Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 469–544.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448–506.

5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469–498, 511–544.

2. Бородой Н.В., Ганина К.П., Глущенко Н.Н. Влияние определенной опухоли на содержание ДНК в эпителиоцитах слизистой оболочки полости рта // Цитология и генетика. – 1994. – № 1. – С. 73 – 77.

3. Пескин А.В. Роль кислородных радикалов, образующихся при функционировании мембранных редокс–цепей, в повреждении ядерной ДНК // Биохимия. – 1996. – т. 61., вып. 1. – С. 65–72.

4. Поцелуева Л.А. Место нуклеазной активности в противовирусной защите (обзор) // Казанский медицинский журнал. – 1995. – т. 76. – № 3. – С. 231 – 233.

5. Русин Е.В., Афонина Г.Б. Определение синтеза ДНК и РНК в Т- и В-лимфоцитах. // Клиническая лабораторная диагностика. 1998. № 3. – С. 4

Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.

Тема № 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків. Засвоєння принципів генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині.

Мета заняття: Знати загальні закономірності синтезу білків, етапи цього процесу, можливі механізми виникнення та розвитку спадкових захворювань. Засвоїти механізм дії антибіотиків та інших інгібіторів синтезу білків. Знати принципи генної інженерії та клонування генів, їх застосування в сучасній медицині. Засвоїти принцип методу полімеразної ланцюгової реакції в експрес-діагностиці.

Актуальність теми: Білки – це генетично детермінована система, яка генетично запрограмована специфічним набором для кожного індивідуума притаманних тільки йому білкових молекул і з якими пов’язана сутність життя. При вивченні даної теми акцентувати увагу на сучасних досягненнях генної інженерії, в тому числі клонуванні генів, що важливо для вивчення як нуклеотидної послідовності досліджуваного гена, так і послідовності мРНК і білка, які кодуються цим геном. Завдяки генній інженерії здійснено синтез інтерферону людини, людських інсуліну, соматотропіну, соматостатину, білкових препаратів для діагностики СНІДу тощо. Зокрема, в останні роки в діагностиці багатьох захворювань та виявленні бацилоносіїв використовують експрес-метод – полімеразну ланцюгову реакцію.

Конкретні завдання:

• Трактувати поняття білок–синтезуючої системи в рибосомах.

• Пояснювати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів.

• Пояснювати біохімічні процеси посттрансляційної модифікації пептидних ланцюгів.

• Пояснювати вплив фізіологічно активних сполук й антибіотиків на процеси трансляції.

• Пояснювати біохімічні та молекулярно–біологічні принципи методів генної інженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК.

• Пояснювати принципи клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.