- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Практичне заняття n1 Тема: система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1 Ознайомитися з методикою взяття крові з пальця
- •Робота 2 Демонстрація цільної та відцентрифугованої крові
- •Робота з Визначити гематокритний показник
- •Робота 4 Визначення в'язкості крові при допомозі віскозиметра
- •Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
- •Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
- •Логічні завдання та запитання до теми: "загальна характеристика системи крові. Функції крові, фізико-хімічні властивості крові"
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття
- •Робота 1. Підрахунок кількості еритроцитів
- •1.1. Ознайомлення з камерою Горяєва
- •1.2. Підрахунок кількості еритроцитів за допомогою змішувача
- •1.3. Обрахунок кількості еритроцитів з використанням мірної піпетки за методом н.М.Ніколаєва
- •Робота з. Встановити рівень гемоглобіну в крові
- •3.1. Визначення рівня гемоглобіну колориметричним методом за Салі.
- •Робота 4 Обчислення кольорового показника крові (кп)
- •Робота 5. Встановити швидкість осідання еритроцитів за методом Панченко
- •Робота 6. Визначення групи крові за системою ав0
- •Помилки при визначенні груп крові
- •Робота 7. Використання цоліклонів анти-а і анти-в (діагностичних рідких препаратів) для визначення груп крові людини ав0 (антитіла моноклональні анти-а і анти-в)
- •Характеристика і основні властивості цоліклонів анти-а і анти-в
- •Робота 4. Визначення групи крові за системою сde (резус-належність) експрес-методом при допомозі стандартної сироватки анти-d
- •Логічні завдання та запитання до теми: «дослідження кількості еритроцитів, гемоглобіну, шое, кольорового показника крові. Антигенні властивості еритроцитів, групи крові»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Практичне заняття n3 Тема: захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини
- •Зміст заняття
- •Хід виконання практичного заняття робота 1. Дослідження кількості лейкоцитів
- •1.2. Підрахунок за методом Ніколаєва
- •Робота 2. Визначити швидкість рекальцифікації плазми крові
- •Робота з. Визначити час зсідання крові (модифікація Бюркера)
- •Робота 4. Визначити вплив фізичних факторів на зсідання крові
- •Робота 5. Вивчити вплив антнкоагулянтних речовин на зсідання крові
- •Робота 6. Визначити час тривалості кровотечі (за методом Дюка)
- •Робота 7. Аналіз та розрахунок показників тромбоеластограми (тег)
- •Логічні задачі та питання по темі: «захисні функції крові. Фізіологія лейкоцитів і тромбоцитів. Види та фізіологічні механізми гемостазу при пошкодженні стінки судини»
- •Теми для позааудиторної пошуково-аналітичної роботи та реферативних доповідей
- •Рекомендована література
- •Тести для контролю рівня знань
- •Заняття № 4. Практичні навички з фізіології системи крові зміст заняття
- •Параклінічні дослідження крові
- •10. Мрv (mean platel volume) - середній об'єм тромбоцитів (в фемтолітрах).
- •Рекомендована література тлумачний словник
Робота 5 Визначення осмотичної резистентності еритроцитів
Мета роботи: навчитися встановлювати осмотичну резистентність еритроцитів відносно стійкості до гіпотонічних розчинів натрію хлориду.
Хід роботи: для встановлення осмотичної стійкості еритроцитів необхідно в штатив встановити 6 чистих сухих пробірок. У піпетку набирають 1% розчин хлористого натрію і в кожну пробірку додають кілька крапель в порядку, що зменшується. Потім в кожну пробірку доливають краплями дистильовану воду, як наведено в таблиці (табл. 1).
Після цього розчини обережно змішують. В кожну пробірку додають по краплі крові. Для визначення результату проводити спостереження протягом години.
Якщо гемоліз не відбувся - еритроцити випадають в осад. Якщо пройшов частковий гемоліз, розчин стає червонуватого кольору. При повному гемолізі рідина в пробірці стає прозорою, однорідного рубінового кольору.
Таблиця 1
Номер пробірки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Число крапель 1% розчину NaCl |
22 |
20 |
18 |
16 |
14 |
12 |
Число крапель дистильованої води |
18 |
20 |
22 |
24 |
26 |
28 |
Концентрація |
0,55 |
0,5 |
0,45 |
0,4 |
0,33 |
0,3 |
Зазначити, при якій концентрації розчину починається гемоліз (мінімальна резистентність) та при якій концентрації відбувається повний гемоліз (максимальна резистентність).
Замалювати таблицю; оформити протокол.
У висновках занотувати чи відповідають нормі межі змін осмотичного тиску, за яких зберігається цілісність оболонки еритроцитів, про що свідчить підвищення (зниження) меж резистентності.
Осмотична резистентність характеризується здатністю еритроцитів протистояти руйнівній дії низького осмотичного тиску зовнішнього середовища, а також механічних, температурних та інших чинників. Унаслідок таких впливів може виникнути гемоліз - руйнування еритроцитів. Для практичної медицини важливо визначати осмотичну резистентність, що характеризує фізико-хімічні властивості еритроцитів, адже еластичність, щільність оболонки є різною у старих і молодих клітин. Розрізняють мінімальну (концентрація розчину хлористого натрію така, при якій починається гемоліз еритроцитів) та максимальну (концентрація розчину хлористого натрію, при якій відбувається повний гемоліз еритроцитів – «лакова кров» рубінового кольору) осмотичні резистентності. В нормі мінімальна резистентність еритроцитів проявляється при концентрації розчину від 0,44 до 0,48%, максимальна - при концентрації розчину від 0,31 до 0,34%.
Зниження резистентності еритроцитів відбувається за умов гемолітичних анемій, вродженої мікросфероцитарної гемолітичної хвороби новонароджених та гострих гемолітичних анеміях.
Робота 6 Оцінка буферних властивостей сироватки крові за методом Фрідентеля
Мета роботи: переконатися в наявності буферних властивостей сироватки крові шляхом титрування рівних об'ємів дистильованої води і сироватки крові кислотою та лугом до зсуву реакцій в кислу або лужну сторону.
Хід роботи: в одну склянку наливають 5,0 мл дистильованої води, в другу 5,0 мл розведеної в 10 разів сироватки. Далі в склянки додають по 1 краплі 0,1 Н метилоранжу і титрують 0,1 Н розчином соляної кислоти (рахуючи краплі та постійно перемішуючи розчин) до появи стійкого червоного забарвлення.
Записати, скільки крапель кислоти необхідно, щоб пройшов зсув реакції води і сироватки крові.
Нову порцію дистильованої води і сироватки наливають в дві склянки і додають по 1 краплі фенолфталеїну. Продовжуючи рахувати краплі, титрують обидва розчини 0,01 Н розчином їдкого натрію до появи слабкого фіолетового забарвлення.
Порівняти кількість лугу, необхідного для зміни реакції води і сироватки в лужну сторону.
Оформити протокол.
У висновках охарактеризувати буферні властивості крові.