Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка укр (1-Нозологія).doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
4.6 Mб
Скачать

Література Основна:

  1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.

  2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

  1. Ройт А., Бристофф Дж., Мейл Д. Иммунологии: Пер. с англ. – М.: Мир, 2000. – 542 с.

  2. Клиническая иммунология и аллергология / Под ред. Г. Лолора, Т. Фифера: Пер. с англ. – М.: Практика, 2000. – 806 с.

Тема 6. Алергія і. Актуальність теми

Частота алергічних захворювань за останні роки значно зросла, особливо в економічно розвинутих країнах та країнах з несприятливою екологічною ситуацією. За прогнозами ВООЗ у ХХІ столітті алергічні захворювання займуть провідне місце. До основних причин росту цих захворювань належать: екологічне забруднення, соціальні фактори, стресові стани, застосування вакцин і сироваток, зростання частоти контакту людини з новими хімічними засобами, в тому числі і медикаментами та іншими факторами, які змінюють імунологічну реактивність організму.

Сучасна «епідемія» алергій є результатом антропогенної дії, внаслідок якої порушився антигенний склад оточуючого середовища і зросла кількість штучно створених речовин, до яких не адаптовані захисні механізми людини.

Вивчення механізмів різних алергічних реакцій проводилося, голо­вним чином, на підставі експериментального вивчення анафілаксії й алергії.

Проблема алергії – одна з найважчих задач сучасної медицини через свою комплексність і міждисциплінарність.

Іі. Конкретні цілі

  1. Знати: види алергенів та антитіл, класифікації, стадії алергічних реакцій. Механізми їх розвитку, шляхи діагностики і гіпосенсибілізації, особ­ли­вості розвитку окремих нозологічних одиниць, взаємозв’язок алергії та імунітету, запалення, спадковості.

  2. Уміти експериментально відтворити анафілаксію.

  3. Уміти розпізнавати тканинні базофіли в мазку в стадію дегрануляції.

  4. Уміти розпізнавати симптоми анафілактичного шоку.

  5. Сформувати уявлення про інтенсивне наростання впливу факторів зовнішнього середовища як потенційних алергенів і про полівалентну сенсибілізацію населення.

  6. Розвинути почуття професійної відповідальності за своєчасність і правильність допомоги при анафілактичних реакціях.

Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліни

Знати

Мікробіологія.

Вчення про імунітет. Основні форми захисту організму.

Нормальна фізіологія

Функціонування систем кровообігу, дихання, крові, нервової систем.

Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Алергія (від грец.allos– інший,ergon– дію)

  • є якісно зміненою реакцією організму на дію ре­човин антигенної природи, яка призводить до різних порушень в організмі – запалення, спазму бронхів, некрозу, шоку;

  • імунна реакція організму, яка супроводжується пошкодженням власних тканин

Алерген

речовина, яка викликає розвиток алергічної реакції.

Антиген

це речовина, яка має ознаки чужорідності і зумов­лює розвиток специфічних реакцій (імунної від­повіді).

Антитіла

це білки з класу імуноглобулінів (IgА, IgМ, IgG, IgE, IgD), синтез яких відбувається після надходження в організм алергену (антигену).

Сенсибілізація

підвищення чутливості і набуття здатності бурх­ливо реагувати на повторне введення алергену.

Поліноз (сінна гарячка, сі­нний нежить, весняний ка­тар, пилкова астма)

класичне алергічне захворювання, яке зумовлене сенсибілізацією до рослинного пилка.

Анафілаксія

гостра системна реакція сенсибілізованого орга­нізму на повторний контакт з антигеном, яка роз­ви­вається за І типом алергічних реакцій і прояв­ляється гострою периферичною вазодилятацією. Крайній прояв – анафілактичний шок.

Сироваткова хвороба

алергічне захворювання, викликане введенням ге­те­рологічних чи гомологічних сироваток або пре­па­ратів з них; характеризується переважним запа­льним пошкодженням судин та сполучної тканини