BZhD_dlya_studentov / БЖД посібник

•членів — керівник (заступник) закладу, начальник (працівник) служби охорони праці, представники колективу.

Комісія по спеціальному розслідуванню протягом 10 днів розслідує нещасний випадок і складає акт спеціального розслідування, оформлює інші необхідні документи і матеріали.

Матеріали спеціального розслідування повинні включати:

•копію наказу про створення комісії із спеціального розслідування;

•акт спеціального розслідування;

•копію акта за формою Н-Н на кожного потерпілого окремо;

•плани, схеми і фотознімки місця події;

•протоколи опитувань, пояснення свідків нещасного випадку та інших причетних осіб, а також посадових осіб, відповідальних за дотримання вимог норм і правил з охорони праці;

•витяг з журналу про проходження потерпілим навчання та інструктажів з охорони праці, правил поведінки;

•медичний висновок про характер і тяжкість ушкоджень, що вчинено потерпілому, причини його смерті;

•висновок експертної комісії про причини нещасного випадку, результати лабораторних та інших досліджень, експериментів, аналізів;

•витяги з інструкцій, положень, наказів та інших актів, що визначають заходи, які забезпечують безпечні умови проведення навчально-виховного процесу та відповідальних за це осіб.

На вимогу комісії по спеціальному розслідуванню адміністрація зобов’язана:

•запросити для участі в розслідуванні нещасного випадку спеціалістів­ -експертів, з яких може створюватись експертна комісії;

•зробити фотознімки пошкодженого об’єк­

та, місця нещасного випадку та подати інші необхідні документи;

•провести технічні розрахунки, лабораторні дослідження, ви пробування та інші роботи;

•надати транспортні засоби та засоби зв’яз­

201

• забезпечити друкування, розмноження у необхідній кіль­ кості матеріалів спеціального розслідування нещасного ви­ падку.

Експертна комісія створюється за розпорядженням голови комісії по спеціальному розслідуванню. Питання, які вимагають експертного висновку, і матеріали з висновками експертної комісії оформляються письмово. Заклад, де стався нещасний випадок, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії та залучених до її роботи спеціалістів.

Голова комісії, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, у п’ятиденний термін після його закінчення направляє матеріали до прокуратури за місцем, де стався груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком. Копії актів спеціального розслідування і форми Н-Н (на кожного потерпілого окремо) та наказ керівника закладу за результатами розслідування нещасного випадку направляються до відповідного вищого органу управління освітою.

Керівник закладу, органу управління, якому підлягає заклад, зобов’язаний у п’ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ про вжиття запропонованих комісією з спеціального розслідування заходів щодо запобігання подібним випадкам, а також притягти до відповідальності осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, вимог безпеки проведення навчально-виховного процесу. Про виконання зазначених заходів керівник закладу письмово повідомляє вищий орган управління, а по об’єктах, що підконтрольні органам державного нагляду, — їх місцевим органам.

Розслідування групового нещасного випадку з особливо тяжкими наслідками (при яких загинуло 5 і більше чоловік) проводить комісія, призначена міністерством (відомством). До її складу поряд з працівником міністерства (відомства) входять представники органів охорони здоров’я, повноважний представник профспілкового органу, а за необхідності представник відповідного органу державного нагляду.

202

3.2.6. Розслідування та облік професійних захворювань і отруєнь

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання підлягають розслідуванню протягом 7 днів з моменту одержання

сійних захворювань, затвердженого Міністерством охорони здоров’я України:

•Донецький НДІ гігієни праці і профзахворювань;

•Інститут медицини праці (м. Київ);

•Криворізький НДІ гігієни праці і профзахворювань; ХарківськийНДІгігієнипрацііпрофзахворювань;Харківський НДІ медичної радіології;

•Український НДІ екології і токсикології хімічних речовин;

•Донецька обласна спеціалізована клінічна лікарня професійних захворювань;

•Відділення профпаталогії Луганської обласної клінічної лікарні;

•Відділення профпаталогії Львівської обласної клінічної лікарні;

•Відділення профпаталогії Черкаської обласної лікарні. Розслідування профзахворювань проводиться комісією з роз­

слідування, яка призначається наказом керівника санепідемстанції. До її складу входять: працівник санепідемстанції (голова комісії), представники профспілкової організації, трудового колективу, лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліст з профпаталогії і роботодавець. Акт розслідування профзахворювання складається комісією у 5 примірниках протягом 3 діб надсилається хворому, підприємству, лікувальному закладу, профспілковій організації.

203

Усі виявлені отруєння підлягають розслідуванню. Робото­ давець підприємства наказом призначає комісію з розслідування у складі керівника служби охорони праці, керівника структурного підрозділу. За наслідками розслідування на облік беруться отруєння, які трапились: під час виконання трудових обов’язків, а також дій в інтересах підприємства без доручення роботодавця. Підприємство в п’ятиденний термін після закінчення розслідування отруєння надсилає матеріали відповідному органу державного нагляду за охороною праці, а в разі розслідування гострого отруєння — також санепідемстанції. Всі нещасні випадки, оформлені актами, реєструються органом управління, навчально-виховними закладами у спеціальному журналі.

Медична установа, куди доставлено учня, студента або вихованця, який постраждав при нещасному випадку (отруєнні), що стали під час навчально-виховного процесу, зобов’язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер отруєнь. По закінченні строку лікування потерпілого (потерпілих) керівник закладу направляє до вищого органу управління освітою повідомлення про наслідки отруєння.

?ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.(ПОЗ). Назвіть основні поняття та терміни охорони праці та розкрийте їх суть.

2.(ПОЗ). Назвіть небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

3.(ПОЗ). Перерахуйте основні причини нещасних випадків на виробництві.

4.(РО). Розкрийте порядок повідомлення про нещасні випадки на виробництві.

5.(РО). Як здійснюється розслідування та облік нещасних випадків?

6.(РО). Як здійснюється спеціальне розслідування нещасних випадків.

7.(РО). Поясніть порядок розслідування та обліку професійних захворювань і отруєнь.

204

3.3. НЕБЕЗПЕКА МЕХАНІЧНИХ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ КОЛИВАНЬ

3.3.1. Вібрація. Визначення поняття «вібрація». Параметри вібрації: амплітуда, частота. Джерела вібрації

Вібрації — це механічні коливання твердих тіл, які виникають при зсуві центру мас тіла, яке рухається або обертається, а також при періодичній зміні форми тіла. Під час вібрацій спостерігається тремтіння або струси всього тіла, чи окремих його частин.

Джерелами вібрацій є: пневмоелектро-подрібнення порід чи шляхового покриття, бетоноукладники, роботи в шахтах з від-

205

ху. За характером впливу на організм вібрація передається на все тіло людини.

Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров’ю — від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м’язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу та ін.

Результат дії вібрації залежить від її амплітуди та частоти. Вібрації з частотою 6 Гц є резонансними для всього організму. Місцевавібрація(до6Гц)викликаєпогіршеннякровопостачання окремих органів, при загальній вібрації порушується діяльність серця та центральної нервової системи. Тривалі вібрації шкідливо впливають на здоров’я — від сильної втоми до дуже значних змін багатьох функцій організму: струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, шлункової системи, деформації м’язів і кісток, порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо. Дія вібрації залежить від її частоти. Резонансна частота для шлунку, печінки дорівнює 7 Гц, для голови —. 17–27 Гц. У зв’язку з цим коливання з частотою 5–8 Гц викликає почуття вібрації нутрощів, 17–25 Гц — відчуття вібрації в зубах, 40 Гц — відчуття вібрації в стопах. Тривалий вплив вібрації викликає фахове захворювання — вібраційну хворобу.

3.3.2. Вплив вібрації на організм людини, функціональні порушення окремих систем та регуляторної функції центральної нервової системи. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрації

Вібропоглинання — це перетворення енергії механічних коливань (вібрації) в інші види енергії (теплову). Вібро­ поглинання здійснюється покриттям машин в’язкими матеріалами (мастикат), використанням масляних ванн для зубчастих зчеплень.

Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні), віброізоляційні, віброгасильні і вібропоглинаючі, засоби автоматичного контролю, сигналізації та дистанційного керування, позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.

206

Для стандартних порогових значень прийняті наступні величини параметрів вібрації: віброзміщення 8·10-12м, віброшвидкості 5·10-8 м/с; віброприскорення 3·10-4 м/с2.

Розрізняють загальні та локальні вібрації. Для зменшення амплітудивібраціїзастосовуютьвіброізоляцію,вібродемферування, амортизатори, пружні основи й опори, килимки, прокладки.

Заходи щодо боротьби з вібрацією поділяють на: огороджувальні (захисні); віброізоляційні; віброгасильні і вібропоглинаючі;засобиавтоматичногоконтролю,сигналізаціїтадистанційного керування; позначення вібруючих поверхонь знаком або фарбою.

Засоби індивідуального захисту від вібрації: спеціальне ві-

брозахисне взуття; віброгасні рукавиці з м’якими надолонниками; пружнодемпфіруючі прокладки та пластини для обхвату вібруючих рукояток та деталей.

3.3.3. Шум. Визначення поняття «шум». Параметри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота. Звукова потужність джерела звуку.

Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприймання, поріг больового відчуття. Одиниці вимірювання

Звук — це механічні коливання з частотою від 20 до 20 000 Гц, які поширюються в просторі. За частотою звукові коливання поділяються на три діапазони: інфразвукові з частотою менше 20 Гц, звукові від 20 до 20000 Гц та ультразвукові — більше 20 000 Гц.

Шум — це хаотична сукупність різних за силою і частотою звуків, що заважають сприйняттю корисних сигналів. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки (їх сукупність), які заважають нормально працювати, сприймати потрібні звуки, відпочивати. Шум несприятливо впливає на людину і може спричинити хворобливі наслідки: з’являються симптоми перевтоми, послаблюється увага, підвищується нервова збудливість, знижується працездатність, порушується робота шлунково-кишкового тракту. Шум — це одна з форм фізичного (хвильового) забруднення природного середовища, адаптація до якого організму людини практично не можлива. Основними

207

Мінімальнаінтенсивністьзвуку,якулюдинавідчуває,називається порогом чутливості. У різних людей він різний, і тому умовно за поріг чутливості приймають звуковий тиск, який дорівнює 2·10-5 Н/м2 (пристандартнійчастоті1000Гц.Приційчастотіпоріг

чутливості Іо = 1012 Вт/м2, а відповідний йому тиск Ро = 2·10-5 Па. Максимальна інтенсивність звуку, при якій вухо починає відчувати болючі відчуття, називається порогом болісного відчуття, рівним 102 Вт/м2, а відповідний йому звуковий тиск Р = 2·102 Па.

Зміни інтенсивності звуку і звукового тиску, що чує людина, величезні і складають відповідно 1014 і 107 разів, тому оперувати такими великими числами незручно. Таким чином, для оцінки шуму прийнято вимірювати його інтенсивність і звуковий тиск не абсолютними фізичними величинами, а логарифмами відношень цих розмірів до умовного нульового рівня, що відповідає порогові чутливості стандартного тону, частотою 1000 Гц. Ці логарифми відношень називають рівнями інтенсивності і звукового тиску, виражені в белах (Б). На практиці

208

3.3.4. Дія шуму на організм людини, зміни у функціонуванні окремих систем організму.

Нормування шумів. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму

Сьогодні добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров’я людей, знижують їх працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцевосудинної систем (гіпертонія). В осіб які мають «шумні» професії, шлунковізахворювання(гастрититощо)трапляютьсяу4разичастіше, ніж у інших. Від тривалого сильного шуму на 60% знижується продуктивність розумової праці. Шум має акумулятивний ефект, тобто акустичні подразнення, накопичуючись в організмі людини, все сильніше пригнічують нервову систему. Тому перед втратою слуху від впливу шумів виникає функціональний розлад центральної нервової системи. Особливо шкідливий вплив шуму позначається на нервово-психічній діяльності людини. Процес нервово-психічних захворювань вищий серед осіб, що працюють в умовах шуму, ніж у людей, що працюють у нормальних звукових умовах. Вчені довели, що гучні звуки, шуми, стрілянина з гармат, гуркіт танків чи літаків-винищувачів, а також музика на концертах виявляють вплив не тільки на слуховий аналіза-

209

мий рівень). Допустимі межі сили звуку в різних мовах становлять 45 ...85 дБ, больовий поріг – 140 дБ. У разі постійного шумового фону 70 дБ виникає розлад ендокринної та нервової системи; 90 дБ — порушується слух; 120 дБ — з’являється фізичний біль, який стає нестерпним. Вухо людини сприймає шум до 130 дБ. При 150 дБ шум для людини стає нестерпним.

Нормою виробничого шуму є рівень звуку до 85 дБ. Згідно з дію-

чими нормативними документами рівні шумового тиску в смугах з частотами 2, 4, 8, 16, Гц повинен бути не більше 105 дБ, а для смуг з частотою 32 Гц — не більше 102 дБ.

Відомо, що коли виступають сучасні рок-ансамблі, в перших рядах інтенсивність звуку досягає 118–120 дБ, що впливає не тільки на втрату слуху на 10%, але і на вегетативну систему людини: серце, кровообіг, органи дихання. Вуличний шум інтенсивністю 75...80 дБ веде до безсоння у 55–60% жителів сучасних великих міст і призводить до хвороб. На пристосування до сильного шуму організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і психічний розлади.

Найбільш ефективний засіб боротьби з шумом зниження його в джерелі створення: заміна шумних технологічних про-

Рис. 3.30

210