
- •Міністерство освіти і науки україни
- •2 Основні поняття про автомобільні дороги
- •2.1 Класифікація доріг та їх технічні параметри
- •2.2 Розрахункові швидкості та навантаження
- •2.3 Основні параметри поперечного профілю доріг
- •3 Проектування траси дороги в плані. Визначення елементів плану
- •3.1 Вихідні дані для розробки проекту дороги
- •3.2 Нормативні вимоги дбн в.2.3-4-2000 при розробці плану та поздовжнього профілю дороги
- •3.3 Основні дані про дорогу в плані, розрахунок прямих і кривих
- •3.4 Порівняння варіантів плану траси
- •4 Проектування поздовжнього профілю дороги
- •4.1 Вихідні дані для проектування поздовжнього профілю, його елементи та оформлення
- •4.2 Принципи нанесення проектної лінії на поздовжній профіль
- •5.1 Елементи поперечного профілю та їхнє призначення
- •5.2 Оформлення поперечного профілю
- •Каналізація; Ке – кабель зовнішнього електроосвітлення
- •6 Проектування земляного полотна автомобільних шляхів
- •6.1 Вимоги до ґрунту та до його укладки в земляне полотно
- •6.2 Водно-тепловий режим земляного полотна і сезонні зміни міцності
- •6.3 Влаштування земляного полотна
- •7 Принцип ландшафтного проектування автомобільних шляхів
- •8 Штучні споруди на автошляхах
- •8.1 Види штучних споруд
- •8.2 Штучні інженерні споруди для пропуску води
- •8.3 Гідравлічний розрахунок отворів водопропускних труб
- •8.4 Гідравлічний розрахунок малих мостів
- •9 Проектування дорожнього одягу
- •9.1 Загальні вимоги до дорожнього одягу
- •9.2 Конструкція дорожнього одягу та його класифікація
- •9.3 Конструювання дорожнього одягу
- •9.4 Жорсткі дорожні покриття
- •9.5 Основні відомості про розрахунок нежорстких дорожніх одягів
- •10 Використання місцевих матеріалів та відходів виробництва при влаштуванні дорожнього одягу
- •10.1 Кам'яні матеріали
- •10.2 В'яжучі матеріали
- •11 Проектування мережі шляхів місцевого значення
- •11.1 Особливості автомобільних доріг місцевого значення
- •11.2 Вишукування доріг місцевого значення
- •12 Основні машини для організації будівництва дороги
- •12.1 Машини для підготовчих робіт
- •12.2 Машини для земляних робіт
- •12.3 Машини для влаштування дорожнього одягу
- •13 Утримання і ремонт доріг
- •13.1 Завдання дорожньої служби
- •13.2 Утримання і ремонт земляного полотна
- •13.3 Утримання і ремонт дорожнього покриття
- •13.4 Зимове утримання доріг
- •14 Організація дорожнього руху, дорожні умови і безпека руху
- •14.1 Дорожні умови
- •14.3 Інтенсивність руху
- •14.4 Щільність руху
- •14.5 Активна безпека дорожнього руху
- •14.7 Вплив метеорологічних умов на безпеку руху
- •Список літератури
8 Штучні споруди на автошляхах
8.1 Види штучних споруд
До штучних споруд відносяться: мости, шляхопроводи, віадуки, естакади, труби, тунелі і т. ін.
Мости і труби, як правило, призначені для пропуску води, інші – для пропуску певних інженерних комунікацій, деякі (тунелі) – для спрямлення автомобільних доріг, що проходять в гірській місцевості.
У відповідності з вимогами ДБН .2.3.-4-2000, мости і тунелі на автомобільних дорогах, а також ділянки підходів до них необхідно проектувати з дотриманням вимог однорідності умов руху на дорогах.
На ділянках підходу до тунелів проїзну частину необхідно виділяти розміткою у вигляді суцільної лінії на відстані не менше 250 м від їх порталів, що виконується по кромці (краю) проїзної частини.
Для автодорожніх тунелів перспективний період необхідно приймати не менше 30 років.
Всі штучні інженерні споруди, які проектуються і зводяться на автомобільних шляхах повинні проектуватися у відповідності з вимогами тих чи інших нормативних документів (ДБН, ГОСТ і ін.).
8.2 Штучні інженерні споруди для пропуску води
До них належать труби і мости.
Для виконання гідравлічного розрахунку таких споруд в першу чергу необхідно визначити максимальні витрати води, які необхідно відвести:
- від зливового стоку
(м3/сек.)
(8.1)
де агод – середня інтенсивність зливи тривалістю 1 год., мм/хв., залежить від району (за спеціальною картою) та ймовірності перевищення повені (за спеціальними таблицями); Кt – коефіцієнт переходу від інтенсивності зливи тривалістю 1 год. до розрахункової інтенсивності (за спеціальною таблицею в функції від ухилу поверхні); F – площа водозбору, км2 (по карті з горизонталями); α – коефіцієнт витрати стоку, який залежить від виду ґрунту на поверхні водозбору (за спеціальною таблицею); φ – коефіцієнт редукції, що враховує неповноту стоку (в функції від F км2 – за спеціальною таблицею).
Для врахування акумуляції води перед спорудою потрібно знати об’єм стоку W, м3:
.
(8.2)
- від сніготанення.
Максимальну витрату води від сніготанення визначають за формулою
,
(8.3)
де Ко – коефіцієнт дружності повені; n – показник ступені (за спец. табл. в залежності від зони будівництва: лісостеп, степ, гірські райони і т. ін.); F – площа водозбору, км2; hрозр – розрахунковий шар сумарного стоку, мм:
,
(8.4)
тут: h – середній багаторічний шар стоку води від сніготанення, мм (за спец. даними багаторічних спостережень); Кр – модульний коефіцієнт перевищення стоку – залежить від ймовірності перевищення повені, коефіцієнта варіації шару стоку повені та коефіцієнту асиметрії (за спец. графіками);
δ1, δ2 – коефіцієнти зменшення стоку при наявності озер (δ1), лісів (δ2) та боліт (за таблицями).