Ботріоцефальоз
Захворювання викликають цестоди роду Bothriocephalus, ряду псевдофілід родини Bothriocephalidae, для якої характерно наявність в кожному членику двох статевих комплексів. Вперше паразита виявлено на Україні, куди завезено з р. Амур разом з білим амуром.
В подальшому розповсюдження паразита відбувалося при багаторазових перевезеннях рибопосадкового матеріалу .
З
Рис.
4 Збудник ботріоцефальозу 1 — сколекс
з латеральної сторони; 2 — сколекс з
дорсальної
сторони; 3 — сколекс
поперечний зріз;
Розвиток гельмінта проходить з участю проміжних хазяїв - веслоногих рачків-циклопів: Mesocyclops leukarti, Cyclops strenuus, Acanthocyclops vernalis та інші. Статевозрілі цестоди виділяють яйця, які з екскрементами потрапляють у воду. У воді протягом 3-7 днів розвивається зародок - корацидій, який виходить з яйця і залишається життєздатним протягом 2-3 днів. Циклопи захоплюють плаваючих у воді корацидіїв, які через 7-10 днів перетворюються на інвазійну личинку-процеркоїд. Поїдаючи інвазованих циклопів процеркоїд в організмі риби через 2-3 тижні стає статевозрілим. Новий цикл розвитку від яйця до статевозрілої стадії завершується за 45-60 днів. Термін життя гельмінтів в організмі риби - біля року. Частіше заражаються мальки, які в основному живляться планктоном (рис. 5).
ДЖЕРЕЛО ІНВАЗІЇ - риби-паразитоносії та заражені личинками паразита рачки-циклопи.
К
Рис
5 І - Збудник ботріоцефальозу. II
-
Життєвий цикл В. goukongensis:
a —
яйце; б - корацидій; в - циклоп, проміжний
господар;г
- процеркоїд;
д - короп, кінцевий господар
Прикріплюючись до стінки кишечника, паразит викликає пошкодження, а скупчуючись у великій кількості - закупорює кишечник. У річняків білого амура спостерігали розрив стінки кишечника і вихід гельмінтів в порожнину тіла, що може призводити до жирової дистрофії і порушенню обміну речовин у хворих риб.
У риб з поодинокими ботріоцефалами (1-3) помітних змін не виявляється. Деякі автори спостерігали загибель цьогорічок коропа при наявності у них 80-100 гельмінтів, вона може досягати понад 75%.
ДІАГНОЗ встановлюють на підставі епізоотологічних даних, клінічних ознак, результатів паразитологічного обстеження, визначення видової належності гельмінта, патанатомічних змін.
ПАТОЛОГОАНАТОМІЧНІ ЗМІНИ. В черевній порожнині асцитна рідина. Кишечник заповнений гельмінтами, що просвічуються через кишечну стінку, яка витончена, запалена, бліда, з крововиливами. Печінка блідокоричнева, в'яла. Нирки кровонаповнені, жовчний міхур збільшений. При ботріоцефальозі відбувається поступове руйнування і витончення стінок ураженої кишки .
ЗАХОДИ БОРОТЬБИ І ПРОФІЛАКТИКА. В неблагополучних господарствах проводять комплекс ветеринарно-санітарних і лікувальних заходів, які включають охорону водойм від заносу в них збудника інвазії і ліквідацію хвороби шляхом здійснення планових дегельмінтизацій риби. Для дегельмінтизації використовують лікувальний корм циприно-цистин, в склад якого входить 1% фенасалу, фенотиазин. Циприноцистин згодовують рибам в дозах від 6 до 14% до маси риби.
Фенасал задають дорослим рибам індивідуально в дозах 0,06-0,2 г в два прийоми через добу.
У ставкових господарствах успішно застосовують для лікування ботріоцефальозу дивермін та тютюновий пил. Двопроцентний дивермін додають в корм з розрахунку 8% від маси риби протягом трьох днів.
Тютюновий пил в складі якого 1-2% нікотину, володіє антгельмінтними властивостями. Пил додають в дозі 5% до корму річнякам влітку, протягом 14 днів і в кінці вересня протягом 25 днів.
В ставових господарствах для профілактики ботріоцефальозу здійснюють дезинфекцію ложа ставів хлорним вапном з розрахунку 5-6 ц/га, або негашеним - 25 ц/га Для знищення яєць гельмінтів треба ретельно просушувати і проморожувати ложа ставів для знищення заражених циклопів - проміжних хазяїв ботріоцефалюсів - у вирощувальні стави вносять карбофос з розрахунку 0,2-0,3г/м3