2.7 Організація бухгалтерського обліку пасивів

Основною складовою власного капіталу є статутний капітал.

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначено рахунок 40 «Статутний капітал». За дебетом відображається зменшення статутного капіталу, а за кредитом – його збільшення.

Сальдо рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксований в установчих документах підприємства.

Мінімальний розмір статутного капіталу для товариств з обмеженою відповідальністю становить 100 мінімальних зарплат, виходячи зі ставки мінімальної зарплати, що діє на момент створення товариства.

При створені такого товариства до моменту державної реєстрації кожен з його учасників повинен внести не менше 50% суми внеску.

Товариство має право збільшувати чи зменшувати розмір статутного капіталу за умови внесення змін до державного реєстру.

Підставою для збільшення статутного капіталу:

- внесення додаткових вкладів;

- реінвестиція нарахованих дивідендів.

Підставою для зменшення статутного капіталу:

- учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх внесків

- в кінці другого або кожного наступного фінансового року вартість чистих активів виявляється меншою за статутний капітал

- учасник вибуває з товариства

- частка учасника придбана товариством і не реалізована протягом строку, встановлена статутом і законом.

Додатково оплачений (вкладений) капітал — це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість від первинної емісії. Це створює емісійний дохід.

Для обліку додаткового капіталу призначений у Плані рахунків пасивний рахунок 42 «Додатковий капітал», за кредитом якого відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — зменшення.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:

421 «Емісійний дохід»

422 «Інший вкладений капітал»

423 «Дооцінка активів»

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

425 «Інший додатковий капітал».

Резервний капітал — сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Резервний капітал створюється у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань на поновлення резервного капіталу передбачається установчими документами, здійснюється за рахунок чистого прибутку та не може бути меншим 5 процентів його загальної вартості.

Для обліку резервного капіталу у Плані рахунків призначений пасивний рахунок 43 «Резервний капітал». За кредитом рахунка відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунка кредитове і відображає залишок резервів на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами, джерелами їх утворення та напрямком використання.

Здійснення відрахувань від прибутку на створення (поповнення) резервного капіталу відображається в обліку записом:

Д-т 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

К-т 43 «Резервний капітал».

Резервний капітал призначений для покриття непередбачених витрат, збитків на сплату боргів підприємства в разі його ліквідації. Залишки невикористаних коштів резервного капіталу переходять на наступний звітний період.

В обліку формування та змін статутного капіталу використовуються активні, регулюючі, контрарні рахунки 46 «Неоплачений капітал» та 45 «Вилучений капітал».

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За дебетом рахунка відображається заборгованість засновників (учасників): за внесками до статутного капіталу підприємства, а також номінальна вартість розміщених неоплачених акцій. За кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу і номінальна вартість сплачених акцій. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій і кожному засновнику (учаснику) підприємства.

Після здійснення усіх внесків учасниками сальдо на рахунку 46 не залишається.

Рахунок 45 «Вилучений капітал» призначений для обліку вилученого капіталу, який має бути повернутий у разі викупу власних акцій у акціонерів з метою їх перепродажу або анулювання, а також у разі зменшення номінальної вартості акцій.

За дебетом цього рахунка відображаються суми вкладів, що повертаються учаснику товариства, вартість викуплених у акціонерів власних акцій за покупною ціною, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій. Дебетове сальдо цього рахунка являє собою вартість викуплених власних акцій на кінець звітного періоду (перелік операцій вже був наведений в попередніх складових частинах цього розділу).

Облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного або минулих років, а також використаного в поточному році прибутку здійснюються на рахунку 44 «нерозподілені прибутки(непокриті збитки)». За кредитом якого відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, а за дебетом – збитки та використання прибутку.

Рахунок має субрахунки: 441 «прибуток нерозподілений», 442 «Непокриті збитки», 443 «прибуток, використаний у звітному періоді».

Постачальники – це фізичні чи юридичні особи, які здійснюють постачання товарного - матеріальних цінностей або надають послуги.

Підрядники – це спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при споруджені об’єктів на основі договорів підряду.

Для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи призначено пасивний рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

За кредитом рахунку відображається кредиторська заборгованість перед постачальниками і підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, а за дебетом – її погашення чи списання.

Рахунок має такі субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»

633 «Розрахунки з учасниками ПФГ»

Підставою для здійснення записів та контролю розрахункових відносин за даним рахунком є первинні документи, що підтверджують здійснення операції.

Так відвантаження продукції здійснюється на основі товарно-транспортної накладної у якій зазначається: назва та адреса покупця, назва та адреса відправника, вид транспортного засобу, яким буде здійснюватись перевезення, найменування продукції, ціна, кількість, сума, номер доручення та прізвище особи яка є відповідальна за продукцію.

Товарно-транспортна накладна оформляється на кожну продукцію у чотирьох примірниках.

Перший примірник документу залишається у підприємства-продавця. Другий примірник передається вантажоодержувачу. Третій є підставою для розрахунків з транспортною організацією, а четвертий додається до подорожнього листа.

Для своєчасного здійснення розрахункових операцій підприємство-постачальник оформляє і надсилає на адресу підприємства-покупця рахунок-фактуру.

У даному документу зазначають: реквізити підприємства-постачальника( назву та код обслуговуючого банку ; назва та код підприємства, номер рахунку на який треба зарахувати кошти); реквізити підприємства-покупця,( назву та код обслуговуючого банку ; назва та код підприємства, номер рахунку,з якого будуть перераховуватись кошти); відомості про товар.

Кредит – це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позики в грошовій або безгрошовій формі на умовах повернення в певний строк зі сплатою відсотків.

Короткостроковий кредити банків – це сума поточних зобов’язань підприємства перед установою банку за отриманими від них позик, строк погашення яких до одного року.

Для обліку короткострокових кредитів призначено пасивний рахунок 60 «Короткострокові позики», за кредитом якого відображається одержання, збільшення позики, а за дебетом – її повернення.

Для обліку за користуванням кредитом призначено активний рахунок 951 «Відсотки за кредит». За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, пов’язаних з нарахуванням відсотків, а за кредитом – закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Облік кредиторської заборгованості за нарахованими відсотками здійснюється н пасивному рахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками». За кредитом даного рахунку відображається заборгованість підприємства за нарахованими відсотками, а за дебетом – її погашення, зменшення.

1. На рахунок в банку одержано короткострокову позику: Дт 31 Кт 60

2. За рахунок короткострокової позики погашено заборгованість перед постачальниками: Дт 63 Кт 60

3. З рахунку в банку погашено короткострокову позику: Дт 60 Кт 31

4. Нараховано відсотки за користування кредитом: Дт 944 Кт 684

Для обліку поточної заборгованості, переведеної зі складу довгострокових зобов’язань при настанні строку погашення протягом 12 місяців з дати балансу, призначено пасивний рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями».

За кредитом відображається сума довгострокових зобов’язань, яка згідно з договором, підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, а за дебетом – її погашення.

Для обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за одержані товари, матеріали, погашення яких забезпечує вексель, призначено пасивних рахунок 62 «Короткострокові векселі видані».

За кредитом рахунку відображається видача векселів у забезпечення поставок товарно-матеріальних цінностей постачальників та інших кредиторів, а за дебетом – погашення заборгованості за виданими векселями.

Податки – це обов’язкові платежі підприємства та окремих осіб в державний або місцевий бюджет.

Порядок нарахування і сплати загальнодержавних податків регулюються відповідними законами України, а місцеві податків і зборів – рішеннями органів місцевого самоврядування.

Для обліку розрахунків за всіма видами платежів до бюджету призначено пасивний рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами».

За дебетом – належні до відшкодування з бюджету податки, платежі, а за кредитом – нараховані платежі до бюджету.

Даний рахунок має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»

642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

643 «Податкові зобов’язання»

644 «Податковий кредит»

Для обліку належної до сплати суми податку на прибуток підприємства, визначеної за даними бухгалтерського обліку, призначено активний рахунок 98 «Податок на прибуток».

За дебетом рахунку відображається сума податку, а за кредитом – включення до фінансових результатів.

1. Нарахований податок на прибуток: Дт 98 Кт 641

2. Відображено суму податку на прибуток у складі фінансових результатів: Дт79 Кт 98.

Податок на додану вартість(ПДВ) підприємства сплачують за встановленою ставкою – 20%.

Основним елементом при визначені розміру ПДВ є податкова накладна.

На підставі отриманих і виданих накладних здійснюються відповідні записи в Книзі обліку продаж та в Книзі обліку придбання.

Книга обліку продаж призначена для реєстрації реалізованої продукції і містить: загальну вартість реалізації товарів та величину ПДВ.

Книга обліку придбання призначена для реєстрації придбаних товарів та містить: купівельну вартість, суму ПДВ та загальну вартість цінностей.

В кінці звітного періоду, на основі даних книг обліку продаж та придбань, вираховується сума податкового зобов’язання чи податкового кредиту.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку, нарахована платником податку у звітному періоді.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.

Нормативними документами з оплати праці є Закон України «Про оплату праці» № 108 від 24.03.1995 р.

При прийнятті на роботу всі працівники повинні представити відповідні документи, а саме: трудову книжку , диплом про освіту, медичну довідку, паспорт або інший документ, що засвідчує особу. На кожного працівника прийнятого на роботу у відділі кадрів заводиться особиста картка спеціальної форми, куди записують всі зміни, які відбулися (зміни адміністративного зобов’язання працівника тощо ).

При прийомі на роботу кожному працівнику присвоюється табельний номер. Контроль за відпрацьованим часом ведуть у «Табелі обліку робочого часу» (додаток ). Цей документ ведеться окремо на кожен цех, відділ, підрозділ табельниками або бригадирами, майстрами, тощо. В табелі зазначають призвіще працівника та за допомогою умовних позначень відмічають кількість відпрацьованих днів(годин), кількість днів хвороби відпустки, прогулів.

В кінці місяця підраховують кількість відпрацьованого часу , кількість днів неявок на роботу. Маючи посадовий оклад працівника можна нарахувати заробітну плату (при погодинній формі оплати праці).

Існують дві форми оплати праці, а саме:

- погодинна;

- відрядна.

При погодинній формі оплати праці основним первинним документоом є Табель робочого часу, в якому вказуються дані про посадовий уклад працівника та кількість відпрацьованих робочих днів. Заробітна плата при даній формі оплати праці нараховується шляхом ділення посадового окладу на кількість робочих днів у розрахунковому періоді і одержана сума множиться на практичну кількість відпрацьованого часу.

При відрядній формі оплати праці даних табелю не достатньо. Для нарахування заробітної платні необхідні дані про виробіток працівника. Для цього підприємство ВКФ «Ковель» використовує такі первинні документи:

- Наряд – комбінований документ в якому вказується завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт і видається бригаді.

- Маршрутні листи – виписується на партію виготовленої продукції, які супроводжують процес виготовлення продукції по всьому по всьому технічному процесі обробки, починаючи з першої операції і закінчуючи останньою.

- Змінний рапорт – він використовується для обліку виконаної роботи робітників закріплених за визначеною операцією.

При відрядній формі оплати праці зарплата вираховується шляхом множення обсягу виробітку на розцінку за виконану роботу.

Підставою для оплати днів хвороби є «Листок непрацездатності».

«Листок непрацездатності» - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення із роботи у зв’язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової втрати працездатності, вагітності і пологів.