BZhD_dlya_studentov / БЖД посібник

Записи про проведення інструктажів робиться особою, яка проводила інструктаж, в журналі реєстрації інструктажів з охорони праці. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

?ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.(П). Які бувають види нормативних документів з питань охорони праці?

2.(ПОЗ). Назвіть перелік обов’язкових документів з охорони праці в закладах освіти.

3.(ПОЗ). Дайте характеристику основних законів законодавства України, що регламентують охорону праці.

4.(РО). Розкрийте завдання системи управління охороною праці і хто здійснює державне управління охороною праці

вУкраїні?

5.(П). Хто несе відповідальність за порушення законодавства про охорону праці на підприємстві? Види відповідальності?

6.(ПОЗ). Які існують соціальні гарантії для працюючих на підприємстві.

7.(Н). Назвіть види інструктажів з охорони праці. Дайте характеристику кожному з них.

8.(Н). Як здійснюється відшкодування шкоди потерпілому під час виконання професійних обов’язків?

9.(ПОЗ). Розкажіть про охорону праці жінок та неповнолітніх дітей на виробництві.

10.(ПОЗ). Як здійснюється регламентування та оплата робочого часу на підприємствах.

191

3.2. НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ТА ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ

3.2.1. Основні поняття охорони праці

Охорона праці — це система правових, соціальноекономічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, які спрямовані на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Охорона праці вивчається у вищих закладах освіти з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі відповідно до напрямку їх підготовки, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину.

Головними об’єктамиїїдослідженьє людина в процесі праці (рис. 3.17), виробниче середовище, організація праці та вироб-

192

ництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров’я людей у відношенні до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх

освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. «Основи охорони праці» — це комплексна дисципліна, яка

базується як на загально-освітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (електротехніка, технології). Особливо тісно дисципліна пов’язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою.

Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх трудової діяльності (рис. 3.18).

Методологічною основою курсу «Основи охорони праці» є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення

можливих аварійних ситуацій.

В ході вивчення дисципліна роз­ глядаються такі питання: основні поняття охорони праці; правові та організаційні основи охорони праці; небезпека механічних та електромагнітних коливань; радіаційна безпека; електробезпека; пожежна безпека.

193

Головна мета курсу — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

ВУкраїні питаннями подальшого вдосконалення охорони праці в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних наукових досліджень з вищеназваних питань за-

ймаються: Національний науково-дослідний інститут охо­ рони праці, Державний НДІ техніки безпеки хімічних виробництв, Інститут медицини праці, Український НДІ пожежної безпеки, галузеві НДІ, проектно-конструкторські установи, навчальні заклади.

Взаконі України «Про охорону праці» та в інших нормативних документах подано визначення основних понять та термінів у галузі охорони праці.

Умови праці — сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

Шкідливий фактор — чинник життєвого середовища, який призводить до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання.

Небезпечний виробничий фактор — чинник життєвого се-

редовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

Небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи:

фізичні, хімічні, біологічні та психофізіо­ логічні (рис. 3.19).

Нещасний випадок на виробництві — раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, внаслідок яких заподіяна шкода здоров’ю або наступила смерть.

Виробнича травма це порушення ана-

томічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу небезпечних виробничих факторів. Травма є наслідком нещасного випадку.

194

Професійне захворювання — паталогічний стан людини,

який обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.

3.2.2. Проблема виробничого травматизму

Закількістюпотерпілихнещаснівипадкибуваютьодиночніта групові. Наслідком нещасного випадку може бути: переведення потерпілого на легшу роботу; одужання потерпілого; встановлення потерпілому інвалідності; смерть потерпілого. Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.

Рис. 3.20

195

Травми залежно від характеру дії бувають:

•механічні (забите місце, переломи);

•термічні (опіки, обмороження);

•хімічні (отруєння, опіки);

•електричні (опіки, мітки, електроофтальмія, фібріляція серця, електрикний шок);

•психічні (переляк, шок).

Втрата працездатності може бути:

•тимчасова — людина відновила працездатність і повернулася до роботи;

•постійно-тимчасова — людина відновила працездатність

іповернулася до роботи, але залишились наслідки травми (втратила палець або кульгає);

• постійна — постійна втрата працездатності (інвалід І групи).

Явище, що характеризується сукупністю професійних за-

хворювань, називається професійною захворюваністю.

3.2.3. Розслідування та облік нещасних випадків

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний проводити розслідування і вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій. «Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях» регламентує таку процедуру.

За наслідками розслідування нещасного випадку складається акт розслідування. На облік беруться нещасні випадки, які трапились:

•під час виконання трудових обов’язків;

•на робочому місці на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу;

•під час проїзду на роботу або з роботи;

•під час аварій, а також під час їх ліквідації;

•під час надання підприємствам шефської допомоги. Розслідуванню і обліку підлягають нещасні випадки:

•травми гострі отруєння, які виникли внаслідок шкідливих і небезпечних чинників;

196

•травми через нанесення тілесних пошкоджень іншою особою;

•ураження блискавкою;

•пошкодження внаслідок контакту представниками фауни

іфлори;

•інші пошкодження здоров’я при аваріях і стихійних лихах. Нещаснийвипадок,якийставсяпідчаснавчально-виховного

процесу і викликав в студента втрату працездатності (здоров’я) не менше одного дня відповідно до медичного висновку, оформляється актом форми Н-Н.

Адміністрація закладу зобов’язана видати потерпілому або особі, яка представляє його інтереси копію акта форми Н-Н про нещасний випадок, оформленого державною мовою не пізніше трьох днів після закінчення розслідування по ньому. Акт форми Н-Н підлягає зберіганню в архіві органу управління освітою, навчально-виховного закладу протягом

45років.

Відповідальність за правильне і своєчасне

розслідування і облік нещасних випадків, складання акта форми Н-Н, розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного випадку несе керівник закладу (рис. 3.21).

Винні у порушенні Положення про охорону праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах приховуванні нещасного випадку, що трапився, при-

тягаються до відповідальності згідно з чинним Рис. 3.21 законодавством.

3.2.4. Повідомлення про нещасні випадки

Медична установа, куди доставлено потерпілого (або він там знаходиться на лікуванні), який постраждав при нещасному випадку, зобов’язана на запит керівника закладу видати медичний висновок про характер ушкоджень. По закінченні терміну лікування потерпілого керівник закладу направляє до ви-

щого органу управління повідомлення про наслідки нещасного випадку.

197

Про кожний нещасний випадок, який стався потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосередньо керівника робіт, який зобов’язаний:

•терміново організувати долікарську допомогу потерпілому та його доставку до лікувальної установи;

•повідомити про випадок, що стався, керівника закладу та службу охорони праці;

•до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю оточуючих і не призведе до більш тяжких наслідків).

Керівник закладу зобов’язаний негайно вжити заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок, повідомити про це потерпілого або особу, яка представляє його інтереси і зробити запит висновку з медичної установи про характер

ітяжкість ушкодження потерпілого.

Керівник закладу, одержавши повідомлення про нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування у складі:

•голови — заступник керівника закладу;

•членів — працівник служби охорони праці, представників колективу.

Комісія по розслідуванню нещасного випадку зобов’язана:

•протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку, виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення правил безпеки життєдіяльності, по можливості отримати пояснення потерпілого;

•скласти акт про нещасний випадок у чотирьох примірниках, з’ясувати обставини і причини;

•розробити заходи щодо усунення причин нещасного випадку — визначити відповідальних за це осіб і направити на затвердження керівнику закладу.

До акта додаються пояснення свідків, потерпілого та інші документи, що характеризують стан місця, де стався нещасний випадок наявність шкідливих і небезпечних чинників, медичний висновок тощо.

Керівник закладу протягом доби після закінчення розслідування затверджує чотири примірники акта і по одному направляє: до підрозділу, де стався нещасний випадок; начальнику

198

служби охорони праці; до архіву закладу; потерпілому або особі, яка представляє інтереси останнього.

Нещасний випадок, про який потерпілий при відсутності свідків не повідомив керівника закладу або наслідки від якого виявилися не відразу, повинен бути розслідуваний у термін не більше місяця з дня подачі письмової заяви потерпілим або особою, яка представляє інтереси останнього.

У такому випадку питання про складання акта вирішується після всебічної перевірки заяви про нещасний випадок, що стався, з урахуванням усіх обставин, медичного висновку про характер травми, можливої причини її походження, свідчень учасни-

ків заходу та інших доказів. Одержання медичного висновку покладається на адміністрацію навчально-виховного закладу

(рис. 3.22).

Нещасний випадок, що стався з студентами навчальних закладів, які проходять практику або виконують роботу під керівництвом персоналу підприємства, розслідується спільно з представником органу управління освітою згідно

зПоложенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, оформляється актом і обліковується підприємством.

Нещасний випадок, що стався на підприємстві або установі

зстудентом вищого навчального закладу, які проходить практику або виконує роботу під керівництвом викладача, майстра виробничого навчання на дільниці, яка виділене підприємством для цієї мети, розслідується органом управління освітою спільно з представником підприємства і береться на облік органом управління освітою, навчально-виховним закладом. Один примірник затвердженого акта направляється за місцем навчання потерпілого, а копія — до відповідного органу управління освітою.

Всі нещасні випадки, оформлені актами, реєструються органом управління закладами та установами у спеціальному журналі.

199

3.2.5. Спеціальне розслідування нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки: групові (одночасно з двома і більше потерпілими) та із смертельним наслідком.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок із смертельним наслідком керівник закладу зобов’язаний негайно повідомити:

•медичну установу за місцем, де стався нещасний випадок;

•вищий орган управління освітою за підлеглістю, включаючи і міністерство (відомство), у віданні якого знаходиться навчально-виховний заклад;

•особу, яка представляє інтереси потерпілого;

•прокуратуру, орган внутрішніх справ за місцем, де стався нещасний випадок;

•місцеві органи державного нагляду, якщо зазначений нещасний випадок стався на об’єктах, підконтрольних цим органам.

Повідомлення передається телеграфом, телефоном або іншимзасобомзв’язку.Такіжповідомленнянадсилаються,якщо смерть потерпілого настала під час тимчасового звільнення від занять в установленому порядку. У таких випадках спеціальне розслідування здійснюється з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.

Прогруповийнещаснийвипадок,нещаснийвипадокізсмертельним наслідком, що стався під час далеких походів, екскурсій або інших заходів поза територією району (міста), керівник заходу, що проводиться, негайно повідомляє орган управління

200