Теоретичні питання

1. Потреби організму людини в поживних речовинах – вуглеводах, ліпідах, білках. Енергетична цінність основних поживних речовин. Раціональне харчування. Вміст поживних речовин у поширених продуктах харчування.

2. Характеристика процесу травлення в шлунку: хімічний склад шлункового соку; механізм дії ензимів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти стимуляції виділення та активації ензимів.

3. Механізм утворення та роль хлоридної кислоти. Кислотність шлункового соку та форми її вираження; кількісні показники в нормі та за умов патології (за методом рН-метрії). Механізми стимуляції виділення хлоридної кислоти.

4. перетравлення поживних речовин у тонкій кишці: протеолітичні, гліколітичні, ліполітичні ензими підшлункової залози та тонкої кишки, механізм їх дії.

5. Всмоктування продуктів гідролізу білків, вуглеводів і ліпідів у тонкій кишці.

6. Гниття білків у товстій кишці.

7. Гормональна регуляція процесів травлення (гормони ГЕП-системи)

8. Патохімічна характеристика порушення перетравлення окремих нутрієнтів у шлунку: гіпо- гіпер- та анацидний стани.

9. Патохімічна характеристика змін при порушенні секреторної функції підшлункової залози (гострий і хронічний панкреатит). Види стеатореї (панкреатична, гепатогенна, ентерогенна), їх характеристика.

10. cпадкові ензимопатії процесів травлення (порушення метаболізму фруктози та галактози, мембранного транспорту гексоз, всмоктування глюкози та галактози).

Практична робота

Дослід № 1. Реакція на молочну кислоту (реакція Уффельманна)

Принцип методу:молочна кислота в присутності заліза феноляту (реактив Уффельманна), забарвленого у фіолетовий колір, утворює заліза лактат жовто-зеленого кольору:

фенол заліза фенолят

б)

заліза фенолят молочна кислота заліза лактат

Матеріальне забезпечення: патологічний шлунковий сік, 1 % розчин фенолу, 3 % розчин FeСl₃, піпетки, пробірки, штатив.

Хід роботи: До 5 мл 1% розчину фенолу додають 2 – 3 краплі 3 % розчину заліза хлорного. Утворюється заліза фенолят фіолетового кольору, до якого додають по краплях патологічний шлунковий сік, в якому відсутня вільна хлоридна кислота. При наявності в шлунковому соку молочної кислоти утворюється жовто-зелене забарвлення внаслідок утворення заліза лактату .

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Виявлення молочної кислоти в шлунковому соку проводять з метою дослідження інтенсивності процесів молочнокислого бродіння в шлунку (непрямий доказ відсутності чи низької концентрації хлоридної кислоти). Існує думка, що наявність молочної кислоти в шлунковому соку є наслідком метаболічних процесів ракових клітин.

Дослід № 2. Бензидинова проба на кров.

Принцип методу: реакція базується на окисненні бензидину до п-хінондііміду киснем, який утворюється при розкладі гідрогену пероксиду під дією гемоглобіну крові.

Матеріальне забезпечення: патологічний шлунковий сік, 10 % розчин бензидину в оцтовій кислоті, 3 % H₂O₂, піпетки, пробірки, штатив.

Хід роботи: До 1 – 2 мл патологічного шлункового соку з підвищеною кислотністю додають 4 – 5 крапель 10 % розчину бензидину в оцтовій кислоті та 2 – 3 краплі 3 % розчину гідрогену пероксиду. У присутності крові утворюється синє або зелене забарвлення внаслідок окиснення бензидину.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. У шлунку кров може з’являтися внаслідок кровотечі з його стінок при виразковій хворобі шлунка, з варикозно розширених вен стравоходу, при легеневих і носових кровотечах, екстирпації зуба, а також може потрапляти в шлунок з їжею.

Дослід № 3. Уреазний метод виявлення в шлунковому соку H. pylori.

Принцип методу: у гастробіоптаті виявляють ензим уреазу, яка каталізує гідроліз сечовини. Аміак, що утворюється, зміщує рН розчину в лужний бік і в присутності фенолфталеїну утворюється рожеве забарвлення.

Матеріальне забезпечення: патологічний шлунковий сік, 0,5 % спиртовий розчин фенолфталеїну, 1 % розчин сечовини, піпетки, пробірки, штатив.

Хід роботи: До 1 – 2 мл патологічного шлункового соку додають 1 – 2 мл сечовини і 2 – 3 краплі фенолфталеїну. Вміст пробірок перемішують, залишають на декілька хвилин при кімнатній температурі і спостерігають за появою рожевого забарвлення в пробірці.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. За умов норми шлунок натще майже не містить бактеріальної флори. Не зважаючи на бактерицидну дію хлоридної кислоти, у шлунку в невеликій кількості наявні ентерококи, молочнокислі бактерії, стрептококи, стафілококи, гриби, а кількість мікроорганізмів не перевищує 1 000 мікробних тіл у 1 мл шлункового соку. Мікробна флора шлунка змінюється при дуодено-гастральному рефлюксі та зниженні моторики тонкої кишки. Спіралеподібний грамнегативний мікроорганізм Неlісоbасtеr руlоrі (Нр) може спричинювати розвиток хронічних захворювань травного тракту. Основною причиною цього є висока адгезивна спорідненість цих бактерій до мембран епітеліальних клітин слизової оболонки шлунка, яка створює умови для дії бактеріальних ензимів, що виділяються Нр у великій кількості (уреаза, ліпаза, фосфоліпаза, протеаза та каталаза) і пошкоджують слизову оболонку. Нр виявляють при виразці дванадцятипалої кишки у 92 – 100 % хворих, гастритах – у близько 90 %, виразці шлунка – у 70 – 80 %, раку шлунка – до 80 %, диспепсії без виразок у 40 – 70 % хворих.