мистецтво, яке базувалося на ідеалах релігійної естетики. З іншого боку, церква виступала потужним меценатом, що вплинуло на розвиток живопису й архітектури, протягом тривалого часу була основним осередком розвитку освіти й науки. Тому це питання слід розглядати з урахуванням даних зауважень.

Монастирі та монашество стало яскравою сторінкою в історії католицької церкви. Фанатичні відлюдькуваті осередки т.з. «чорного духовенства» беруть свій початок з часів раннього християнства. Вже у VI ст. виникає перший монашеський орден – Бенедиктинський. Історія монашества – це перш за все історія монашеських орденів. Вони мали різне призначення (жебрацькі, духовно-лицарські), різний фронт діяльності, різну структуру, різний вплив. Проте їх об’єднує одне – замкнений характер, відокремлення від зовнішнього світу, служіння Богу. Обсяги семінарського заняття не дають можливості у повній мірі дослідити даний інститут. Студентам пропонується ознайомитися з структурою, статутами та діяльністю основних орденів – бенедиктинців, францисканців, домініканців, тамплієрів, госпітальєрів тощо.