Рекомендована література:

1. Ефанов О.И., Дзанагова Т.Ф. Физиотерапия стоматологических заболеваний.–М.: Медицина, 1980. – 296 с.

2. Терапевтична стоматологія: підручник у4 томах /М.Ф. Данилевський, А.В.Борисенко, А.М. Політун та ін.– К.: Здоров’я, 2004.– Т.2.– 400 с.

3. Мельничук Г.М., Рожко М.М. Практична одонтологія. Курс лекцій із карієсу та некаріозних уражень зубів, пульпіту і періодонтиту. Навчальний посібник. Вид. 2-ге, доповнене.– Івано-Франківськ, 2007.– 292 с.

4. Беєр Р. Ілюстрований довідник з ендодонтії /Рудольф Беєр, Міхаель А.Бауман, Андрей М.Кєльбаса; пер. з нім.; За ред. Є.О. Волкова.– М.: МЕДпресс-информ, 2008.– 240 с.

5. Тронстад Лейф. Клиническая эндодонтия. Пер. с англ. Под ред. проф. Т.Ф. Виноградовой.– М.: МЕДпресс-информ, 2006.– 288 с.

Практичне заняття № 36

Тема: Помилки і ускладнення в діагностиці і лікуванні пульпіту та періодонтиту, причини, профілактика та шляхи усунення.

Мета заняття: навчитися попереджувати помилки та ліквідовувати ускладнення, що виникають під час діагностики і лікування пульпіту та періодонтиту.

Коротка характеристика теми

Помилки при діагностиці пульпітів і періодонтитів пов'язані з неправильною оцінкою ознак та ступеня поширеності запалення, із невикористанням у роботі чіткої клінічної класифікації. Найбільше помилок припадає на пульпіти, при діагностиці періодонтитів помилки трапляються рідше. Однак, при періодонтитах особливо небезпечна недооцінка важкості загального стану пацієнта і невчасне діагностування періоститу та гострого одонтогенного остеомієліту.

Диференційна діагностика здатна попередити ускладнення. Пульпіти необхідно диференціювати з такими захворюваннями, що мають симптоматику, подібну до пульпітів: невралгія трійчастого нерва, папіліт, загострений перебіг пародонтиту, гострий або загострений періодонтит, гайморит, альвеоліт, оперізувальний герпес. Деякі труднощі можуть виникнути при диференційній діагностиці верхівкового періодонтиту і так званого “маргінального періодонтиту”. Діагностичні помилки допускають і при інтерпретації рентгенограм.

Помилки та ускладнення на етапах лікування:

1. При проведенні анестезії:

• алергічна реакція на анестетик (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк Квінке, кропивниця);

• злам ін’єкційної голки;

• недостатній знеболюючий ефект;

• виникнення гематоми;

• неврит (плексалгія) відповідного нерва;

• м’язева контратруктура.

2. Недотримання правил асептики.

3. Неповне вилучення пульпи.

4. Травма періодонту.

5. Проштовхування інфікованої пульпи чи путридних мас в періодонт.

6. Неповноцінна механічна обробка кореневих каналів.

7. Кровотеча. Неправильне використання діатермокоагуляції.

8. Неправильний вибір пломбувального матеріалу для кореневих каналів.

9. Недосконала методика пломбування.

Причини виникнення ускладнень при лікуванні пульпітів а також методи їхнього запобігання та усунення наведені у темах № 24, 25.

Неповне вилучення пульпи може стати причиною залишкового пульпіту; як при пульпітах так і при періодонтитах запорукою успіху у лікуванні є дотримання асептики та ретельна стерилізація.

Внаслідок різких та необережних дій лікаря може виникнути травма періодонту, проштовхування інфікованої пульпи або путридних мас у періодонт та заапікальну ділянку. Кровотеча – одне з найчастіших ускладнень при лікуванні пульпітів методом вітальної екстирпації. Передозування або перетермінування девіталізуючих засобів спостерігається при лікуванні пульпітів девітальними методами, внаслідок цього виникають: миш'яковистий періодонтит, некроз ясен або навіть кістки альвеоли.

Під час виконання лікувальних маніпуляцій можливі такі ускладнення:

• потрапляння ендодонтичних інструментів у дихальні шляхи чи травний канал;

• перфорація стінок або дна порожнини зуба чи стінки кореня;

• злам інструмента в кореневому каналі;

• створення виступу у кореневому каналі.

При періодонтитах частою помилкою є недостатнє розкриття верхівкового отвору. При лікуванні періодонтиту верхніх бокових зубів можливий розвиток одонтогенного верхньощелепового синуситу.

Помилки можуть бути пов'язані з пломбуванням кореневого каналу:

• внаслідок алергічної реакції на пломбувальний матеріал;

• внаслідок недопломбування кореневих каналів;

• через виведення пломбу вального матеріалу за верхівковий отвір у периапікальні тканини;

• внаслідок потрапляння пломбувального матеріалу нижньощелеповий канал або верхньощелепову пазуху.