3.3. Прийоми та способи аудиту розрахунків за податками і платежами.

У міжнародній практиці до прийомів аудиту відносять: інспекцію, спостереження, опитування, підрахунки, аналіз, вивчення. Зміст прийомів аудиту наведено у табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Прийоми аудиту та їх зміст

Прийоми аудиту	Зміст прийомів аудиту
1. Інспекція	Перевірка документів, що відображають господарські операції та залишки на рахунках бухгалтерського обліку (перевірка прибуткових і видаткових касових ордерів з метою правильності записів грошових коштів)
2.Спостереження	Візуальне спостереження аудитора за процедурами, процесами, оглядом матеріальних цінностей, цехів тощо (присутність аудитора під час інвентаризації грошових коштів у касі)
3.Підтвердження	Отримання письмових відповідей від третіх сторін щодо здійснення господарських операцій, залишків на рахунках бухгалтерського обліку та іншої облікової інформації (листи про підтвердження дебіторської заборгованості, звіти банку щодо залишків на поточному рахунку банку)
4. Опитування	Усне чи письмове опитування компетентних осіб як на підприємстві так і за його межами (анкети, що застосовують
5. Вивчення	для вивчення оцінки внутрішнього контролю на підприємстві)
6. Аналіз	(аналіз фінансового стану підприємства)
7. Підрахунок	для вивчення оцінки внутрішнього контролю на підприємстві) Перевірка арифметичної точності джерел інформації (первинних та зведених облікових документів, регістрів, форм фінансової звітності (арифметична перевірка матеріального

Основними прийомами документального контролю є:

Зустрічна перевірка документів (проводячи перевірку документальних даних, аудитор вивчає і порівнює окрему інформацію, що повторюється в різних документах та регістрах і відображає взаємопов’язані операції);

Хронологічний аналіз господарських операцій (це перевірка реальної можливості здійснення тієї або іншої господарської операції шляхом дослідження хронології записів у реєстрах бухгалтерського обліку і документах);

Співставлення документів які відображають операції (факти) з документами які їх обґрунтовують;

Зіставлення документів, які відображають дані про той обсяг робіт, який необхідно виконати, і фактично виконаний.

Для одержання аудиторських свідчень, аудитор досліджує зміст господарських операцій, встановлює її законність, діяльність і достовірність.

Тобто в ході документальної перевірки аудитор ознайомлюється з переліком підприємств, а також з прізвищами осіб, з якими підприємство, що перевіряється веде розрахунки, вивчає динаміку кредиторської заборгованості і встановлює, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з’ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, та виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Аудит розрахунків за податками в платежами слід починати з аналізу правильності нарахування податкових зобов’язань, а також повноти сплати всіх податків і платежів.

Під час перевірки необхідно встановити, чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами", Головною книгою і балансом.

Реальність балансу може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів.

За названими видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має прикладатися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та числиться, з якого часу і на підставі якихдокументів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обґрунтованість заборгованості за кожним видом податків і платежів.

Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань. Кожна сума заборгованості по кожному виду податків розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання.

Під час перевірки розрахунків за податками і платежами встановлюють, чи правильно вираховуються суми податкових зобов’язань, а також податкового кредиту. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків за податками з бюджетом. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії податкових накладних і порівнюють їх з даними податкових декларацій.

Пізніше проводиться взаємозвірка з Державною фіскальною службою України.

У всіх випадках, на підприємстві клієнта, аудитор переконується в достовірності показників за об’єктом оподаткування, точності розрахунки бази оподаткування і дотримання ставок податку на даному підприємстві.

При проведені перевірки аудитор звертає увагу на встановлення правильності складання та своєчасності пред’явлення до податкової інспекції звітності по видах податків, платежів.