Теоретичні питання

1.Особливості біохімічного складу та метаболізму нервової тканини

 хімічний склад головного мозку;

 нейроспецифічні білки та ліпіди ( гангліозиди, цереброзиди, холестерол );

 особливості амінокислотного складу мозку;

 роль системи глутамінової кислоти;

2. Енергетичний обмін в головному мозку людини:

 значення аеробного окислення глюкози;

 зміни в умовах фізіологічного сну та наркозу;

3. Нейромедіатори ( ацетилхолін, норадреналін, дофамін, серотонін, збуджувальні та гальмівні амінокислоти ).

4. Молекулярні основи біоелектричних процесів на мембранах нейронів.

5. Рецептори для нейромедіаторів та фізіологічно активних сполук

6. Пептидергічна система головного мозку.

7. Опіоїдні пептиди ( енкефаліни, ендорфіни, динорфіни ).

8. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.

9. Нейрохімічні механізми дії психотропних засобів ( нейролептиків, антидепресантів анксіолітиків, ноотропів ).

10. Ферменти, що забезпечують біосинтез та розщеплення нейромедіаторів.

Практична робота

Дослід 1. Визначення активності холінестерази в сироватці крові титраметричним методом Мішеля.

Принцип методу. Метод оснований на ферментативному гідролізі ацетилхоліну з утворенням ацетатної кислоти, яку визначають титруванням за допомогою натрію гідроксиду.

Матеріальне забезпечення: 1,5% ацетилхолін, 1% фенолфталеїн, 0,01М натрію гідроксид, термостат, пробірки.

Хід роботи. В дві пробірки вносять по 1мл ацетилхоліну 1,5%, далі в одну з них (дослідну) додають 1мл досліджуваної сироватки, а в другу пробірку (контрольну) додають 1 мл попередньо

інактивованої (при 56С протягом 30хв) сироватки. В кожну із пробірок вносять 2 – 3 краплі фенолфталеїну, після чого проводять титрування за допомогою 0,01М натрію гідроксиду.

Розрахунок. Вираховують різницю V=V_д  V_к ,

де V_д - кількість мл 0,01М NaOH, яка пішла на титрування дослідної проби; V_к - кількість мл 0,01М NaOH, яка пішла на титрування контрольної проби.

Нормальні величини: 2 – 4 мл 0,01М натрію гідроксиду, який пішов на титрування 1мл сироватки.

Нормальні значення активності: 45 – 95 мкмоль/(с-л).

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення.Активність холінестерази (ХЕ) у здорових людей може значно коливатися, проте у однієї і тієї самої особи вона досить стабільна. ХЕ ( бутирилхолінестераза ) належить до секреторних ензимів клітин печінки. На відміну від більшості інших ензимів її активність у крові при захворюваннях цього органу знижується, оскільки порушуються механізми синтезу ензиму в гепатоцитах. Значне зниження активності ХЕ спостерігається при гострих і хронічних гепатитах, цирозах печінки, злоякісних пухлинах печінки.

Визначення активності ХЕ у сироватці крові використовують найчастіше як прогностичний критерій при гострих і особливо хронічних ураженнях паренхіми печінки фосфороорганічними отрутами. Ступінь зниження активності ензиму відображає важкість і поширення ураження печінкових клітин.

Активність ХЕ у сироватці незначно підвищується при деяких психічних захворюваннях, особливо при маніакально-депресивному психозі, стані тривоги та депресивних неврозах, при шизофренії, розсіяному склерозі, особливо у пацієнтів з прогресуючою формою патологічного процесу, який супроводжується чіткою демієлінізацією.

Значне підвищення активності АХЕ а навколоплідних водах може свідчити про серйозні ураження нервової системи плода.