
- •Міністерство освіти і науки України
- •Вихідні дані курсового проекту
- •1.Визначення витрат та концентрацій забруднень стічних вод, які утворюються в басейні водойми
- •Витрати стічних вод
- •Витрати стічних вод населеного пункту
- •Витрати стічних вод підприємств
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Концентрації та маси забруднень стічних вод
- •Забруднення стічних вод населеного пункту
- •Забруднення стічних вод, які утворюються від населення
- •Забруднення стічних вод підприємств
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •Забруднення стічних вод, які утворюються на промислових підприємствах
- •2. Розрахнок умов скиду стічних вод до водойми
- •2.1. Визначений кратності розведення стічної води випуску водою водойми
- •2.2.Визначення нормативних показників забруднення води водойми
- •Нормативні показники забруднень стічних вод
- •3.Розрахунок умов скиду стічних вод окремими випусками
- •3.1. Визначення граничнодопустимих концентрацій забруднень у воді водойми
- •Випуск від населеного пункту
- •Населений пункт
- •Збагачувальне свинцево-цинкове підприємство
- •Підприємство по виробництву картопляного крохмалю
- •3.2. Визначення фактичних концентрацій забруднень у стічних водах, які випускаються до водойми
- •Очищення стічних вод від населеного пункту
- •Очищення стічних вод для збагачувального свинцево – цинкового підприємства
- •Очищення стічних вод для підприємства по виробництву картопляного крохмалю
- •3.3. Визначення фактичних концентрацій забруднення у воді водойми після випуску стічних вод
- •Розрахунок випуску №1 стічних вод від населеного пункту
- •Розрахунок випуску №2 стічних вод від збагачувального свинцево- цинкового підприємства
- •Розрахунок випуску №3 стічних вод від підприємства по виробництву картопляного крохмалю
- •4. Розрахунок умов скиду стічних вод спільним випуском
- •4.1 Визначення граничнодопустимих для випуску до водойми концентрацій забруднень суміші стічних вод.
- •Порівняльна таблиця фактичних та граничнодопустимих до скиду концентрацій забруднюючих речовин у спільному випуску стічних вод
- •4.2. Визначення граничнодопустимих для скиду у міську каналізаційну мережу концентрацій забруднень стічних вод підприємств та
- •4.3. Визначення концентрацій забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах
- •4.4. Визначення фактичних концентрацій забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.
- •Розрахунок спільного випуску стічних вод
- •5. Технологічна схема очищення стічних вод
- •5.1 Вихідні дані для проектування
- •5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
- •5.2.1 Решітки-дробарки рд 400
- •5.2.2 Пісковловлювачі горизонтальні
- •5.2.3 Первинні відстійники
- •5.2.4. Аеротенки
- •5.2.5. Вторинні відстійники
- •5.2.6. Фільтри доочищення
- •5.2.7 Розрахункові витрати осадів стічних вод
- •Висновок
- •Використана література:
Розрахунок спільного випуску стічних вод
№ |
Назва показника забруднення |
Концентрація, мг/л | ||||||
Свип/j |
Сфон/j |
Сгдк/j |
Сскид/j |
Еф/j |
Соч/j |
Свод/j | ||
1 |
Завислі речовини |
236.1 |
12.5 |
13.25 |
18.11 |
До 15мг/л |
15 |
12.8 |
2 |
БСК |
142.3 |
2.1 |
3 |
8.832 |
До 8.832мг/л |
8.832 |
3 |
3 |
Хлориди |
43 |
125 |
150 |
325.7 |
0 |
62.4 |
116.6 |
4 |
Сульфати |
38.8 |
45 |
0.025 |
0.19 |
0 |
45.8 |
45.12 |
5 |
|
6.94 |
0 |
0.025 |
0.19 |
80+75.5+75.5 |
0.083 |
0.011 |
6 |
Cu |
0.33 |
0 |
0.00125 |
0.0094 |
40+75.5+75.5 |
0.012 |
0.0016 |
7 |
Zn |
1 |
0 |
0.0025 |
0.019 |
30+75.5+75.5 |
0.04 |
0.005 |
8 |
CN |
0.67 |
0 |
0.0125 |
0.094 |
70+75.5+75.5 |
0.01 |
0.0016 |
Висновок: В даному розділі ми розраховували умови скиду стічних вод спільним випуском. Визначали граничнодопустимі для випуску до водойми концентрації забруднень суміші стічних вод, граничнодопустимі для скиду у міську каналізаційну мережу концентрації забруднень стічних вод підприємств та граничнодопустимі для прийому на міські очисні споруд концентрації забруднень суміші стічних вод спільного випуску, концентрації забруднень стічних вод, які надходять на міські очисні споруди після локального очищення на промислових підприємствах та фактичні концентрації забруднень у воді водойми після випуску стічних вод.
В
ході розрахунків та заповнення таблиці
ми вияснили, що для спільного випуску
необхідно очищати завислі речовини,
БСК,,Cu,Zn,CN.
5. Технологічна схема очищення стічних вод
5.1 Вихідні дані для проектування
Розрахункова витрата стічних вод qmaх, які надходять на очисні споруди, визначається, якщо розраховується варіант окремих випусків, як розрахункова витрата qmaх/ж від населення, при спільному випуску - як сума розрахункових витрат від усіх джерел водовідведення:
Розрахункові концентрації Свип/j стічних вод, які надходять на очисні споруди міста при спільному випуску, розраховані в розділі 4.4 та наведені в табл. 4.1.
5.2 Проектування споруд очищення стічних вод
В цьому розділі наведені методики проектування найбільш розповсюджених споруд очищення стічних вод та обробки осадів.
5.2.1 Решітки-дробарки рд 400
Решітки дробарки підбираються відповідно до розрахункової добової витрати стічних вод. Кількість робочих решіток-дробарок обумовлена величиною швидкості vщ руху води у щілинах обладнання, площа Fщ, см2, яких обумовлена маркою решітки (додаток 2) :
,
(см2) (5.1)
см2
Швидкість у щілинах vщ не повинна перевищувати 1,2 м/с з метою попередження протискання забруднень через отвори. Кількість решіток-дробарок визначається за формулою:
,
(5.2)
Sщ – площа щілин однієї стандартної решітки.
5.2.2 Пісковловлювачі горизонтальні
При добових витратах стічних вод близько 20 тис. м3/добу рекомендується застосовувати горизонтальні пісковловлювачі.
Площа Fп поперечного перерізу пісковловлювача визначається за швидкістю vп руху води при максимальній витраті qmax (рекомендована величина швидкості руху води в горизонтальному пісковловлювачі vn = 0,3 м/с):
,
(м2) (5.3)
м2
Робоча глибина Нп горизонтальних пісковловлювачів становить 2,0 м.
Ширина Вп, секції горизонтального пісковловлювача визначається за формулою :
,
(м) (5.4)
де п - кількість секцій пісковловлювачів (приймається не менше 2 ).
м
Довжина пісковловлювача визначається за формулою:
;
(м) (5.5)
де Кs, - коефіцієнт, який береться за додатком 3 ; ио - гідравлічна крупність піску, мм/с, приймається за додатком 3 відповідно до діаметру частинок піску, які повинні бути затримані в пісковловлювачі.
м
Кількість піску Qп, затриманого пісковловлювачем за добу, становить:
(м3/добу) (5.6)
де Nекв. - еквівалентне за показником завислих речовин число жителів, яке дорівнює:
(чол.) (5.7)
де qп - норма видалення піску, (0,02 л/чол. за добу для горизонтальних пісковловлювачів).
аі – норма утворення завислих речовин в стічних водах на одну людину за добу ( аі = 65 г/добу).
т/добу
т/добу
т/добу
жителів
м3/добу
Пісок, що затримується у пісковловлювачах, подається для зневоднення на піскові майданчики. При розрахунку піскових майданчиків для підсушування піску визначається річна кількість затриманого піску Qп/річ. :
(м3/рік) (5.8)
м3/рік
Площа піскових майданчиків визначається з умови річного навантаження на них h = 3 м3/м2 за рік:
,
(м²)
(5.9)
м2
Піскові майданчики складаються з окремих карт. Розміри карт піскових майданчиків визначаються, виходячи з умови, що число карт повинно бути не менше nк = 3.
Площа однієї карти піскового майданчика:
,
(м2)
(5.10)
м2