Обсяг води в елементах системи опалення
|
Елемент системи опалення |
Обсяг води, л/квт, при tCP, ºC | |||
|
60 |
70 |
80 |
90 | |
|
Трубопроводи |
9,5 |
8,8 |
8,0 |
7,3 |
|
Радіатори чавунні глибиною 140 мм |
|
12,8 |
11,5 |
10,2 |
|
Радіатори чавунні глибиною 90 мм |
|
16,6 |
15,2 |
13,7 |
|
Гладкі труби, що гріють, Dy 70 - 100 мм |
|
41,5 |
37,6 |
33,6 |
|
Конвектори типу КН |
|
|
0,76 |
0,71 |
|
Радіатори конвективні (типу Korado) |
1,21 |
0,82 |
0,61 |
0,4 |
|
Неавтономний кондиціонер (фан-койл) |
0,30 |
0,25 |
0,2 |
0,15 |
|
Теплообмінник пластинчастий |
0,10 |
0,08 |
0,06 |
0,04 |
|
Теплообмінник кожухотрубний із трубками Ф16 мм |
0,28 |
0,26 |
0,24 |
0,22 |
|
Теплообмінник кожухотрубний із трубками Ф8 мм |
0,03 |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
При обґрунтуванні допускається застосовувати два чи кілька закритих розширювальних судини загальною ємністю V, л.
У системах опалення з закритими розширювальними судинами варто встановлювати не менш двох запобіжних клапанів, набудованих на автоматичне відкривання при тиску РКР, МПа.
У будинках, що мають чітко виражену орієнтацію фасадів по сторонах світу, рекомендується виконувати автоматизовані вузли чи змішання теплообміну окремими для систем опалення, що обігрівають приміщення, орієнтовані на різні фасади будинку.
Системи опалення багатоповерхових будинків, розділених на гідравлічно відособлені по вертикалі зони, повинні проектуватися з окремими для кожної зони будинку насосними групами, розширювальними судинами й автоматизованими вузлами готування теплоносія.
На трубопроводі абонентського введення, що подає, теплової мережі і на зворотному трубопроводі системи опалення перед циркуляційним насосом у межах теплопункта повинні бути встановлені сітчасті фільтри, що захищають термостатичні клапани й інше устаткування від засмічення.
При відсутності засобів на пристрій регульованого - насосного змішання допускається дообладнування елеваторного вузла пристроями переривчастого регулювання (мал. 11) чи заміна елеваторного вузла регенератором теплоти. Переривчасте регулювання елеваторних систем варто передбачати в суспільних будинках з фіксованого робочого годинник з метою зменшення тепловитрат в нічний час і у вихідні дні.
мал. 3. Елеваторний вузол із пристроями для переривчастого регулювання
1 - елеватор, 2 - позиційний регулювальний клапан, 3 - клапан натопа, 4 -регулятор,
5 - датчик температури теплоносія, 5 - датчик температури повітря.
Вузол комерційного обліку теплової енергії містить у собі, як правило, один чи два лічильники гарячої води з можливістю електронного зняття показань (якщо лічильник один, він установлюється на трубопроводі Т1, якщо два – на Т1 і Т2. Бажано застосовувати два лічильники для можливості реєстрації витоків і водоразбора із системи опалення.), електронні термометри на трубопроводах Т1 і Т2 і процесорний блок (інтегратор), що обчислює витрата тепла і підсумовує результати за визначений період. Лічильники тепла приймаються з переліку, що випускається, виходячи з витрат тепла і води по системі.
ТОПОЧНІ
Якщо проектом передбачено конструювання місцевої системи опалення, в його складі мають бути креслення і вказівки щодо влаштування тепло генераторів і їх обв’язки трубопроводами із допоміжним обладнанням. Слід враховувати вимоги діючих норм, згідно яким вбудованими у громадянські будинки можуть бути лише так звані «топочні», число котлів у яких не перевищує двох, а загальна теплова їх потужність не більше 200 кВт. Якщо один або обидва із цих показників перевищують вказані значення, приміщення називається «мінікотельня», і на нього розповсюджуються всі вимоги , викладені у СНіП «Котельні установки», тобто діють обмеження у розташуванні котлів.
У проекті слід приймати до установки сучасні вітчизняні або імпортні водогрійні котли. Якщо кількість котлів більша одного, всі вони мають бути однакового типу і потужності. Як правило , у курсових проектах враховується лише теплова потужність системи опалення, а у дипломних топочна розраховується на сумарну потужність систем опалення, вентиляції і гарячого водопостачання.
Топочні також мають бути обладнаними циркуляційними насосами, якщо необхідно -- підживлювальними і антиконденсаційними насосами, розширювальними баками, розподільчими гребінками (якщо топочна розрахована на декілька споживачів тепла), запобіжними і контролюючими пристроями, засобами пом’якшення води, яка надходить у систему теплопостачання, водоводяними підігрівачами (якщо топочна розрахована на живлення системи гарячого водопостачання а теплогенераторами є одноконтурні котли ).
Котли можуть працювати на газоподібному або твердому паливі. У складі курсових і дипломних проектів у розділі «Опалення» питання газопостачання, автоматики безпеки, постачання твердого палива не розглядаються, але приміщення топочних мають відповідати діючим вимогам щодо вентиляції, архітектурної компоновки і розташування у будинку.
З урахуванням великої насиченості приміщень топочних різноманітним обладнанням креслення їх планів необхідно виконувати окремо у масштабі 1:50 або 1:25 з обов’язковою прив’язкою головного обладнання до архітектурних елементів. Більшість трубопроводів у топочній прокладається вздовж стін на різній висоті і на плані часто неможливо вказати їх розміщення по вертикалі. У такому разі слід виконати креслення розрізів, на яких показати положення трубопроводів по вертикалі і вказати їх будівельні відмітки або скласти аксонометричну схему трубопроводів топочної і також вказати відмітки трубопроводів. Масштаб названих креслень має відповідати плану приміщення. Якщо у проекті аксонометрична схема відсутня, для пояснення будови і взаємозв’язку обладнання між собою слід виконати принципову схему трубопроводів (без масштабу).
Рекомендовані схеми обв’язки котлів, правила встановлення, типорозміри і характеристики роботи див .розділ «Додатки».
СКЛАДАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ
Визначивши діаметри труб і підібравши устаткування, необхідно скласти специфікацію на систему опалення. Специфікація виконується на кресленні графічної частини проекту або у пояснювальній записці на бланках СО.
Б. Приблизний склад графічної частини
У залежності від теми і складу курсового проекту графічну частину виконують на одному або двох аркушах формату А1.
Графічна частина має містити в собі наступні креслення:
- плани підвалу і типового поверху будинку з нанесеними на них опалювальними приладами, трубопроводами і стояками системи опалення (М1:100);
- схему системи опалення (М1:100);
- креслення одного- двох вузлів системи опалення (М1:20);
- специфікацію на систему опалення;
- план теплових мереж, подовжній профіль теплових мереж, вузол теплового введення (при централізованому телопостачанні);
- план миникотельной, обв'язка котла, розрізи (при автономному теплопостачанні).