Література
Основна:
Атаман О.B. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Навч. посібник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 511 с.
Патологічна фізіологія: Підручник / М.Н. Зайко, Ю.В. Биць та і інші. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
Додаткова:
Гжегоцький М.Р., Заячківська О.С. Система крові. Фізіологічні та клінічні основи: Навч. посібник. – Львів: Світ, 2001. – 176 с.
Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гематологія. Розлади та неоплазії клітин крові. – Львів: Кварт, 2007. – 220 с.
Тема 5. Порушення системи гемостазу і. Актуальність теми
Кров є тканиною внутрішнього середовища і виконує ряд важливих для організму людини функцій. У нормальних фізіологічних умовах незмінно підтримується постійність морфологічного і хімічного складу, а також фізико-хімічних властивостей крові. Зміна будь-яких показників може привести до порушення нормального функціонування організму, діяльності тих чи інших його систем і органів. В багатьох випадках зміни складу крові є вторинними, зумовленими порушеннями фізіологічної діяльності різноманітних систем або органів (наприклад, азотемія при захворюванні нирок, гіперглікемія при діабеті). Справедливою є думка про те, що кров в тій чи іншій мірі відображає те, що відбувається в організмі. Тому вивчення порушень фізико-хімічних властивостей крові є необхідним для діагностики і контролю за ходом розвитку хвороби і ефективності терапії.
Порушення функціонування системи зсідання і протизсідання крові, їх фізіологічної рівноваги є ведучим механізмом виникнення гемокоагуляційних синдромів і захворювань. Основними клінічними проявами цих порушень є або підвищена кровоточивість, або підвищена схильність до тромбоутворення, яка відіграє важливу роль в розвитку ускладнень таких серцево-судинних захворювань як атеросклероз, гіпертонічна хвороба, інфаркт міокарда.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я частота геморагічного діатезу і «тромбоемболічної хвороби» зростає. Враховуючи велику розповсюдженість порушень зсідання крові, швидке удосконалення методів їх діагностики, профілактики і лікування, вивчення цієї патології є актуальним.
Іі. Конкретні цілі
Знати основні причини виникнення і патогенез порушень гемостазу.
Вміти оцінювати зміни фізико-хімічних властивостей крові.
ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
|
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
|
Гістологія |
Структура тромбоцитів, ендотеліоцитів |
|
Біохімія |
Метаболічні процеси у тромбоцитах |
|
Нормальна фізіологія |
Основні показники, що характеризують фізико-хімічні властивості крові в нормі; буферні системи крові; системи зсідання і протизсідання крові; стадії тромбоутворення. |
Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
|
Термін |
Визначення |
|
Система гемостазу |
комплекс механізмів, спрямованих на зупинку крововтрати після ушкодження судин шляхом утворення згустків крові та підтримання рідкого стану крові у кровоносних судинах. |
|
Судинно-тромбоцитарний гемостаз (первинний) |
забезпечується участю судинної стінки і тромбоцитів |
|
Коагуляційний гемостаз (вторинний) |
забезпечується участю системи зсідання крові, антикоагулянтної та фібринолітичної систем |
|
Тромботичний синдром (тромбофілія) |
характеризується надмірною коагуляцією крові і тромбоутворенням, що зумовлюють ішемію органів і тканин. |
|
Геморагічні захворювання і синдроми |
характеризуються підвищеною кровоточивістю внаслідок недостатності одного або декількох складових гемостазу. |
|
Васкуліти |
зумовлені первинним ураженням судинної стінки з подальшим розвитком коагуляційних і тромбоцитарних порушень. |
|
Тромбоцитопенія |
зменшення вмісту тромбоцитів у крові нижче 140×109/л. |
|
Тромбоцитопатії |
якісна неповноцінність тромбоцитів, що зумовлює порушення їх функції (адгезії, агрегації, ретракції тромбу, стимуляції регенерації ендотеліоцитів та фібробластів. |
|
Тромбоцитози |
збільшення кількості тромбоцитів у крові понад 400×109/л. |
|
Коагулопатія |
геморагічний синдром, зумовлений порушенням коагуляційних та антикоагуляційних механізмів гемостазу. |
|
ДВЗ-синдром |
патологія гемостазу, що характеризується фазовими змінами гіпер- та гіпокоагуляції. |
2. Теоретичні питання до заняття:
Етіологія і патогенез порушень швидкості осідання еритроцитів.
Етіологія, патогенез порушень осмотичної резистентності еритроцитів.
Загальна характеристика типових порушень у системі гемостазу.
Порушення судинно-тромбоцитарних механізмів гемостазу.
Вазопатії: види, причини, механізми розвитку. Патогенез основних клінічних проявів.
Етіологія, патогенез тромбоцитопеній. Механізми порушень гемостазу.
Тромбоцитопатії, етіологія і патогенез. Механізми порушень адгезії, агрегації тромбоцитів, вивільнення тромбоцитарних гранул.
Порушення коагуляційного гемостазу, етіологія, патогенез.
Основні прояви порушень окремих стадій згортання крові, їх етіологія та патогенез.
Тромбоз: етіологія, патогенез.
ДВЗ-синдром: принципи класифікації, етіологія, патогенез.
Принципи корекції порушень в системі гемостазу.
3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Дослід 1. Визначити швидкість осідання еритроцитів.
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
В капіляр набирають до мітки «р» (реактив) 5% розчин лимоннокислого натрію і випускають в маленьку пробірку. |
Капіляр попередньо змочують 5% розчином лимоннокислого натрію. |
|
Потім роблять прокол шкіри пальця і тією ж піпеткою набирають два рази кров до мітки «к» (кров) і випускають в ту ж саму пробірку. |
Прокол проводять за допомогою плоского ланцету. |
|
Реактив і кров перемішують, потім набирають в капіляр до мітки «к» і ставлять в штатив на 1 год. |
|
Дослід 2. Визначити осмотичну резистентність еритроцитів.
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
В штативі розміщують 16 пробірок. Піпеткою розливають 1% розчин хлористого натрію. Потім об’єм рідини у кожній пробірці доводять дистильованою водою до 1 мл. Отримують ряд гіпотонічних розчинів з концентрацією хлористого натрію, яка поступово знижується. Потім в усі пробірки додають по краплі крові. |
В першу пробірку – 0,56 мл, в другу – 0,54 мл, в третю – 0,52 мл і т.д. В останню наливають 0,26 мл (кожна наступна пробірка містить на 0,02 мл розчину хлористого натрію менше, ніж попередня). |
|
Кров у пробірках струшують і залишають стояти на деякий час, після чого відмічають мінімальну і максимальну резистентність еритроцитів. |
Приблизно 1 год. |
Дослід 3. Визначити кількість тромбоцитів.
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
Отримати кров: проколоти голкою шкіру пальця через краплю 14% розчину сірчанокислої магнезії |
шкіра попередньо протирається парафіновою паличкою з сірчанокислою магнезією |
|
Приготувати і зафарбувати мазок крові. |
З отриманої суміші готують тонкі мазки на знежирених предметних склах. Мазки висушують на повітрі, фіксують 3 хв. метанолом і фарбують азур-ІІ-еозином протягом 2 год. або 0,5% розчином генціанвіолету протягом 10-12 хв. |
|
Визначити кількість тромбоцитів, що припадають на 1000 еритроцитів |
За допомогою імерсійної системи мікроскопу і окуляра з віконечком підраховують 1000 еритроцитів і всі тромбоцити, які зустрічаються в полі зору при підрахунку еритроцитів. |
|
Розрахувати кількість тромбоцитів в 1л крові. |
Знаючи загальну кількість еритроцитів в 1 л крові, визначають кількість тромбоцитів шляхом складання пропорції. |
|
| |
Дослід 4. Визначити тривалість кровотечі.
|
Завдання |
Вказівки до завдання |
|
Для визначення часу кровотечі проводять прокол шкіри пальця. |
Прокол проводять за допомогою плоского ланцету на глибину 3,5 мм. |
|
Відразу після проколу включають секундомір. Виступаючі краплі крові знімають через кожні 15-30 секунд фільтрувальним папером. |
Фільтрувальний папір, не повинен доторкатись до ранки |
|
Секундомір зупиняють у момент припинення витікання крові. |
Нормальний час кровотечі не перевищує 5 хв. (2-4 хв.). |
