- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
Принцип методу полягає у тому, що у строго визначеному об'ємі камери під мікроскопом підраховують кількість еритроцитів у попередньо розведеній крові. Для розведення крові використовують спеціальні змішувачі-меланжери.
Хід роботи: для полегшення підрахунку еритроцитів в змішувачі кров розводять у 100 або 200 разів 3% розчином хлористого натрію. Змішувач - це скляна мікропіпетка з ампулоподібним розширенням, у якому знаходиться червона намистинка.
Таблиця 2
-
Номер великого
квадрату
Номер маленького квадрату
Всього
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
1
2
3
4
У капілярній частині змішувача є поділки до ампули: "0,5" та "1,0"; за ампулоподібним розширенням - 101. Практично це означає, що ємність ампули в 100 разів більша за ємність капіляра. Якщо кров набрати до поділки "0,5", а розчину NаСl до "101", то кров буде розведена у 200 разів. При наборі крові до поділки "1,0" - у 100 разів.
Після ретельного перемішування, видувають 2-3 краплі крові, потім підводять кінчик змішувача до притертого з камерою покривного скла, заповнюють камеру розчином крові. Заповнена камера встановлюється на предметний столик мікроскопа. Використовують окуляр "7", об'єктив "40". Еритроцити підраховуються в п'яти великих квадратах сітки, взятих зверху вниз (строго по діагоналі). У кожному великому квадраті підрахунок починають з маленького квадрата, що знаходиться у лівому верхньому кутку, при чому рахують еритроцити, розміщені у середині квадрата, на верхній та лівій границях. Еритроцити, розміщені по правій та нижній лініях, не враховуються. Дані кожного квадрата записують у таблицю.
Кількість еритроцитів в 1 мкл крові розраховують за формулою:
X = a b/с
де X - кількість еритроцитів в 1 мкл крові; а - число еритроцитів, порахованих в конкретній кількості малих квадратів, b - ступінь розведення крові, с - кількість малих квадратів, в яких рахувалися еритроцити,1/400 - об'єм малого квадрата. Помноживши його на 4000, приводимо до об'єму 1 мм3 (1 мкл) крові.
Приклад: у 5 великих квадратах (80 малих) обраховано 448 еритроцитів в 1 мкл, отже:
X=448 4000 200/ 80 = 4480000
При підрахунку в 5 великих (80 малих) квадратах і при розведенні крові в 200 разів кількість еритроцитів в 1 мкл крові по даній формулі стає однаковою до числа перерахованих еритроцитів, помножених на 10 000. Тому при збереженні вказаних умов розведення та підрахунку, можна практично не використовувати кожний раз наведену вище формулу, а просто до підрахованої кількості - кількості еритроцитів дописати чотири нулі.
Оформити протокол.
У висновках вказати, чи є нормальною кількість еритроцитів у досліджуваній крові.