Приклади тестів “Крок-1”

1. Пацієнт звернувся до лікаря зі скаргами на тремор і гіпокінезію. Біохімічний аналіз крові показав знижену кількість дофаміну. Вкажіть з якого метаболіта-попередника він утворюється?

А. Діоксифеніламіну

В. Тирозину

С. Тираміну

D. Фенілаланіну

Е. Фенілпірувату

2. Деякі речовини підвищують проникність внутрішніх мембран мітохондрій для Н⁺, що призводить до роз’єднання процесів дихання із фосфорилуванням та до припинення синтезу АТФ. Вкажіть цю сполуку:

А. Адреналін

В. Вазопресин

С. Тироксин

D. Інсулін

Е. Окситоцин

4. У вагітних жінок виникає потреба у підвищеній кількості холекальциферолу, один із метаболітів якого є потужним синергістом паратгормону, який стимулює процес кісткової резорбції і виходу кальцію і фосфатів у кров. Що це за метаболіт?

А. 1,25-Дигідроксихолекальциферол

В. 1-Гідроксикальциферол

С. Холекальциферол

D. Ергокальциферол

Е. 25-Гідроксикальциферол

5. Білкові гормони регулюють біохімічні процеси через збільшення концентрації іонів кальцію в клітині. Назвіть сполуку, яка збільшує концентрацію іонів кальцію?

А. Фосфатидил-інозитол-4,5-дифосфат

В. Інозитол-1,4,5-трифосфат

С. Інозитол-3, 6-дифосфат

D. Інозитол-6-фосфат

Е. Інозитол

6. Вкажіть, яким гормоном регулюється водний баланс і осмотичний тиск у плазмі крові, а також стимулюється скорочення гладких м’язів?

А. Пролактин

В. Соматостатин

С. Кортиколіберин

D. Вазопресин

Е. Кініни

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Перетворення арахідонової кислоти в організмі людини та вплив її продуктів на біохімічні процеси.

Література

Основна:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 182-191, 199-202.

2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

3. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 154-168, 175-191, 203-209.

5. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 330-385.

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Држевецкая И.А. Эндокринная система растущего организма. – М.: Высш. школа, 1987. – 206 с.

3. Ленинджер А. Основы биохимии. – М.: “Мир”, 1985. – т. 3. – С. 779-809.

4. Розен В.Б. Основы эндокринологии. – М.: Высш. школа, 1980. – 342 с.

5. Страйер Л. Биохимия. – М.: “Мир”, 1985. – т. 2. – С.122-130, т. 3. – С. 282-304.

6. Кулинский В.И., Колесниченко Л.С. Молекулярные механизмы действия гормонов. Рецепторы, нейромедиаторы.Системы со вторыми посредниками // Биохимия. – 2005. – Т. 70, вып. 1. – с. 33-50.

7. Строев Е.А. Биологическая химия. – М.: Высшая школа, 1986. – С. 170.

8. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Шлемкевича М. П. та проф. Тимочка М.Ф. – Львів, 1996. – 96 с.

9. Задорожная Т.А. Корреляция между гипофизарними и тиреоидними гормонами у больних с заболеваниями органов пищеварения протекающими в различних екологических условиях // Вестник физиологии и курортологии. – 1998. – № 2. – С. 64.

Змістовий модуль № 15. Біохімія гормональної регуляції.

Тема № 6. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних та тиреоїдних гормонів на клітини-мішені.

Мета заняття: Вміти аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціювання ендокринних залоз, що відповідають за синтез стероїдних та тиреоїдних гормонів та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень.

Актуальність теми: Стероїдним та тиреоїдним гормонам належить важлива роль у механізмі підтримки гомеостазу організму. Шляхом впливу на генетичний апарат клітини вони здатні змінювати інтенсивність обміну речовин в клітинах-мішенях і в організмі в цілому. Усвідомлення механізмів нейрогуморальної регуляції обміну речовин стероїдними та тиреоїдними гормонами дає основу для діагностики правильної та раціональної терапії при ендокринопатіях.

Конкретні завдання:

• Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень.

• Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин – мішеней гормонами стероїдної природи.

• Пояснити біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму.