2.2. Охорона поверхневих|поверхових,зверхніх| вод від забруднень.

Гідросфера — водна оболонка Землі|грунту|, що є|з'являється,являється| частиною|часткою| біосфери, об'єднує всі вільні води, які можуть переміщатися під впливом сонячної енергії і сил гравітації. Основна маса води на Землі|грунті| зосереджена в Світовому океані. Зі|із| всієї води, зосередженої в гідросфері, прісні води складають близько 2%, а водні ресурси, які має в своєму розпорядженні людство для задоволення своїх багатообразних|різноманітних| потреб у воді, приблизно можуть бути прирівняні до сумарного середньорічного стоку всіх річок|рік| в океан — 45 тис. /ш3 в рік.

У всьому світі для знешкодження стічних вод, головним чином шляхом їх розбавлення після|потім| очищення, щорічно|щорік| витрачається близько 9000 км3 чистої води. Ця величина складає вже 20% стійкого стоку всіх річок|рік| земної кулі, продовжує рости|зростати| і з урахуванням|з врахуванням| крайньої нерівномірності розподілу водних ресурсів, є|з'являється,являється| основною причиною дефіциту прісної води.

Найважливішою складовою частиною Українського водно-санітарного законодавства є|з'являються,являються| гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у воді водоймищ. При обгрунтуванні гранично допустимих концентрацій перш за все|передусім| враховується безпека здоров'я населення — головного водокористувача. Розрізняють рівні забруднення, що не впливають прямо або побічно на санітарні умови водокористування і здоров'я населення, — гранично допустимі концентрації для водоймищ господарсько-питного і культурно-побутового користування і рівні забруднення, що зачіпають не стільки інтереси охорони здоров'я, скільки інші інтереси населення, — гранично допустимі концентрації для рибогосподарських водоймищ.

При встановленні гранично допустимій концентрації тієї або іншої речовини обов'язково розглядаються|розглядуються| три ознаки шкідливості: загальносанітарний, органолептичний і санітарно-токсикологічний. Під загальносанітарними вредностями| розуміють вплив шкідливих речовин стічних вод на санітарний режим водоймищ, тобто на процеси їх природного самоочищення від органічного забруднення переважно побутовими стічними водами. Під впливом промислових стоків нерідко|незрідка| порушуються процеси самоочищення водоймищ унаслідок|внаслідок|, наприклад, порушення кисневого режиму із-за надмірного забруднення води що легко окислюється і здібними до бродіння речовинами. При значному зменшенні розчиненого у воді кисню спостерігається утворення плівок і твердих плаваючих забруднень на поверхні, появу грибкових обростань і інші ознаки розвитку гнильних процесів, які нерідко|незрідка| змінюють|зраджують| і зовнішній вигляд водоймищ. Таке водоймище стає непридатним для купання, водного спорту і інших культурно-побутових цілей.

Шкідливі речовини стічних вод впливають на органолептичні властивості води, що виявляються органами чуття, або, іншими словами, на якість води, відповідну вимогам різноманітного|всілякого| санітарно-побутового використання водоймища. Наприклад, наявність на поверхні води плівки мінеральних масел|мастил,олій|, неприємний запах і присмак, фарбування, підвищена температура і жорсткість обмежують використання водоймища для культурно-побутових і спортивних цілей.

Санітарно-токсикологічна шкідливість стічних вод пов'язана з впливом шкідливих речовин, що містяться|утримуються| в них, на здоров'ї людини через джерела питного водопостачання. Встановлення гранично допустимих концентрації тут базується на підпорогових концентраціях речовин, тобто концентраціях, при яких не спостерігається скільки-небудь помітної зміни функціонального стану організму, визначуваного методами, прийнятими в сучасних експериментальних, медико-біологічних дослідженнях. При цьому враховується також і можливість|спроможність| віддалених наслідків|результатів| повітряних забруднювачів|забрудників| на організм людини — мутагенного (зміна спадкових|спадкоємних| ознак), гонадотропного (порушення статевої функції), ембріотропного (порушення розвитку плоду) і бластомагенного| (розвиток пухлин) ефектів.

В даний час|нині| загальноприйнято, що гранично допустимі концентрації тієї або іншої речовини у воді водоймища встановлюється за такими ознаками шкідливої дії — вплив на здоров'ї населення, на органолептичні властивості води або на загальносанітарний стан водоймища, якому відповідає найменший показник порогової або підпорогової (для санітарно-токсикологічної ознаки) концентрації. Оскільки|тому що| ця ознака шкідливості визначає характер|вдачу| несприятливої дії найменших концентрацій забруднювача|забрудника|, він називається лімітуючою ознакою шкідливості. Визначення гранично допустимих концентрацій по пороговій і підпороговій концентрації лімітуючої ознаки шкідливості створює відомий запас надійності по двох решті ознак шкідливості.

Як правило, водоймища забруднюються одночасно декількома речовинами. Ефект дії шкідливих речовин з|із| однаковою лімітуючою ознакою шкідливості при концентрації близьких до гранично допустимих концентрацій підсумовуються. На сьогодні Мінохоронздоров'я|мінздоров'я,мінздоровом| України затверджені 600 гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у водоймищах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування.

Рибогосподарські гранично допустимі концентрації, встановлені|установлені| для 137 речовин — це такі концентрації забруднювачів|забрудників|, при постійній присутності яких у водоймищі виконуються наступні|слідуючі| умови:

— не спостерігаються випадки загибелі риб і організмів, що служать для риб кормом;

— не відбувається|походить| поступове винищування тих або інших видів риб, для життя яких водоймище годилося, а також заміни цінних|коштовних| для риб в кормовому відношенні|ставленні|, організмів на малоцінні або такі, що не мають кормового значення;

— не відбувається|походить| псування товарних якостей риб, що мешкають у водоймищі, наприклад, поява неприємних присмаків і запахів;

— не відбуваються|походять| зміни, здатні|здібні| в певні сезони або в осяжному майбутньому привести до загибелі риб, заміна цінних|коштовних| видів на малоцінні або до втрати рибогосподарської цінності, як всього водоймища, так і його частини|частки|.