Контроль виконання лабораторної роботи

1. У чому полягає принцип методу Мішеля визначення активності холінестерази у сироватці крові?

1. У окисненні пара-фенілендіаміну з утворенням кольорової сполуки

2. У кольоровій реакції з пікриновою кислотою у лужному середовищі

3. В утворенні з нітратом заліза (ІІІ) сполуки пурпурового кольору

4. В утворенні інтенсивного синього забарвлення, внаслідок взаємодії з реактивом Фоліна

5. В ферментативному гідролізі ацетилхоліну з утворенням ацетатної кислоти, яку визначають титруванням натрію гідроксидом

2. Вказати нормальні значення активності холінестерази в сироватці крові:

1. 10 – 15 мкмоль/(с-л)

2. 12 – 30 мкмоль/(с-л)

3. 45 – 95 мкмоль/(с-л)

4. 98 – 115 мкмоль/(с-л)

5. 105 – 145 мкмоль/(с-л)

2. Для хворих з недостатністю тіаміну характерний ряд неврологічних симптомів: втрата рефлексів, збудливість, спутаність свідомості. Поясніть, чому нестача тіаміну відбивається на функції мозку?

2. Відомо, що глікоген, який складає енергетичний запас організму, відкладається про запас у печінці та м”язах, але не створює резерву у такій важливій тканині як мозок, яка у великій кількості використовує глюкозу. Поясніть, чому глікоген не запасається у мозку?

Приклади тестів „Крок-1”

1. Токсин правцю викликає тонічне напруження скелетних м”язів і судин тому, пригнічує секрецію із нервового закінчення нейромедіатора:

А. ГАМК

В. Норадреналіну

С. Ацетилхоліну

Д. Гліцину

Е. Глутамату

2. При хворобі Паркінсона порушується дофамінергічна передача і тому ДЛЯ лікування застосовують попередник дофаміну - L-ДОФА. Для зменшення побічного впливу і дози L-ДОФА вживають у комбінації з:

А. Інгібітором декарбоксилази ароматичних амінокислот

В. Активатором декарбоксилази ароматичних амінокислот

С. Інгібітором моноамінооксидази

Д. Активатором моноамінооксидази

Е. Блокаторами дофамінових рецепторів

3. У мозку хворих на шизофренію підвищується кількість рецепторів:

А. Дофамінових

В. Серотонінових

С. Адренорецепторів

Д. Холінорецепторів

Е. ГАМК-рецепторів

4. Порушення процесу мієлінізації нервових волокон призводить до важких неврологічних розладів і розумової відсталості. Така клінічна картина характерна для спадкових порушень обміну:

А. Нейтральних жирів

В. Холестерину

С. Сфінголіпідів

Д. Гліцерофосфоліпідів

Е. Ліпопротеїнів

Література:

Основна :

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я.І.,Максимчук Т.П. Біохімія людини.-Тернопіль:Укрмедкнига, 2002. – 744с.

3. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. -432 с.

4. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За редакцією проф. Склярова О.Я., Львів, 2004.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. проф. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

Додаткова:

1. Вільм Ф. Ганонг. Фізіологія людини.- Львів: БаК, 2002. – 767с.

2. Скочій П.Г. Нервові хвороби.- Львів: ЛДМУ ім. Д. Галицького, ч.1,2. – 1050 с.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 542 с.

4. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення /За ред. проф. Склярова О.Я., Київ: Здоров’я, 2004. – 191с.

5. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія / Скляров О., Сольскі Я., Великий М., Фартушок Н., Бондарчук Т., Дума Д. – Львів: Кварт.- 2008. – 218 с.

6. Бородкина Л.Е., Тюренков И.Н., Ковтун В.В. Хроническая алкоголизация и ГАМК-ергическая система. (Обзор литературы) // Экспер. и клин. фармакология. – 2002. – Т.65, № 3. – С.75 – 79.

Змістовий модуль № 16. Біохімія м’язової тканини і механізм її скорочення.

Тема № 8. Дослідження процесів м’язового скорочення.

Мета заняття: Знати склад і біохімічні особливості метаболізму м’язової тканини, її функціонування в нормі і при деяких патологіях. Вміти кількісно визначати креатинін і креатин у сечі для діагностики деяких захворювань.

Актуальність теми: У м’язовій тканині є специфічні риси метаболізму в залежності від віку людини, патологічних станів в них, викликаних як ендогенними, так і екзогенними факторами, і тому в клініці особливе місце займають біохімічні методи і показники в діагностиці. Наприклад, при деяких захворюваннях м’язів важливо знати кількість креатиніну та креатину в добовій сечі.

Конкретні завдання:

• Аналізувати біохімічний склад м’язів і роль білків в побудові їх структури.

• Пояснити біохімічні механізми скорочення і розслаблення м’зового волокна.

• Аналізувати шляхи енергетичного забезпечення м’язового скорочення і розслаблення. Роль АТФ і креатинфосфату в даних процесах.