Тема 5. Середньовічне місто (4 години)

1. Виникнення середньовічних міст. Проблема виникнення середньовічного міста в історіографії.

2. “Комунальна революція”. Організація міського самоуправління.

3. Організація ремесел в середні віки:

а) причини і цілі організації середньовічних цехів;

б) регламентація виробництва як важливий фактор існування цехів;

в) управління середньовічними цеховими корпораціями;

г) становище адміністрації, майстрів і допоміжного персоналу.

4. Торгівля в середні віки:

а) умови розвитку торгівлі в середньовічній Європі;

б) внутрішня торгівля; купецькі гільдії; ринок і ярмарок;

в) зовнішньоєвропейська торгівля;

г) середньовічний купець як соціальний тип (за статтею А.Я. Гуревича “Средневековый купец”)

5. Духовне життя середньовічного міста:

а) особливості міської народної культури;

б) виникнення і розвиток європейських університетів; їх устрій.

6. Життя і побут городян. Соціальні проблеми середньовічного міста.

Література

1. Блок М. Феодальне суспільство. – К., 2002.

2. Гуревич А. Я. Средневековый купец // Одиссей: Человек в истории. – М., 1990. – С. 93-132.

3. История средних веков / Под ред. З. В. Удальцовой. – М.,1990. – Т. 1. – С. 189-190.

4. Лависс Э, Рамбо А. Культура и цивилизация Западной Европы в епоху крестовых походов. – М., 1895.

5. Ле Гофф Ж. Университеты и государственная власть в Средние века и эпоху Возрождения // Другое средневековье. – Екатеринбург, 2000. – С. 120-135.

6. Поньон Э. Повседневная жизнь Западной Европы в 1000 году. – М., 2000.

7. Стам С.М. Средневековый город и развитие социальной структуры феодального общества // Классы и сословия средневекового общества. – М., 1988. – С. 34-40.

8. Хачатурян Н.А. Город в системе феодальной формации // Вопросы истории. – 1983. – № 1.

9. Ястребицкая А.Л. Западная Европа в Средние века: эпоха, быт, костюм. – Л., 1973.

10. Ястребицкая А.Л. Основные проблемы реалий истории средневекового города в освещении современной западной медиевистики // СВ. – В. 43. – М., 1980. – С. 248-275.

Методичні рекомендації до теми

Дана тема належить до класичних у вузівському курсі історії середніх віків. Проблема середньовічного міста має велике академічне та методологічне значення. В ході вивчення теми студент має з’ясувати специфічні риси середньовічного міста, обставини його виникнення та функціонування як особливої системи в структурі феодального суспільства. Крім того, в процесі роботи над даною темою студент має змогу ознайомитися з широким спектром джерел – середньовічними хроніками, записками мандрівників, документами муніципальних органів, статутами ремісничих цехів та купецьких гільдій тощо.

При вивченні першого питання перш за все слід звернути увагу на якісні зміни, які відбулися в середньовічній Європі в кінці раннього середньовіччя, перш за все в соціальній та економічній сферах. Важливим є звернення до різних концепцій походження середньовічного міста, їх аналіз. В межах питання слід також з’ясувати функції середньовічного міста та порівняти їх з функціями міст сучасних.

Важливою сторінкою історії міст в середні віки стала боротьба за самоврядування, яка увійшла в історію як «комунальна революція». Необхідно визначити визрівання обставин для активізації бюргерів у боротьбі за свої права. Особливо слід звернути увагу на особливості соціального та економічного розвитку міста у порівнянні з селом, що визначили вищій ступінь колективної самосвідомості та економічної автономії. Також слід визначити основні форми боротьби бюргерів, а також специфіку її в різних містах – королівських, єпископальних та тих, що лежали на землях світських феодалів. Насамкінець студент має з’ясувати основні ланки системи міського самоврядування (рада, магістрат, бургомістр) та їх функції.

Третій пункт плану є ключовим у даній темі. Ремісничі цехові корпорації стали візитною карткою середньовічного міста. Основним комплексом джерел по даному питанню є статути ремісничих цехів. Робота з їх текстами є обов’язковою умовою підготовки до семінарського заняття. Насамперед, в умовах дрібнотоварного виробництва з обмеженим попитом на ремісничу продукцію слід віднайти чинники, що спричинили утворення ремісничих корпорацій. Аналізуючи різні елементи цехової організації, студенту доцільно слідувати запропонованому плану. Особливо слід зупинитися на регламентації виробництва та контролю за якістю як головним завданням функціонування цехів, а також проблемі «замикання цехів».

Наступне питання присвячене торгівлі. Всупереч усталеній думці про середньовіччя як епоху суцільного натурального господарства та відсутності економічних взаємин між розрізненими територіями торгове життя середньовічного Заходу було жвавим і насиченим. На початку підготовки студент має визначити умови (географічні, характер комунікацій, політичні, соціально-економічні, ідеологічні) для торгового розвитку Європи, які в цілому були несприятливими. Надалі слід розібрати основні форми внутрішньої торгівлі (базари, ярмарки), з’ясувати їх специфіку, а також особливе становище соціальних груп купців та торговців. Окремо необхідно розглянути інститут купецьких гільдій як різновиду середньовічних професійних корпорацій на кшталт вже розглянутих ремісничих цехів. Розглядаючи зовнішньоєвропейську торгівлю, слід відмітити, по-перше, її морський характер, а по-друге, що вона велася переважно двома транспортними магістралями. Перший шлях проходив на Півночі Північним та Балтійським морями, пов’язуючи між собою порти Англії, Фландрії, Франції, Німеччини, Данії та Польщі з містами Прибалтики та Північно-Східної Русі (Псков, Новгород). Основу товарообігу становили сировина та напівфабрикати шкіри, риба, мед, віск тощо. Особливу увагу тут слід приділити союзу торгівельних міст Ганзі. Другий шлях проходив Середземним морем і пов’язував порти Італії, Південної Франції, Далмації зі Східним Середземномор’ям. Студент має звернути увагу на наступні особливості цього напрямку торгівлі: характер товарообігу (предмети розкоші, зброя, коні тощо), її транзитний характер, роль саме італійських міст в даному регіоні, а також залежність даного торгівельного вектору від політичної ситуації в регіоні та бурхливих військово-політичних конфліктів (Хрестові походи, наступ арабів тощо). Насамкінець пропонується розгляд попередньо підготовленої одним зі студентів доповіді за статтею А.Я. Гуревича «Середньовічний купець» (вміщена в альманасі «Одиссей: Человек в истории». – М., 1990).

Наступні два питання присвячені духовній та побутовим складовим життя середньовічного міста. Особливої уваги в даному контексті заслуговує феномен міської народної культури, яка була різновидом культури світської, стояла в опозиції до офіційної церковної. Слід дати характеристику основним її жанрам, а також тому соціальному середовищу, в якому вона зародилася і розвивалася. Щодо освіти, то середньовічні університети з’являються в Європі з кінця ХІІ ст. як центри освіти і науки. Назва їх походить від латинського universum – всезагальний, оскільки, по-перше, заклади ці давали найширшу та найзагальнішу на той час освіту, а по-друге, в силу використання латини як мови викладання в них могли навчатися люди з будь-якого куточку Європи і дипломи також визнавалися у всій Європі. Студент має розглянути особливості устрою університетів, організацію навчального процесу, становища студентства тощо. Багато елементів середньовічного університетського життя (поділ на факультети, посади ректора, декана, професора, кваліфікаційні рівні бакалавра та магістра, лекція та диспут як форми організації навчального процесу тощо) дійшли до наших днів. Що стосується питання про життя і побут городян, то без його засвоєння неможливо у повній мірі осягнути складне й багатоманітне явище середньовічного міста, а тим більше донести його до розуміння школярів. Тому цей пункт плану набув хрестоматійного й обов’язкового характеру. Основні проблеми, які стоять перед студентом, зводяться до наступних: зовнішній вигляд середньовічного міста, його планування та топографія, особливості забудови, публічні місця, витоки соціальних проблем міста, житло рядового бюргера, його побут тощо.