- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
Хід роботи: в чисту суху пробірку піпеткою відміряють 0,4 мл 3% розчину оцтової кислоти, зафарбованої 1% розчином метиленової синьки та обережно додають до неї 0,02 мл крові. Кров з пальця забирають при допомозі мікропіпетки від гемометра Салі. Потім однорідну краплю крові за допомогою скляної палички або тієї ж самої мікропіпетки поміщають під притерте до камери Горяєва покривне скло. Підрахунок проводять як вказано в роботі 1.1.
Оформити протокол.
Порівняти отримані дані.
У висновках зазначити, чи є нормальною кількість лейкоцитів у крові досліджуваного.
Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
Мета роботи: час рекальцифікації характеризує процес зсідання крові; визначення вмісту фібриногенів дає уяву про III фазу зсідання крові.
Матеріальне забезпечення: 3,8% розчин лимонокислого натрію, 5% розчин хлористого кальцію, пробірки, піпетки, фільтрувальний папір, торсинова вага.
Хід роботи: завчасно готується плазма крові тварини, додавши до крові 3,8% розчин лимонокислого натрію у співвідношенні 9:1. У пробірку поміщають 1,0 мл плазми крові та змішують з 0,1 мл розчину хлористого кальцію. Занотовують час початку експерименту і встановлюють час зсідання крові при кімнатній температурі. Після утворення ниток фібрину, намотують їх на паличку або весь згусток викладають на фільтрувальний папір і висушують його до зникнення вологи. Потім важать на торсійній вазі. Отриману величину множать на коефіцієнт 22,22.
Час рекальцифікації плазми в нормі складає 60-120 с.
Оформити протокол.
У висновках подати, чи відповідає час рекальцифікації плазми крові фізіологічній нормі.
Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
Мета роботи: навчитися визначати час зсідання крові за швидкістю утворення ниток фібрину.
Матеріальне забезпечення: предметне скло з заглибленням, скляна паличка з витягнутим кінцем, стерильні скарифікатори, йодалкоголь, ефір, вата.
Хід роботи: крапля крові тварини поміщається в заглиблення предметного скла, що кладуть на долоню. Кожні 30 секунд паличкою піднімають краплю крові. Поява першої нитки фібрину буде означати початок зсідання крові.
Час зсідання - це час від моменту забору крові до появи ниток фібрину. В нормі час зсідання крові людини становить 2-5 хв.
Оформити протокол.
У висновках подати, чи відповідає час зсідання досліджуваної крові нормі.
Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
Мета роботи: довести вплив оточуючого середовища та поверхні, з якою контактує кров, на процес зсідання крові.
Матеріальне забезпечення: 6 предметних скелець із заглибленнями, 3 з яких покриті парафіном, 6 скляних паличок з витягнутими кінцями, стерильні скарифікатори, ефір, вата.
Хід роботи: всі предметні скла ділять на три пари. На всі скла поміщають по краплі крові, нотуючи час початку досліду. Першу пару залишають при кімнатній температурі, другу ставлять в термостат з температурою 38°С, третю - в холодильник. Через кожні 30 секунд скляною паличкою (окремою для кожного скла) піднімають краплю крові до появи ниток фібрину.
Порівняти час зсідання крові в різних умовах.
Зробити висновки.
У протоколі зазначити, як впливають фізичні фактори на час зсідання крові.