6.4. Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підприємств

Заходи щодо земельної реформи, які зводилися переважно до перерозподілу земель державної і приватної власності на землю, зумовили істотне збільшення кількості власників землі та землеко­ристувачів, площ індивідуального використання. Проте здійснення земельних перетворень не вплинуло на поліпшення використання земель і родючості ґрунтів. Спостерігається деградація сільськогосподарських угідь, знижується культура землеробства (порушені або

відсутні сівозміни, технології вирощування культур), скорочуються обсяги внесення добрив, меліорації і культуртехнічного поліпшення земель. Стан у використанні земель ускладнюється нестачею фінансових ресурсів, техніки, добрив тощо.

Останніми роками землевпорядні заходи зводилися до формування меж нових землеволодінь і землекористувань, інвентаризації земель, юридичного оформлення документів на право власності або користування землею. Проекти організації території сільсько­господарських підприємств фактично не розроблялися, хоча вони є реальним інструментом збереження родючості ґрунтів, раціональ­ніші використання і охорони земель.

Отже, склалася ситуація, коли понад 10 тис. сільськогосподарсь­ких підприємств, близько 42 тис. фермерських господарств ведуть сільськогосподарське виробництво без науково обґрунтованої раціо­нальної організації території, без рекомендацій з ефективного вико­ристання й охорони земель.

Розв'язати цю проблему можна завдяки проведенню комплексу робіт, пов'язаних із землевпорядним обслуговуванням сільськогос­подарських підприємств.

Землевпорядне обслуговування — це весь комплекс земле­впорядних робіт, спрямований на задоволення потреб землевласни­ків і землекористувачів з питань володіння, розпорядження і раціо­нального використання землі.

Землевпорядне обслуговування сільськогосподарських підпри­ємств є новою концепцією землевпорядної діяльності, визначає види І склад землевпорядних робіт з метою вдосконалення організації, використання і охорони земель, розв'язання питань щодо володін­ня, розпорядження і користування землею.

Управління землекористуванням забезпечує дотримання земе­льного законодавства за допомогою планування використання і охо­рони землі, проведення землеустрою, моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру та створення інфраструктури обігу земельних ділянок.

До землевпорядного обслуговування належать насамперед захо­ди, які здійснюються в порядку землеустрою (міжгосподарський, внутрішньогосподарський, робоче проектування, здійснення проек­тів, проведення різних вишукувань і обстежень). Землеустрій має проводитися на замовлення власників або користувачів земельних

ділянок.

Земельний кадастр як державна система реєстрації й оформлен­ня документів про права на земельні ділянки, обліку і оцінювання

земель призначений для власників і користувачів земельних діля­нок, тобто є одним із перших заходів, які проводяться в порядку зе­млевпорядного обслуговування.

Моніторинг земель як державну систему спостереження за станом земельного фонду можна умовно віднести до землевпорядного обслу­говування, оскільки основною метою ведення моніторингу є інформа­ційне забезпечення земельного кадастру, землеустрою тощо.

Місце і значення землевпорядного обслуговування в системі управ­ління землекористуванням можна подати у вигляді схеми (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Місце землевпорядного обслуговування в системі управління землекористуванням

Отже, землевпорядне обслуговування, наприклад, сільськогоспо­дарських підприємств є комплексом робіт, який спрямований на за­доволення потреб землевласників і землекористувачів і проводиться в порядку планування, організації, використання і охорони земель, землеустрою, земельно-кадастрових робіт, моніторингу земель та обігу земельних ділянок.

Учасники процесу землевпорядного обслуговування. Зе­млевпорядне обслуговування необхідне для всіх власників і ко­ристувачів землі, оскільки правовий режим і цільове викорис­тання земель, організація територій, комплекс заходів щодо під­тримання стійкості ландшафтів і охорона земель є обов'язковими для них.

У процесі землевпорядного обслуговування можуть брати участь:

♦ громадяни, підприємства, заклади, організації, інші юридичні особи, які є замовниками землевпорядних робіт;

• розробники землевпорядної документації;

• власники і користувачі землі, земельні ділянки яких приляга­ють до територій, що впорядковуються, або знаходяться всередині землекористувань;

• громадяни, громадські та інші підприємства, заклади, органі-.шції, інші юридичні особи, які не мають у власності або користу­ванні землі, але чиї інтереси порушуються при землеустрої.

Замовниками землевпорядних робіт можуть також бути органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади.

Землевпорядне обслуговування проводять землевпорядні органі­зації.

Основним правовим документом, який регулює відносини учас­ників процесу землевпорядного обслуговування, є договір між роз­робниками землевпорядної документації та її замовником. Договір на землевпорядне обслуговування укладають, як правило, на 1 - 5 років.

Права і обов'язки учасників договору на землевпорядне обслуговування. Учасники договору на землевпорядне обслуговування зобов'язані:

• дотримуватися земельного законодавства України, інших правових і нормативних актів із земельних відносин та землеустрою;

• забезпечувати вимоги рішень державних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування щодо реалізації затвердженої землевпорядної документації;

♦ при проведенні землеустрою забезпечувати доступ до всіх земельних ділянок, які підлягають землевпорядним діям.

Розробники землевпорядної документації несуть відповідаль­ність за якість її розроблення і екологічну безпеку заходів, передба­чених у проектах землеустрою та технічній документації.

Права замовника. Замовник має право укладати і розривати договір на проведення проектно-вишукувальних робіт, пов'язаних із землеустроєм, здійснювати контроль за ходом і якістю їх проведен­ня, проводити експертизу, а також брати участь у погодженні і реа­лізації землевпорядної документації.

Громадяни, власники права на земельну частку (пай), фермерсь­кі господарства та реформовані сільськогосподарські підприємства можуть одержувати платні послуги, пов'язані з виготовленням, оформленням і видачею документів, що посвідчують право на зем­лю, за надання консультативної допомоги з реалізації затвердженої землевпорядної документації та своїх прав.

Права розробників землевпорядної документації. Розроб­ник землевпорядної документації має право на підставі договору із

замовником здійснювати авторський нагляд за реалізацією земле­впорядної документації, ставити питання в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування про припинення заходів, які виконуються з відхиленням від затвердженого проекту і призводять до псування земель, погіршують їх якість і порушують природний ландшафт, а також вносити пропозиції щодо вдосконалення заста­рілої землевпорядної документації.

Особливості землевпорядного обслуговування. Землевпо­рядне обслуговування проводять тільки за наявності двох партне­рів, замовника і розробника землевпорядної документації.

У ході обслуговування виникає багато ситуацій, які потребують певної допомоги з боку органів виконавчої влади або місцевого са­моврядування. Тому вони можуть створювати спеціальні земельні комісії, які очолюють працівники районних або міських відділів (управлінь) земельних ресурсів. До складу комісії входять відпові­дальні працівники зацікавлених державних і громадських органі­зацій, районних сільськогосподарських органів, основних замовни­ків і виконавців землевпорядного обслуговування.

Замовники і виконавці землевпорядного обслуговування можуть також працювати через відповідальних працівників районних сіль­ськогосподарських органів.

Система сільськогосподарського обслуговування влас­ників права на земельну частку (пай), фермерських госпо­дарств та сільськогосподарських підприємств. Система за­ходів щодо землевпорядного обслуговування має бути спрямова­на на:

• обґрунтування і реалізацію державної політики в плануванні і організації раціонального використання та охорони земель сільсь­когосподарського призначення незалежно від форм власності на землю;

• забезпечення реалізації земельної реформи в частині перероз­поділу земель, створення умов для рівноправного розвитку різних форм господарювання на землі;

• забезпечення цільового використання земель і збереження цін­них земель у сільськогосподарському виробництві;

• формування і розміщення екологічно та економічно обґрунто­ваних компактних і оптимальних за площею землекористувань сільськогосподарських підприємств;

• створення територіальних умов для раціонального функціону­вання сільськогосподарського виробництва;

• обґрунтування обмежень та обтяжень у використанні земель і встановлення їхніх меж;

♦ розроблення комплексів заходів щодо поліпшення сільськогос­подарських угідь, підвищення родючості ґрунтів, підтримання стій­кості ландшафтів і охорони земель.

У процесі землевпорядного обслуговування комплексу взаємо­пов'язаних проектних, дослідницьких і вишукувальних робіт замов­ники землевпорядних робіт одержують такі види проектної та тех­нічної документації:

• проекти створення нових і впорядкування існуючих землево­лодінь або землекористувань;

• проекти відведення земельних ділянок у натурі;

• проекти організації території сільськогосподарських підпри­ємств, кооперативів, фермерських господарств;

• робочі проекти, які складаються в порядку деталізації і реалі­зації заходів, передбачених проектами організації території, по­в'язаних із рекультивацією порушених земель, захистом ґрунтів від ерозії, підтопленням і затопленням, поліпшенням сільськогосподарських угідь тощо;

• матеріали кадастрових зйомок, ґрунтових, агрохімічних та ін­ших обстежень і вишукувань;

• матеріали земельно-оціночних робіт для нарахування земель­ного та єдиного податків;

• матеріали з виявлення і консервації деградованих сільськогос­подарських угідь і забруднених земель.

Крім того, землевласники і землекористувачі можуть одержувати різні планово-картографічні матеріали.

Землевпорядні консалтингові послуги. Систему землевпо­рядного обслуговування сільськогосподарських підприємств за ви­дом і часом проведення землевпорядних робіт поділяють на три основних етапи: передпроектний, який передбачає проведення вишукувань і обстежень; проектний; післяпроектний, який полягає в здійсненні проекту і авторському нагляді. Враховуючи, що розрив між останнім і першим етапом є досить протяжним, а в процесі розвитку ринку виникає багато питань, спричинених змі­нами власності на землю, в спеціалізації, технології виробництва тощо, виникає потреба у наданні консалтингових послуг. Тому в науково-дослідних інститутах і землевпорядних підприємствах час­то створюються групи, які надаватимуть консалтингові послуги і розроблятимуть пропозиції щодо організації раціонального земле­користування.

Землевпорядний консалтинг — це консультування грома­дян, фермерів і сільськогосподарських підприємств із широкого ко­ла питань у галузі раціонального використання і охорони земель, організації території та ін.

Умовами ефективного функціонування і повного використання можливостей землевпорядного консалтингу є виконання таких за­вдань:

• впровадження концептуальної регіональної політики з воло­діння, користування і розпорядження землею та її зв'язок з політи­кою держави;

• надання інформації про результати досліджень у галузі раціо­нального використання і охорони земельних ресурсів, форми госпо­дарювання, технології виробництва сільськогосподарської продук­ції, кредитування тощо;

• облік і пропаганда використання екологічних аспектів;

• здійснення земельного аудита земельно-правових документів, проектів, документації та землекористування;

• надання інформаційно-консультативних послуг з питань земе­льного права, оцінювання землі та її оподаткування, оренди, заста­ви, продажу, обміну, успадкування земельних ділянок;

• аналіз використання земель та розроблення бізнес-планів.

У процесі землевпорядного консалтингу аналізують організа­ційно-виробничу структуру господарства, систему використання земельних ресурсів, організації території тощо. В результаті опра­цьовуються концепція використання землі, землевпорядні реко­мендації з підвищення ефективності її використання, удоскона­люються організація території, розміщення виробничої інфра­структури культур та ін.

Землевпорядний консалтинг повинен виконувати три функції: освітню, інформаційну, впровадження і поширення.

Перша функція реалізується через організацію освітньо-консультативних програм, у яких роз'яснюються земельно-правові питання, системи ефективного використання земельних ресурсів, необхідність охорони земель тощо.

Друга — здійснюється через збирання, оброблення і поширення інформації про нові досягнення, передовий досвід організації тери­торії, системи господарювання.

Третя — через підтримку і поширення нових рішень у цих сфе­рах.

Землевпорядне обслуговування здійснюють землевпорядні спе­ціалісти, які повинні вміти провести аналіз, прогнозувати резуль­тати господарської діяльності і можливість зміни умов виробни­цтва.

Консультант-землевпорядник зобов'язаний надавати:

♦ інформацію про існуючі методи раціонального і ефективного використання землі;

• інформацію про нові досягнення і пропозиції в сфері раціонального використання і охорони земель та допомогу в їх здійс­ненні;

• сільськогосподарському виробнику такі рішення, які дають змогу найефективніше використовувати землю і організовувати територію з метою приросту продукції та зниження її собівартості;

• консультації з нормативно-правового регулювання земельних відносин, особливо з питань купівлі-продажу земельних ділянок |бо земельних часток (паїв), застави землі, ціни землі, податку на землю.

Місце науково-дослідних інститутів і землевпорядних під­приємств у здійсненні землевпорядного обслуговування. Інститути та підприємства проводять наукові дослідження та проект­но-вишукувальні роботи, пов'язані із землеустроєм, земельним кадастром і моніторингом земель та з іншими питаннями земельних відносин. При цьому вони здійснюють такі види діяльності: