Лігульоз і диграмоз
Захворювання викликають личинкові стадії стрічкових червів - ремінців родини Ligulidae, які паразитують в порожнині багатьох видів риб. Ремінці найбільш розповсюдждені в озерах та водосховищах європейських країн.
ЗБУДНИК. Збудником лігульозу є Ligula intestinalis a диграмозу - Digramma interrupta.
Ремінці - ременеподібні мускулясті черви молочно-білого або кремового кольору довжиною до 120 см. Зовнішня почленованість тіла відсутня, але в середині є ланцюжок статевих комплексів. На вентральній стороні стробіли у лігул є одна повздовжня борозна, у диграм - дві відповідно виходу статевих отворів. Типової голівки у ремінців немає. На передньому заокругленому кінці знаходяться дві невеликі ямки - щілиноподібні ботрії (рис. 6).
Розвиток ремінців відбувається за участю кінцевого і двох проміжних хазяїв. Дорослі - гельмінти паразитують в кишечнику
р
Рис.6 I
- Збудники лігульозу і диграмозу
а-Ligula
intestinalis;
б-Digramma
interrupta.
II-:життєвий
цикл розвитку ремнеців:
а-яйце;
б-корацидій,
в-циклоп,
перший проміжний хазяїн з процеркоїдами
в порожнині тіла; г-риба,
другий проміжний хазяїн
ибоїдних
птахів (чайки та ін.). З яйця, якепопадає
з екскрементами птахів, через тиждень
вилуплюється
корацидій. Слідуюча стадія - процеркоїд
- розвивається в першому проміжному
хазяїні - рачку (циклопи
і діаптомусів), які заковтують корацидіїв.
Через 9-10 днів
процеркоїд стає інвазійним. Подальший
розвиток відбувається
в другому проміжному хазяїні - рибі, яка
заковтує
заражених рачків. В рибі з процеркоїда
розвивається
плероцеркоїд, який проникає в порожнину
тіла і може
знаходитися на протязі року і більше,
поки у нього повністю
не сформується статева система. В
кінцевому хазяїні
- птаху, який поїдає рибу з плероцеркоїдами,
паразити
швидко стають статевозрілими і через
1-3 дні починають
продукувати яйця .
КЛІНІЧНІ ОЗНАКИ І ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ. Заражена риба тримається на поверхні, черевце здуте. Вгодованість риби різко зменшується на 50-20%.
Крім того, паразити викликають інтоксикацію риби, порушується обмін речовин і виникає гостре недокрів'я. Вміст гемоглобіну знижується до 28% проти 45% у здорових, спостерігаються зміни в лейкоцитарній формулі і на кінець, механічна дія, яка призводить до порушення діяльності різних органів риби, тому що плероцеркоїди здавлюють внутрішні органи, порушують їх функції, особливо печінки, плавального міхура і статевих залоз. Це призводить до атрофії статевих залоз наслідком цього є паразитарна кастрація. При великій кількості гельмінтів черевна стінка може розриватися, гельмінти потрапляють у воду, а риба гине. Відмічено, що паразитування у дворічок строкатих товстолобиків 2-3 диграм довжиною 40-60 см викликало їх загибель.
ДІАГНОЗ. Встановлюється на підставі клінічних ознак, виявлення і визначення видової належності паразитів.
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. Лікування не розроблене. Профілактика лігульозу і диграмозу в ставових господарствах зводиться до відлякування рибоїдних птахів і руйнування їх гнізд. В природних водоймах доцільно проводити відлов ураженої риби ремінцями, оскільки вона тримається окремо від здорової риби.В неблагополучних господарствах не можна вирощувати зоопланктонофагів (строкатих товстолобиків), їх треба замінювати білим амуром та білим товстолобиком і іншими рибами не сприйнятливими до цього захворювання.
Спускні стави необхідно систематично дезинфікувати хлорним (3-5 ц/га) або негашеним (25 ц/га) вапном.