1.5. Рекомендована література.
Акимова Т. Н., Хаськін В. У. Екологія. - М.: Юніті, 1998.
Білявський Р. О., Бушченкко Л. І., Новроцький В. М. Основі екології (теорія та практикум). “Либідь”, Киїев, 2002.
Горелов Л.А. Екологія. - М.: Центр, 1998
Бродській В.І. Короткий курс загальної|спільної| екології. - СПб.: ДЕАН|, 1999
У Фурдуй Р. С., Костіков І. Ю. Основі екологічних знань|. “Либідь”, Киїев, 2000.
Кучерявій В. П. Екология. “Світ”, Львів, 2000.
Жідкова Л. Б. Зуєв Р. В. Основниє поняття і закони екології. СНІЯЭ і П., Севастополь, 2004.
Чистік О. В. Екологія, 2000.
Некіс В. К. Основи загальної|спільної| екології і неоэкологии|. Ч1 Основи загальної|спільної| і глобальтрадиционной| екології, 2000.
Рамад Ф. Основи прикладної екології. - Л.: 1981.
Реймерс Н.Ф. Природокористування. - М.: Думка|гадка|, 1990
Шелудченко. Інженерна екологія, 1999.
Енергетика і охорона навколишнього середовища. Під редакцією Залогина Н.Г. – М. «Енергія», 1979г.
Екологія. Навчальний посібник. Під редакцією Боголюбова С.А. – М. Іздательство «Знання», 1997г.
Охорона і оптимізація навколишнього середовища. Під редакцією Лаптева А.А. – До. «Либідь». 1990г.
Стадніцкий С.В., Радіонов А.І. Екологія. – С-пб. Хімія. 1997г.
Радіонов А.І., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техніка захисту навколишнього середовища. – М. Хімія. 1989г.
Белявській Г.А., Падун Н.Н., Фурдуй Р.С. основи загальної|спільної| екології. – ДО. Либiдь. 1993 (на українській мові|язиці|).
Путіпов А.В., Копрєєв А.А., Петрухин Н.В. Охорона навколишнього середовища. – М. Хімія. 1991г.
Краковській А.І. і ін. У захист середовища|середи| незаселеного. – М. 1991г.
Хімія навколишнього середовища. Під редакцією Дж. Бокріса. – М. Хімія. 1982г.
Мазур І.І., Молдаванов О.І. Курс інженерної екології. - М.: Вища школа, 1999.
Маргуліс У.Я. Атомна енергія і радіоактивна безпека. - М.: 1988.
Одум Ю. Екологія. - М.: Мир,1986.
Ісфорт Р. Виробничий процес і охорона навколишнього середовища. - М.: 1990.
Охорона навколишнього природного середовища. Підручник|посібник| для студентів вузів. / Під ред|. Дуганова Г.Ф. - К.: Віща школа, 1988
Тіщенко Н.Ф. Охорона атмосферного повітря. Довідник – М. Хімія. 1991г.
Бабаїв Н.С. і ін. Ядерна енергетика, людина і навколишнє середовище. - М.: 1984.
Петрухин Н.В. радіаційно-хімічне знешкодження розчинених домішок|нечистот| і охорона навколишнього середовища. - М.: 1991.
Кирпатевській І.П. Охорона природи. Довідник. - М.: Хімія, 1980.
Никітін Д.Л., Новіков Ю.В. Навколишнє середовище і людина. - М.: Вис. школа, 1980.
Родіонов А.І., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. Техніка і захист навколишнього середовища. - М.: Хімія, 1988.
Ситник К.М., Брайан А.В., Городецкий А.В. Словник-довідник по екології. - К.: Наукова думання|вважати|, 1994.
Шилов І.А. Екологія. - М.: Вища школа, 2000
II. Теоретичні основи для написання контрольної роботи.
2.1. Охорона атмосферного повітря.
Екологічні проблеми в тій чи іншій мірі завжди супроводили становленню і розвитку людської цивілізації. Це почалося|розпочалося,зачалося| дуже давно, але|та| продовжується|триває| дотепер|до цих пір|. В даний час|нині| деградація біосфери знаходиться|перебуває| на стадії екологічної кризи.
Деградація біосфери – це руйнування або істотне|суттєве| порушення екологічних зв'язків в природі, що супроводжується|супроводиться| погіршенням умов життя людини, викликане|спричинене| стихійними бідами|лихами| або господарською діяльністю самої людини, вироблюваною без урахування знання законів розвитку природи.
Згідно фундаментальним законам екології в біосфері всі складові частини тісно взаємозв'язані один з|із| одним, тому, кажучи про забруднення грунту і води, ми не можемо не говорити про забруднення атмосферного повітря.
Якщо порівнювати забруднення всіх цих складових частин, то ми бачимо, що, по-перше, основна частина|частка| забруднюючих речовин знаходяться|перебувають| в газоподібному вигляді|виді|, отже, велика їх частина|частка| знаходиться|перебуває| в атмосфері, по-друге, без води людина проживе 5 діб, без повітря 5 хвилин, отже, забруднення атмосферного повітря надають|роблять,виявляють,чинять| найбільше дії як на навколишнє середовище, так і на людину.
Аналізуються види забруднень, їх якість і кількість аналізується по аналогії із забрудненнями грунту і води, які ми розглядали|розглядували|.
Методологічні основи гігієнічного нормування атмосферного забруднення включають наступні|слідуючі| положення|становища|:
Допустимою визнається тільки|лише| та концентрація хімічної речовини в атмосфері, яка не надає|робить,виявляє,чинить| на людину пряму або побічної, шкідливої або неприємної дії, не впливає на самопочуття і працездатність.
Звикання до шкідливих речовин, що знаходяться|перебувають| в атмосферному повітрі, розглядається|розглядується| як несприятливий ефект.
Концентрація хімічної речовини в атмосфері, які несприятливо діють на рослинність, клімат місцевості, прозорість атмосфери і побутові умови життя населення, вважається|лічиться| неприпустимою|недопустимою|.
Згідно Українського законодавства як нормативи, для атмосферного повітря використовуються наступні|слідуючі| ГДК – ПДКс.с. (середньо добове), ПДКм.р. (максимально разове) ПДКа.в. (атмосферного повітря населеного пункту), ПДКр.з (робочої зони), ПДКп.п. (промислового майданчика) і ін.
ГДК
Максимально Максимально У атмосферному повітрі
разова в робочій разова на території населеного пункту
зоні (ПДКр.з.)
(майданчику підприємства)
(ПДКа.в.)
(ПДКп.п.)
максимально
середньо
разова добова
(ПДКм.р) (ПДКс.с)
Максимально разова
крупних|великих| міст і курортів
(ПДКг.)
Р
ис.1.
Класифікація гранично допустимих
концентрацій (по Стадніцкому, Родіонову).
Під робочою зоною розуміють простір в двох метрах від підлоги|статі|, де знаходяться|перебувають| місця постійного або тимчасового перебування тих, що працюють
ГДК р.з. — концентрація, яка при щоденній, окрім|крім| вихідних днів, роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості робочого дня, але|та| не більше 41 години в тиждень протягом всього робочого стажу, не може викликати|спричинити| захворювань або відхилень в стані здоров'я, що виявляються сучасними методами дослідження, в процесі роботи або у віддалені терміни життя сьогодення і подальших|наступних| поколінь.
Проте|однак| на промисловому майданчику, де зміст|вміст,утримання| домішок|нечистот| повинен дещо нижче застосовується ПДКп.п. ГДК п.п = 0,3ПДКр.з. На території підприємства зниження норми змісту|вмісту,утримання| домішок|нечистот| втричі|втроє,утроє| в порівнянні з ПДКр.з. викликається|спричиняється| тим, що повітря території підприємства використовується для вентиляції виробничих приміщень|помешкань|, де концентрація домішок|нечистот| періодично може бути високою, перевищувати ПДКр.з. Звідси припливне повітря, яке використовується для провітрювання робочих приміщень|помешкань|, повинен бути значно менш забрудненим.
ПДКа.в. — максимальна концентрація домішки|нечистоти|, віднесена до певного часу усереднювання, яка при періодичній дії або впродовж|упродовж| всього життя людини не робить на нього шкідливого впливу, у тому числі і на віддалені наслідки|результати|, на навколишнє середовище в цілому|загалом|. Тому ПДКр.з >ПДК а.в. Так, для діоксиду сірки ПДКр.з =10 мг/ м3, а ПДКа.в. =0,5 мг/ м3
Межі|кордони| території пред-| Межі|кордони|
прийняття зони житлової забудови