Тема 4. Повсякденне життя західної європи в середні віки (2 години)

1. Європейський простір доби середньовіччя:

а) природне середовище та щільність населення;

б) характер комунікацій;

в) зв’язки між людьми.

2. Життя і побут феодала:

а) замок феодала;

б) життєвий шлях лицаря-воїна;

в) кодекс лицарської честі.

3. Життя і побут селянина:

а) повсякденне життя;

б) рівень матеріального життя;

в) середньовічна селянська родина.

4. Особливості середньовічної ментальності:

а) поняття про ментальність;

б) зв’язок середньовічної людини з природою;

в) усвідомлення часу і простору;

г) сила звичаю і традиційність;

д) середньовічна релігійність; феномен “народного християнства”.

Література

1. Ауров О.В. Образ жизни кастильского рыцаря // Вопросы истории. – 2003. - №8. – С. 56-68.

2. Блок М. Феодальне суспільство. – К., 2002. – С. 74-104; 158-176; 232-251; 294-330.

3. Вейс Г. История цивилизации: Архитектура. Вооружения. Одежда. Утварь. – Т. 2. – М.,1998.

4. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры. – М.,1984. – С. 16-167; 198-225.

5. Дюби Ж. Европа в средние века. – Смоленск, 1994.

6. Карсавин Л. П. Основы средневековой религиозности // Сочинения. – Т. 2. – СПб., 1997.

7. Ле Гофф Ж. Символический ритуал вассалитета // Другое средневековье. – Екатеринбург, 2000. – С.211-263.

8. Ле Гофф Ж.. Цивилизация Средневекового Запада. – М.,1992. – С.106-352.

9. Поньон Э. Повседневная жизнь Европы в 1000 году. – М., 2000.

10. Руа Ж. Ж.. История рыцарства. – М., 1996.

11. Ястребицкая А.Л. Западная Европа ХI-XIII вв.: Эпоха, быт, костюм. – М.,1973.

Методичні рекомендації до теми

Дана тема займає вагоме місце у вузівському курсі медієвістики загалом та у процесі формування вчителя історії зокрема. Введення до планів семінарських занять проблематики історії повсякденності перш за все виправдане необхідністю оживлення, олюднення історії, наближення студента до тієї далекої епохи, що вивчається. Радянська наука традиційно обходила дані питання, у вузівських підручниках відповідні розділи відсутні взагалі. Це видається нам неприпустимим, оскільки предметом історії є не стільки минуле, скільки людина у цьому минулому. За словами видатного російського історика Л.П. Карсавіна основною вадою науки є те, що традиційна медієвістика за плугом не помічає селянина.

Вивчення даної тематики містить у собі значні труднощі, викликані переважно особливостями джерельної бази. Проблеми повсякденності, а особливо ментальності середньовічного обивателя слабо відображені у традиційному комплексі середньовічних джерел. Дослідники з огляду на це широко використовують дані суміжних дисциплін – дендрохронології, кліматології, історичної географії, геральдики, сфрагістики тощо, а також твори образотворчого мистецтва, усної народної творчості та ін. Очевидно, що в межах семінарського заняття подібна робота неможлива, тому студентам необхідно звернутися до спеціальної наукової літератури з теми, наведеної у рекомендованому списку.

Перше питання присвячена загальній характеристиці Європи часів середньовіччя. Низька щільність населення та величезні незаселені та не окультурені території визначали умови проживання, характер комунікацій, культурного розвитку взагалі.

Друге питання присвячене вивченню культурного середовища панівного стану середньовічної Європи – лицарства. Студенти повинні розглянути різноманітні аспекти лицарського побуту, як матеріальні (лицарський замок та його роль у середньовічній цивілізації, лицарське озброєння як елемент військового мистецтва доби середньовіччя, лицарські герби та геральдичні символи), побутові (життєвий шлях лицаря, основні заняття лицаря, роль війни у його житті, лицарський побут), так і духовні (обрядовість як елемент лицарської культури, кодекс лицарської честі) тощо.

Середньовічна цивілізація переважною мірою постала й розвивалася як цивілізація аграрна. Переважну більшість населення становили селяни. Тому третє питання теми присвячене повсякденному житті селянина. Слід зауважити, що традиційне (аграрне) суспільство являє собою універсальний етап в історії людства, тому багато в чому універсальними є й засади матеріальної та духовної культури селянства. Запропоновані документи [5;9] дають можливість простежити складність та суворість селянських буднів доби середньовіччя, коли людина змушена була протистояти як природі з суворими умовами існування та породженими ними катаклізмам у вигляді голоду, хвороб, так і повсякденній рутинній праці, ускладненій доволі жорсткою експлуатацією з боку сеньйорів.

Заключне питання присвячене специфіці середньовічної ментальності. Під останньою розуміють той глибинний пласт народної свідомості, який успадковується від покоління до покоління, визначає світосприйняття та світовідчуття, комплекс міфологічних уявлень та обрядової практики тощо. Про ментальність говорять, що вона знаходиться більше на рівні підсвідомого, ніж усвідомлюваного. Саме досліджуючи її ми можемо відповісти на питання: як людина сприймала оточуючий світ, а не яким був цей світ; як вона уявляла собі час і простір, життя і смерть, як ставилася до праці й багатства; як людина вірила, а не у що вона вірила тощо. Без відповідей на ці питання неможливо скласти повну картину буття середньовічної людини. Слід мати на увазі, що людина середньовіччя жила в тісному контакті з природою, залежала від неї. Це визначало не лише комплекс раціональних знань людини про світ та характер господарської діяльності, а й міфологічні уявлення (до певної міри обожнення сил природи), усвідомлення часу (циклічне, підпорядковане природним ритмам), просторовий світогляд (обмежений природним оточенням, скажімо, лісом) тощо. Тут також особливо слід звернути увагу на особливості середньовічної релігійності, яка стала результатом синтезу християнських догматів та дохристиянських (язичницьких) уявлень. Студент має з’ясувати природу двовір’я, його витоки та вплив на повсякденне життя людини. Тут ми пропонуємо звернутися до досліджень Л.П. Карсавіна та М. Блока (див. список літератури).