BZhD_dlya_studentov / БЖД посібник

(рис.3.43)натериторіїУкраїнирадіацією забруднені місцевості 86 адміністративних районів, 2311 населених пунктів, де загалом мешкає близько 2 млн. 600 тис. жителів, у тому числі — 600 тис. дітей. Забруднено радіонуклідами понад 7 млн. гектарів

землі, серед яких 3 млн. га сільсько- Рис. 3.43 господарських угідь та 2 млн. лісових масивів.

В даний час об’єкти ЧАEС випромінюють дози радіації. 15–300 мР/год. А на окремих ділянках 1–5 Р/год. Проектний термін служби саркофага який захищатиме четвертий реактор, 30 років. Зараз планується «саркофаг-2», який повинен містити «саркофаг-1» і зробити його безпечним.

Верховна Рада України ухвалила Закон, який визначає 4 зони радіоактивного забруднення:

1.Зона періодичного радіоактивного контролю (низьке забруднення, 0,5–1 Кі/км2). Дозволено збирання грибів, ягід, лікарських рослин, а також заготівля деревини без обмежень.

Упідсобних господарствах ніяких обмежень щодо годівлі та утримання сільськогосподарських тварин і птиці не запроваджується.

2.Зона посиленого радіоактивного контролю (середнє забруднення, 1–5 Кі/км2). Дозволено збирання, заготівлю грибів, ягід, лікарських рослин і сіна з обов’язковим попереднім дозиметричним контролем. Заготівля деревини і використання продуктів її переробки проводиться без обмеження. У підсобних господарствах рекомендується періодичний вибірковий контроль м’ясних і молочних продуктів, кормів.

3.Зона гарантованого добровільного відселення (високі забруднення, 5–15 Кі/км2). У цій зоні заготівля грибів, ягід заборонена. Необхідний особливий режим сільського господарства: обмежене землекористування. Заборонено випасати молочну, м’ясну худобу.

4.Зони відчуження (надзвичайно високе забруднення). Це дослідницький полігон для боротьби із наслідками ядерних катастроф.

231

в навчальних приміщеннях може бути використаний індика­ тор іонізуючих випромінювань (рис. 3.44). Він призначений для виявлення і оцінки інтенсивності гама-випромінювання, а також для визначення рівня потужності еквівалентної дози (ПЕД) гама-випромінювання за цифровим індикатором.

При допомозі індикатора можна також оцінити радіоак­ тивне забруднення території та продуктів харчування за їх зовнішнім γ-випромінюванням. Одиницею вимірювання радіоак­ тивного забруднення є Кюрі/кг або Бк/кг. Мінімальний рівень радіоактивного забруднення, який потребує уваги у відповідності з рекомендацією НКРЗ встановлений в 4 кіло-Беккереля на кілограм (літр) — 4 кБк/кг (л) або 1·10-7 Кюрі/кг (л).

Згідно декларації МКРЗ обмеження опромінення повинно базуватися на середній річній дозі протягом життя рівній 1 мЗв. В Україні допустимі рівні опромінення регламентувалися Санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами і джерелами іонізуючих випромінювань СП-333-60. В даний час діють Норми радіаційної безпеки (НРБУ-97). Вони встановлюють систему дозових навантажень і принципи їх застосування. Державні санітарні правила встановлюють граничну річну дозу опромінення 5 мЗв (0,5 бер), яка враховує усі природні джерела випромінювання і прийнята у переважній більшості розвинутих країн. Допустимим вважають одноразове аварійне випромінювання — 0,1 Зв. Потужності експозиційної дози до 25 мкР/год в Україні вважається допустимою.

232

?ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.(РО). Прокоментуйте суть явища радіоактивності? Опишіть біологічну дію іонізуючих випромінювань.

2.(РО). Що розуміють під зовнішнім та внутрішнім випромінювань? Опишіть принципи забезпечення радіаційної безпеки від внутрішнього та зовнішнього опромінення.

3.(ЗЗ). Які види іонізуючих випромінювань ви знаєте? Дайте їх коротку характеристику із зазначенням властивостей.

4.(ЗЗ). В яких одиницях вимірюються основні параметри, що характеризують радіоактивні випромінювання.

5.(ПОЗ). Назвіть основні принципи забезпечення радіаційної безпеки від внутрішнього та зовнішнього опромінення.

6.(П). Доведіть необхідність вимірювання дози радіаційного навантаження.

7.(П). Які можуть виникнути захворювання в результаті радіоактивного опромінення? Чи всі люди приречені на захворювання при радіоактивних опроміненнях?

8.(П). Чи можливо за допомогою дозиметра оцінити радіоактивне забруднення продуктів харчування за їх зовнішнім випромінюванням?

233

3.5. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

3.5.1. Поняття «електробезпека», «електротравма» та «електротравматизм»

Промислова електрика — це електричний струм, який виробляється промисловими установками та індивідуальними джерелами струму для використання на виробництві та в побуті.

Статична електрика — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, речах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу.

Атмосферна електрика — це явище природи, пов’язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних потоків повітря (рис. 3.45). Проходячи над Землею, грозова хмара може створити на її поверхні великі індукційні заряди. Різниця потенціалів між хмарою і Землею досягає величезних значень.

Якщо напруженість цього поля стає досить великою, то може статися пробій, тобто блискавка, яка б’є в Землю.

234

Зустрічається також кульова блискавка, яка з’являється одночасно із лінійною недалеко від місця її удару.

Електричний струм — це впорядкований рух електричних зарядів. Основними його параметрами є напруга, сила струму та частота. Організм людини не наділений здатністю виявляти наявність електроструму.

Електробезпека — це система організаційних і технічних заходів і засобів, які забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

3.5.2. Дія електричного струму на людину. Електричні травми

Електричний струм, проходячи через організм людини, призводить до термічної, електролітичної, біологічної та механіч-

ної дій (електротравматизм).

Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку, що стає причиною серйозних функціональних розладів.

Електролітична дія струму виявляється в розкладанні органічної речовини та крові, що призводить до істотних змін їх фізико-хімічного складу.

Біологічна дія струму виявляється у подразненні збудливих тканин організму, яке супроводжується мимовільним скороченням м’язів.

Механічна дія електричного струму проявляється в розшаруванні тканин і навіть у відриві частин тіла.

Електричні травми — це чітко виражені місцеві пошкодження тканин і органів людини, які виникають від дії електричного струму та електричної дуги. Електротравми умовно поділяють на місцеві та електричні удари.

Місцева електротравма — це локальне ушкодження цілісності тканин тіла, кісток під впливом електроструму, електродуги. Наслідком місцевих електротравм є електричні опіки, електричні знаки, електрометалізація шкіри, електроофтальмія, механічні пошкодження.

235

Електричні опіки можуть бути поверхневими ураження шкіри та внутрішніми. Електричні опіки виникають внаслідок нагрівання тканин тіла людини струмом величиною більше 1 А.

Електричні знаки — плями сірого або блідо-жовтого кольору у вигляді мозолей на поверхні шкіри в місці контакту із струмопровідними елементами.

Електрометалізація шкіри — це просочування поверхні шкіри частинками металу під час його випаровування чи розбризкування під впливом електричного струму. Уражена ділянка жорстка на дотик і має забарвлення, характерне для кольору металу, що потрапив до шкіри.

Під дією великого потоку ультрафіолетових променів ви-

никає електроофтальмія (запалення очей). При цьому мають місце почервоніння та запалення шкіри, слизових оболонок повік, сльози, гнійні виділення з очей, судоми повік та часткова втрата зору.

Механічне пошкодження виникає під час різкого мимовільного скорочення м’язів під впливом струму, що проходить через людину. Внаслідок цього порушується цілісність (рветься) шкіри, кровоносних судин, нервової тканини, можливі вивихи суглобів і навіть переломи кісток.

Електричний удар — це збуджуюча дія електричного струму на живі тканини організму, яка проявляється у вигляді судорожних скорочень м’язів. Залежно від уражень ступінь негативної дії цього явища на організм людини може бути різним (рис. 3.46). У найгіршому випадку електричний удар може призвести до порушень діяльності і навіть повної зупинки ле-

генів та серця. Електричні удари можуть призвести до судорожних скорочень м’язів без втрати свідомості, до судорожних скорочень м’язів із втратою свідомості але із збереженнямроботилегеньісерця, до втрати свідомості і порушенням діяльності органів дихання і серця. Сильні електричні удари можуть викликали клінічну смерть.

236

Електричний шок — своєрідна важка нервово-рефлекторна реакція організму у відповідь на надмірне подразнення електричним струмом, яке супроводжується глибоким розладом кровообігу, дихання та обміну речовин. Розрізняють три фази шоку. безпосередньо після дії струму настає короткочасна фаза збудження,колипотерпілийреагуєнавиникненняболю,унього підвищується кров’яний тиск. Потім настає фаза гальмування. івиснаженнянервовоїсистеми,колирізкознижуєтьсякров’яний тиск, слабне дихання, виникає депресія. Третя фаза — людина помирає в результаті повного згасання життєвих функцій або настає виздоровлення як результат ефективного лікування.

3.5.3. Чинники, що впливають на наслідки враження електричним струмом. Джерела електронебезпеки.

Допустимі значення струму. Характеристика дії електричного струму

Чинниками, що впливають на наслідки враження електрич­ ним струмом (рис. 3.47) можуть мати електричний характер: напруга; сила струму, що проходить через тіло людини; вид і частота струму; опір електричного кола; наявність заземлення або занулення і неелектричний характер: індивідуальні особливості людини, її увага, шлях проходження струму через тіло людини, тривалістьдіїструму;станприміщення, в якому експлуатується електроустановкатаплощаконтактулюдини із струмоведучими частинами.

Опір тіла людини не постійний,

він залежить від багатьох причин іколиваєтьсявдужеширокихмежах. Так, опір сухої шкіри коливається

від 3000 до 100000 Ом, а вологої — Рис. 3.47 знижується до 1000 Ом і менше.

Величина струму по-різному впливає­ на організм людини. Порогово відчутний струм — найменше значення того струму, який під час проходження через організм людини викликає відчуття подразнення (0,6–1,5 мА при змінному струмі часто-

тою 50 Гц та 5–7 мА — при постійному струмі).

237

При струмі до 10 мА і частоті 50 Гц відчувається неприємна подразлива дія струму, яка супроводжується судорожними скороченнями м’язів.

Порогово невідпускаючий струм — найменша величина електричного струму (10–18 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА — при постійному струмі), при проходженні через організм людини яка викликає судорожні скорочення м’язів руки, в якій затиснений провідник.

При струмі 25–50 мА утруднюється дихання, при струмі більше 50 мА і до 100 мА порушується і робота серця з одно-

часним паралічем дихання.

Порогово фібриляційний струм — найменше значення елек-

тричного струму (100 мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА — при постійному струмі), проходження якого через організм людини спричинює фібриляцію серця .

Струм в 100 мА при 50 Гц і вище вважають смертельним для людини.

Підвищення напруги, прикладеної до тіла людини, в багато разів зменшує опір шкіри. Здебільшого, чим вища прикладена напруга,тимбільшанебезпекаураження.Умовнобезпечноюєнапруга 12 В. Але залежно від сили струму, опору організму людини, її віку,статітаіншихіндивідуальнихособливостей,термінудії,умов виробництва та стану навколишнього середовища (температура, вологість повітря тощо) напруга у 12 В може стати небезпечною.

Величини напруг, які використовуються на практиці:

0–12 В — застосовують для переносних світильників місцевого освітлення під час роботи у приміщеннях з підвищеною і особливою небезпекою, в тісноті, незручному положенні, коли є небезпека дотику працюючого до металевих, заземлених частин; 0–42 В — для проведення лабораторних та практичних занять з учнями (неповнолітніми) в навчальних закладах, а також для індивідуального освітлення і ручного електроінструменту, переносних ламп, сигналізації, під час роботи в небез-

печних виробничих зонах.

127, 220 В — для освітлення і ручного інструменту в промисловості та побуті;

380 В — величина напруги, яка використовується для промислового устаткування;

238

380 В і вище — величина напруги, що застосовується для передачі електричного струму електролініями на відстань.

Різні тканини людини по-різному проводять струм. Найбіль­ ший електричний опір має шкіра людини і, особливо, верхня ороговіла її частина, в якій не має кровоносних судин. На результат ураження виявляє вплив також шлях струму через тіло людини (петлі струму). Велика небезпека виникає тоді, коли струм проходить через найбільш життєво важливі органи: серце, головний мозок, легені. З усіх випадків електротравматизму найчастіше зустрічаються дві петлі струму: права рука — ноги, рука — рука.

Небезпека ураження від змінного струму досягає максиму-

У випадку замикання фази на землю на поверхні землі з’являється електричний потенціал. У зоні розтікання струму людина може опинитися під різницею потенціалів, наприклад, на відстані кроку. Напруга кроку — це різниця потенці-

239

Відповідно до правил облаштування електрообладнання, приміщення поділяються на три категорії:

1.Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення,

вяких відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.

2.Приміщення з підвищеною небезпекою — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом (вологість, струмопровідні поли — металеві, залізобетонні, висока температура).

3.Особливо небезпечні приміщення — це такі, що характеризуються наявністю однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість, хімічно активне середовище, одночасно дві або більше умов підвищеної небезпеки.

Будова електричної мережі кабінетів та лабораторій навчальних закладів повинна відповідати вимогам та стандартам безпеки праці. Не дозволяється подавати на робочі столи учнів напругу понад 42 В змінного і понад 110 В постійного струму. Кабінети фізики, хімії, майстерні до групи приміщень з підвищеною небезпекою, тому електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму необхідно заземлювати. Електророзетки не дозволяється розміщувати в безпосередній близькості від стояків водопровідних і опалювальних систем, радіаторів і раковин. Стан заземлення та ізоляції електричних мереж, електроприладів і електрообладнання мають щороку перевіряти електротехнічні лабораторії. Для забезпечення електробезпеки в електромережах кабінетів та лабораторій необхідно застосовувати їх електричне розділення. Якщо помічено несправності в електромережі кабінету чи лабораторії, у тому числі і у випадку виходу з ладу електроламп, необхідно повідомити електрика або відповідального за електрогосподарство навчального закладу.

3.5.4. Захист людей від ураження електричним струмом

Для забезпечення захисту людей від ураження електрич­ ним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне

240