- •1.Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:
- •2. Все органів і тушок кролів
- •1.1 Характеристика хвороби
- •17.Міжнародна класиф. Хв.. Риб раків. Молюсків
- •18.Вет –сан екс. При еаромонозах краснуха )коропа.
- •19.Вет-сан експерт. При фурункульозі лососевих риб
- •20.Які ознаки враховують при все рослинних харчових продуктів
- •21.Все грибів в умовах лабораторії на прод. Ринку
- •22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
- •24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.
- •25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.
- •26.Будова і класиф. ,хім. Склад та калорійність грибів.
- •27.Категорії та види норм.- тех. Видів док. У стандартизації та сертифікації прод тв.
- •28.Морфологія та хім.. Склад мяса риби,його харчова і біолог. Цінність.
- •28. Все сметани та кисло-молочного сиру.
- •30.Все вершкового масла.
- •1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду
- •2.Морфологічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •4. Ветеринарно - санітарна експертиза продуктів забою тварин при ящурі і чумі врх
- •5. Ветсанекспертиза продуктів забою при віспі тварин та класичній чумі свиней
- •6. Ветсанекспертиза продуктів забою тварин при туберкульозі та бруцельозі.
- •7. Все продуктів забою при лейкозі та хв. Ауєскі
- •8. Все продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі
- •9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при пастерельозі та бешисі.
- •11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
- •12. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при цистицеркозі та ехінококозі.
- •13.Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при трихінельозі і фасціолюзі.
- •14. Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при нематодах.
- •15. Оглушення та знекровлення тварин
- •16. Клеймування мяса врх,свиней,птиці.
- •17. Вет-сан експертиза харчових тваринних жирів.
- •18. Сальмонельоз, етіологія, значення, санітарна оцінка.
- •19.Вет-сан експертиза банкових консервів.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів
- •21. Хімічний склад та властивості молока.
- •22. Вимоги до молока згідно дсту 36_62_97
- •23.Класифікація яєць та вимоги до їх якості
- •24 Харчова та біологічна цінність риби.
- •2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.
- •3. Методи контролю натуральності молока.
- •4. Значення якісної реакції на глікоген і реакції преципітації при встановленні видової належності м’яса.
- •5. Реакція на пероксидазу.
- •6. Метод визначення бактеріального забруднення молока.
- •7. Способи фальсифікації меду.
- •8. Бактеріоскопія
22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
При ветеринарному огляді тушки звертають увагу на ступінь знекровлення,
вгодованість; зміни на шкірі, підшкірній клітковині, у м’язах, на серозних і слизових оболонках, у синусах і суглобах. Після розрізу грудочеревної порожнини проводять ветеринарний огляд внутрішніх органів. Особливу увагу звертають на печінку (колір, розмір, консистенція), селезінку, нирки, серце, легені, шлунок і кишечник із клоакою, яєчники та яйцепровід, серозні оболонки грудочеревної порожнини, фабрицієву
сумку, а в разі потреби — розрізають. При повному патранні відокремлюється голова, шия, ноги. З тушки вилучають воло, трахею, стравохід і внутрішні органи. Легені і нирки, які не мають патологічних змін, можуть бути залишені в тушці, а шлунок повинен бути очищений від вмісту і кутикули.
При органолептичному дослідж. Визначають зовн.вигляд і колір дзьоба,слиз обол . ротової порожнини.,очного яблука,поверхні тушки,стан підшкірної та внутр.. жирової тканини. Сирозної обол грудо-черевної порожнини, консистенцію та запах мязів на розрізі,прозорість і аромат бульйону.
При органолептичному дослідж. ступ свіжості мяса птиці увага на запах,і консистенцію м’язової тк.,на стан жиру,сухожилків,кіст мозку. Проводять бактеріоскопію - роблять мазки відбитки.
23. Вет. сан. оцінка продуктів забою кролів за виявл. псевдотуберкульзу, лістеріозу, хвороби Ауєскі,сальмонельозу. Патологоанатомічні зміни при псевдотуберкульозі найчастіше локалізуються в легенях та лімфатичних вузлах. Вони характеризуються розвитком гнійних запальних ділянок, що мають схильність до інкапсулювання і своєрідного ущільнення гною, який перетворюється на суху щільну крихку масу. У разі ураження легень у них виявляють різні за розмірами сірі або сіруватозелені круглі вузли. Запальні ділянки інколи виявляються в печінці, селезінці, нирках, зрідка в м’язах стегна. В уражених паренхіматозних органах і м’язах спостерігаються розлиті осередки або маленькі вузлики з сироподібною масою. Санітарна оцінка. Тушу та інші продукти забою, за наявності виснаження і
численного ураження лімфатичних вузлів, у разі виявлення псевдотуберкульозного процесу в мускулатурі, направляють на утилізацію. За відсутності виснаження і наявності ураження тільки окремих внутрішніх органів або лімфатичних вузлів, їх утилізують, а тушу направляють на виробництво варених ковбас. Шкури дезінфікують.
Хв. Ауєскі Санітарна оцінка м’яса. Туші і продукти забою від тварин, хворих і підозрілих у захворюванні, випускати в сирому вигляді заборонено. , а санітарна оцінка м’яса і субпродуктів проводиться за результатами мікробіологічних досліджень.
За наявності дистрофічних та інших патологічних змін у мускулатурі тушу із
субпродуктами направляють на утилізацію. Шкури дезінфікують.
Сальмонельоз-За чинними Правилами, у разі виявлення сальмонел (незалежно від виду) в органах або туші тварини, органи направляють на технічну утилізацію або знищують, а тушу проварюють або переробляють на м’ясні хліби та консерви за встановленими режимами. Готові м’ясні вироби з наявністю у них сальмонел направляють на технічну утилізацію або знищують. В окремих випадках після проварювання м’яса та риби поодинокі сальмонели все_таки виживають. В умовах кімнатної температури вони можуть швидко розмножуватися в продукті або кормі у великих кількостях. Тому після варіння знешкоджене м’ясо і рибу направляють для термінової реалізації. Короткочасне зберігання (2—3 доби) допускається лише при температурі 0—2 °С.