- •1. Значення курсу "і у" та її державності у внз
- •2. Перші державні утворення на території України
- •3.Антська держава її роль в консолідації укр.Етносу.
- •4. Розселення східних словян у 7-9 ст., союзи племен.
- •5. Аналіз теорій виникнення Русі
- •6.Хрещення Русі та його історичне значення
- •7. Суспільно-політичний устрій Київської Русі та її історичне значення
- •8.Причини розпаду Київської Русі та її значення
- •9.Діяльність Романа Мстиславовича (1173-1205) та об'єднання Галичини і Волині.
- •10.Галицько-Волинського князівство – подовжувач традицій державності Київської Русі
- •11. Відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького
- •12.Українські землі у складі Великого князівства Литовського
- •13.Люблінська унія та експансія Польщі на українські землі у другій пол. Хуі ст..
- •14.Берестейська унія 1596, її причини та наслідки.
- •15. Запорізька Січ – Християнська козацька республіки
- •16. Заснування Запорізької Січі. Роль козацтва в українській історії
- •17. Причини Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.
- •18. Початок і хід національної війни.
- •19. Переяславська Рада та її місце в історичній долі українського народу.
- •20.Правобережний гетьман Петро Дорошенко і його боротьба за об'єднання України.
- •21. Причини поразок та історичне значення національно-визвольної війни українського народу 17 ст.
- •22. Промосковська політика і.Брюховецького івтрата Україною державного суверенітету
- •23.Гетьманування Івана Мазепи та його спроба звільнити Україну
- •24.Діяльність останніх гетьманів України для збереження української державності
- •25.Ліквідація царизмом автономного устрою України.
- •26. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства
- •27. Національне пробудження в Галичині, «Руська Трійця».
- •28. Валуєвський циркуляр (1863). Емський указ Олександра іі (1876) та їх наслідки для української державності.
- •33. Українська Народна Республіка доби Директорії
- •34. Повстання у Львові 1 листопада 1918 р. Перехід до Української Національної Ради. Проголошення зунр.
- •35. Державний устрій унр періоду унр періоду Директорії.
- •36. Політика «воєнного комунізму» окупаційної більшовицької влади в Україні 1919-1921р.Р.
- •37. Політичні процеси в Україні в кінці 20-х початку 30-х років та знищення української інтелектуальної еліти. Голодомор 1932-1933рр - геноцид українського народу.
- •38. Українізація: причини і наслідки.
- •39. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період
- •40. Карпатська Україна
- •41. Початок другої світової війни. Окупація Червоною армією Західної України 1939-1941рр.
- •42. Проголошення оун Акту відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941 р.
- •43. Фашистський окупаційний режим в Україні.
- •44. Створення і діяльність упа.
- •45. Радянський режим в Україні у повоєнні роки (1945-1953)
- •46. Початок лібералізації суспільного життя в Україні 50-60рр. Хх ст.
10.Галицько-Волинського князівство – подовжувач традицій державності Київської Русі
Наприкінці XII - у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я - Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні.
Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півтора сторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян.
Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:
1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);
2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;
3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264);
4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі.
Державний розвиток Галицько-волинського князівства відбувався в кілька етапів.
І етап (1199-1205) - утворення та становлення. Спираючись на середнє і дрібне боярство та міщан, волинський князь Роман у 1199 р. придушує опір великих бояр і об'єднує Галичину й Волинь. Сміливий воїн, талановитий політик, жорстокий володар, князь веде активну зовнішню політику. Переможні походи проти Литви та Польщі помітно підняли його авторитет та посилили вплив на Русі. Вже 1202 р. Роман оволодіває Києвом і стає великим князем. Літописець називає його «самодержцем всея Русі».
Оволодівши значною частиною київської спадщини,
Галицьке-Волинське князівство на зламі XII-XIII ст. за розмірами своїх володінь не поступалося Священній Римській імперії. Його зміцнення на тлі прогресуючого занепаду князівств Середнього Подніпров'я свідчило про те, що центр політичного та економічного життя поступово пересувається в західному напрямку. Центром своєї держави Роман обрав не орієнтований на Візантію Київ, я близький до кордонів західних держав Галич. Потужна торговельна артерія Буг-Дністер витісняє занепадаючий шлях «із варягів - у греки».
Роман стає помітною фігурою на європейській історичній сцені, про що свідчить пропозиція Папи Римського 1204 р. в обмін на прийняття князем католицизму коронувати його. Галицько-волинський князь втягується в жорстоку боротьбу між Гогенштауфенами і Вель-фами, яка загострилася в тодішній католицькій Європі. Проте не тільки мечем здобував собі славу Роман. В останні роки життя він запропонував модель підтримки «доброго порядку» на Русі. Планувалися припинення князівських міжусобиць, консолідація сил для відпору зовнішнім ворогам, запровадження майорату (передачі князівського столу й усіх земель старшому сину, з метою зупинити процес роздрібненості) та вибори київського князя (у разі смерті) шістьма найбільшими на Русі князями.
Проте галицько-волинському князю не вдалося об'єднати Русь. У 1205 р. він трагічно загинув поблизу польсько містечка Завихоста під час сутички з вояками краківського князя Лешка Білого.