3)Національний бізнес-етикет в азійських державах (Китай, Японія, Арабський світ)

На Сході існують своя культура і звичаї. Східний етикет значно більше церемонний, ніж європейський, та глибше сягає корінням у минуле. Так було в арабських країнах під час розмови часто запитують «як здоров'я», «як справи», але докладно відповідати ці запитання непотрібно. Під час ділових зустрічей Вас обов'язково почастують кави. Якщо випивши його, Ви віддасте чашку хазяїну, він наповнить її знову. Але коли не захочете більше пити, досить похитати чашечкою з боку убік чи перевернути її догори ногами.

Китай

Діловий етикет країн Далекого Сходу характеризується своїми традиціями. Уявлення китайців про правила хорошої тону дуже різняться від європейських. Так, у спілкуванні неприпустимими вважаються фізичні контакти – обійми, поцілунки і навіть торкання. Беручи ділові зв'язки, китайські бізнесмени особливу увагу приділяють двом моментів: 1) збору інформації про об'єкт обговорення й партнерів з переговорам; 2) формуванню «духу дружби» стосовно представникам з іншого боку. Дух дружби переговорів має для китайців дуже велике значення, причому зазвичай вони його ототожнюють зі звичайними особистими стосунками партнерів. Звертаючись до китайця, пам'ятаймо, що прізвища зі Китаї було запроваджене ставити попереду імені. Якщо ви ознайомилися з китайцем, слід називати його за прізвища. Під час вітання, обмінюючись рукостисканнями, спочатку слід потиснути руку самому високопоставленому особі. При знайомстві слід обмінюватися візитними картками. Китайські делегації зазвичай вельми багато, що у них традиційно включається безліч експертів з різних питань. На переговорах китайці дотримуються розмежування процесу обговорення окремі етапи: початкове уточнення позицій, обговорення, завершальний етап. Початковий етап – це оцінка китайцями статусу кожного з учасників переговорів. Значну увагу у зв'язку приділяється зовнішнім виглядом партнерів, манері їхньої поведінки, відносинам всередині делегації. Провівши такий аналіз, китайці надалі орієнтуються, переважно, на партнерів із вищим статусом – як офіційним, і неофіційним. Проводячи переговори у своїй території, китайці, посилаючись на можливість свої традиції, нерідко пропонують гостям говорити першими і з тим, аби з'ясувати позицію партнера. Від самих китайців, на початку переговорів цього досягти важко, навіть неможливо – вони обмежуються загальними фразами. Не рухається у цьому випадку показувати спільного незадоволення або використати бодай тиск. Допущені при обговоренні іншим боком помилки вміло використовуються. На поступки китайці йдуть зазвичай під кінець переговорів, коли ними вже зроблено оцінка можливостей партнерів. Остаточні рішення китайцями приймаються не було за столом переговорів із партнерами, а вдома. Вони повинні бути потім схвалено керівництвом китайської фірми. У діловому житті Китаю практикується вручення подарунків. Втім, кожне таке підношення має відбуватися виключно після підписання всіх угод. У цьому подарунки краще робити не конкретній особі, а всієї фірмі,т.к. місцеві звичаї можуть забороняти прийняття особистих подарунків. Китайці з вдячністю приймають невеликі сувеніри. Не слід дарувати годинник,т.к. китайською мовою слова «годинник» і «похорон» близькі звучанням.

Японія

Японська культура історично пов'язані з китайської. Спільність простежується у суворої ієрархії відносин старших і молодших, використанні посередників у непростих і спірних питаннях, даруванні подарунків подяку за послугу і медичну допомогу. Останнє навіть може бути кілька шокувати європейця. Основні переваги японського національної вдачі так само загальновідомі, як як важко збагненні в усій сукупності для таких людей інших національностей: працьовитість, дисциплінованість, відданість традиціям, відданість авторитету, відчуття обов'язку, самовладання, акуратність, глибоке розуміння краси, ввічливість, допитливість. Відповідно до японської моралі, основа взаємовідносин людей – взаємна залежність. Тому належність до тій чи іншій групі – основа світовідчуття японця. Звідси випливає ще одне знаменита риса японця – вірність групі, фірмі, державі, нації, вищі супутні цьому патріотизм і самовідданість при відстоюванні їхніх інтересів, і навіть висока організованість. Японці судять про людину, передусім, з його приналежність до тій чи іншій групі.

З японськими фірмами дуже складно налагодити контакти шляхом листування і телефонного спілкування.

Звернення з візитними картками вимагає великої акуратності. Вважається нечемним тримати в кишені штанів, тим паче задньому; краще завести для візиток спеціальний альбомчик і носити їх у нагрудній кишені чи у внутрішньому кишені піджака. Жінки можуть покласти такий альбомчик в сумочку. Завжди шанобливо треба поводитися з візиткою, яка отримана від японця. Ви підкреслите свою повагу до японцю, якщо будете вручати або йому починати з нього предмети двома руками. Важливість цього особливо зростає під час зустрічі обличчям, котрий обіймав значно більше високе положення. Якщо ви робитимете також із обличчям нижчого статусу, то цим лише зіб'єте його із пантелику. Але у країні страшно помилитися убік більшої ввічливості. Тому надходити слід так. Подайте особі, що стоїть більш низькою щаблі, і приймайте від цього візитну картку однієї рукою. Цілком доречно буде цьому взяти його картку двома руками чи правої рукою та притримувати її лівої – до того часу, доки прочитаєте уважно усе, що там написано. Японці здебільшого дуже чемні й якість це високо оцінюють у інших. У діловому спілкуванні ось із японською партнером категорично не рекомендується гарячкувати і втрачати самовладання. У спілкуванні із європейськими фахівцями японці цінують доброзичливість, щирість, товариськість; коли навчилися вимовляти японською хоча трохи слів – Ваша старанність буде оцінений належне. Європеєць має враховувати, що його ділової партнер переговорів киває, це зовсім отже, що згоден співрозмовником, просто вона зрозуміла, що ви хочете йому сказати. Якщо діловій розмові японці вживають висловлювання на кшталт «це вже важко», слід пам'ятати, що це відмова.

Під час зустрічі діловими партнерами з Японії годі було протягати руку для рукостискання, краще обмежитися чемним поклоном.

Індія

Практично всі індійці розмовляють англійською. При привітанні чоловіки обмінюються рукостисканнями. Можна вживати й місцеве вітання, особливо, зустрічаючись із жінкою – складені разом долоні перед грудьми і легкий уклін. Вдягатися рекомендується оскільки вважають у нашій країні чи регіоні, де Ви перебуваєте. Ділові жінки таки в Індії не зобов'язані носити сарі. Воно як і надягається, лише на прийоми. Замість сарі жінки носять костюм з прямою спідницею по коліна чи з брюками. Слід постійно пам'ятати, що у Індії існує сувора система каст. Конче потрібно знати, якої касті належать котрі мають якими Ви вступив у ділові зв'язки, враховувати відповідні обмеження (наприклад, заборона контакти з представниками нижчих каст) про те, ніж змушувати індійських партнерів робити те, що суперечить їх принципам.

Додатковими моментами, які треба враховувати в діловому спілкуванні, є:

1) високий рівень поваги старших;

2) пунктуальність;

3) слід передавати або приймати все їстівне лише правої рукою;

4) у розмові годі стосуватися особистих тим, проблеми бідності, військових витрат і великих обсягів зарубіжної допомоги.

5) чоловіки що неспроможні заговорювати у суспільних місцях з жінкою, якщо йде одна, і торкатися до неї.