Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини

Мета загальна: сформулювати уяву про основні механізми захисних функцій крові та ознайомити з методами оцінки захисних реакцій крові.

Конкретна мета:

1. Оволодіти методами підрахунку лейкоцитів.

2. Ознайомитися з методами оцінювання процесу зсідання крові.

3. Продемонструвати методи вивчення судинно-тромбоцитарного гемостазу.

4. Вивчити чинники, що впливають на коагуляційний гемостаз.

Вихідний рівень знань:

1. Знати структурні особливості лейкоцитів, їх окремих форм і тромбоцитів.

2. Розуміти стадії лейкопоезу та тромбоцитопоезу.

3. Вміти інтерпретувати роль лейкоцитів і тромбоцитів.

Зміст заняття

Лейкоцити, їх види, значення, властивості та функції окремих форм лейкоцитів для життєдіяльності організму. Основні особливості лейкопоезу. Регулювання кількості лейкоцитів у крові. Поняття про лейкоцитоз та лейкопенію. Фізіологічні лейкоцитози. Лейкоцитарна формула. Регуляція кількості лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Імунні властивості NK-, Т- і В-клітин. Система HLA та фізіологічні основи її значення. Вікові особливості лейкоцитарної формули в дітей, осіб похилого віку.

Гемостаз, його види, біологічне значення, основні компоненти (судинний, тромбоцитарний, коагуляційний). Механізми судинного гемостазу (місцевий, рефлекторний, порушення кровоплину). Тривалість та значення судинного гемостазу. Тромбоцитарний гемостаз і його роль. Кількість тромбоцитів, їхні основні фізіологічні властивості (адсорбція, адгезія і агрегація). Коагуляційний гемостаз (суть процесу), його фази, механізми, значення. Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь у коагуляційному гемостазі – коагулянти. Антикоагулянти, їх види, механізми дії, значення. Плазміни та фібриноліз, його механізми (ферментативний, неферментативний), значення. Роль судинної стінки у регуляції гемостазу та фібринолізу. Регуляція процесів зсідання і протизсідання крові. Фізіологічні основи методів дослідження стану гемостазу. Вікові зміни системи гемостазу.

Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів

Матеріальне забезпечення: мікроскоп, рахувальна камера Горяєва, змішувач для лейкоцитів, 3% розчин оцтової кислоти, ефір, вата, набір тестових завдань і таблиць.

1. Підрахунок кількості лейкоцитів з використанням змішувачів.

Мета роботи: навчитися визначати кількість лейкоцитів у крові люди­ни з використанням змішувачів.

Хід роботи: змішувач для підрахунку лейкоцитів є в 10 разів менший, ніж для підрахунку еритроцитів, ампулоподібне розширення має білу скляну намистинку. Кров з пальця насмоктують до помітки 0,5, розчин до поділки 10. Отже, створюється розведення в 20 разів. При розведенні крові 3% оцтовою кислотою, руйнуються клітинні мембрани всіх форменних елементів, залишаються тільки ядра лейкоцитів, які зафарбовуються метиленовою синькою. Беруть заповнений змішувач, ретельно мішають, наповнюють камеру (див. роботу 1.2) і підраховують кількість лейкоцитів. Підрахунок ядер лейкоцитів проводять під мікроскопом при малому збільшенні в 25 великих незаштрихованих квадратах (400 маленьких). Вміст лейкоцитів в 1 мкл крові розраховують, користуючись формулою:

Х= Л 4000 20

400

де: Л - сума лейкоцитів, підрахованих у 400 маленьких (25 великих) квадратах;

1/400 м³ - об'єм малого квадрату;

20 - розведення крові;

4000 - кількість малих квадратів, у яких підраховувалися лейкоцити.

Оформити протокол, замалювати великий квадрат камер Горяєва, змішувачі для розведення еритроцитів та лейкоцитів.

У висновках зазначити, чи є нормальною кількість лейкоцитів у крові досліджуваного.