- •1.Основними завданнями регіональної служби держветсанконтролю та нагляду є:
- •2. Все органів і тушок кролів
- •1.1 Характеристика хвороби
- •17.Міжнародна класиф. Хв.. Риб раків. Молюсків
- •18.Вет –сан екс. При еаромонозах краснуха )коропа.
- •19.Вет-сан експерт. При фурункульозі лососевих риб
- •20.Які ознаки враховують при все рослинних харчових продуктів
- •21.Все грибів в умовах лабораторії на прод. Ринку
- •22. Все органів і тушок птиці в лабораторії на ринку
- •24.Оглушення і знекровлення кролів і Птиці.
- •25. Порядок нанесення позначки придатності в лабораторії вет. Сан експерт. На ринку.
- •26.Будова і класиф. ,хім. Склад та калорійність грибів.
- •27.Категорії та види норм.- тех. Видів док. У стандартизації та сертифікації прод тв.
- •28.Морфологія та хім.. Склад мяса риби,його харчова і біолог. Цінність.
- •28. Все сметани та кисло-молочного сиру.
- •30.Все вершкового масла.
- •1.Ветеринарно-санітарна експертиза меду
- •2.Морфологічний склад м’яса сільськогосподарських тварин
- •4. Ветеринарно - санітарна експертиза продуктів забою тварин при ящурі і чумі врх
- •5. Ветсанекспертиза продуктів забою при віспі тварин та класичній чумі свиней
- •6. Ветсанекспертиза продуктів забою тварин при туберкульозі та бруцельозі.
- •7. Все продуктів забою при лейкозі та хв. Ауєскі
- •8. Все продуктів забою при Сибірці та лептоспірозі
- •9.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при емкарі та парагрипі Емфізематозний карбункул
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при пастерельозі та бешисі.
- •11. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при миті та сапі.
- •12. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою тварин при цистицеркозі та ехінококозі.
- •13.Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при трихінельозі і фасціолюзі.
- •14. Ветеринарно –санітарна експертиза продуктів забою тварин при нематодах.
- •15. Оглушення та знекровлення тварин
- •16. Клеймування мяса врх,свиней,птиці.
- •17. Вет-сан експертиза харчових тваринних жирів.
- •18. Сальмонельоз, етіологія, значення, санітарна оцінка.
- •19.Вет-сан експертиза банкових консервів.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка ковбасних виробів
- •21. Хімічний склад та властивості молока.
- •22. Вимоги до молока згідно дсту 36_62_97
- •23.Класифікація яєць та вимоги до їх якості
- •24 Харчова та біологічна цінність риби.
- •2. Методика відбору проб та їх приготування для трихінелоскопії.
- •3. Методи контролю натуральності молока.
- •4. Значення якісної реакції на глікоген і реакції преципітації при встановленні видової належності м’яса.
- •5. Реакція на пероксидазу.
- •6. Метод визначення бактеріального забруднення молока.
- •7. Способи фальсифікації меду.
- •8. Бактеріоскопія
3. Методи контролю натуральності молока.
Розрізняють характер фальсифікації, тобто, що додано до молока, і ступінь фальсифікації — кількість доданих сторонніх речовин. Для визначення характеру і ступеню фальсифікації молока необхідно знати в досліджуваній і стійлових пробах вміст жиру, сухої речовини і СЗМЗ, густину молока.
Фальсифікація водою. При додаванні у молоко води знижується вміст сухої речовини, СЗМЗ, жиру, а також густина і кислотність.
Ступінь фальсифікації розраховують за формулою:
СЗМЗ — СЗМЗ1
В = —————————— . 100 ,
СЗМЗ де В — кількість доданої води, %, СЗМЗ — показник стійлової проби, %; СЗМЗ1 — показник досліджуваної проби, %. Фальсифікація молока збираним молоком або зняттям вершків. При додаванні збираного молока або знятті вершків густина молока підвищується, вміст сухої речовини і жиру знижується, СЗМЗ не змінюється або дещо підвищується. Ступінь фальсифікації розраховують за формулою
Ж — Ж1
О = —————— . 100 ,
Ж
де О — кількість збираного молока, %, Ж— вміст жиру в стійловій пробі, %, Ж1 — вміст жиру в досліджуваній пробі, %.
Подвійна фальсифікація. При одночасному додаванні до молока води і збираного молока вміст сухої речовини, СЗМЗ(сухий знежирений молочний залишок) і жиру знижуються, а густина не змінюється або незначно відхиляється залежно від співвідношення доданих компонентів.
Ступінь фальсифікації визначають за формулами
( Ж1 . 100 )
Д = 100 — ——————— ,
Ж
СЗМЗ1
В = 100 — ( ————— . 100 ) , О = Д — В , СЗМЗ
де Д — загальна кількість води і збираного молока, %, В — кількість води, доданої до молока, %, О — кількість доданого збираного молока, %, Ж1 — вміст жиру в дослідній пробі, %, Ж — вміст жиру в стійловій пробі, %, СЗМЗ1 — сухий знежирений молочний залишок дослідної проби, %, СЗМЗ — сухий знежирений молочний залишок стійлової проби, %.
Визначення соди у молоці. Для зниження кислотності і запобігання звертанню молока до нього додають соду. Проте при цьому молоко швидко псується, в ньому розвиваються гнильні мікроорганізми з утворенням шкідливих для людей речовин. Визначають таку фальсифікацію за методом Косолапова. Для цього у пробірку відміряють 5 мл молока. Обережно по стінці вливають на молоко 5 крапель 0,04%-ного водноспиртового розчину бромтімолблау (у колбі на 100 мл розчиняють 0,04 г бромтімолблау в 20 мл 96-градусного етилового спирту і доливають до мітки дистильованою водою) і пробірку поміщають на 2 хв у штатив. Кількість доданої соди визначають за кольором кола індикатора:
-
Колір кола
Кількість соди, доданої у молоко, %
Жовтий
—
Жовто-зелений
0,03
Світло-зелений
0,05
Темно-зелений
0,2
Синьо-зелений
0,3
Пробу з розоловою кислотою теж використовують для визначення соди в молоці. У пробірці змішують рівні об'єми (по 5 мл) молока і 0,2%-ного розчину розолової кислоти. Встановлюють зміни кольору — при наявності соди молоко має малиново-червоний колір, без соди — оранжевий. Визначення формаліну в молоці. Формалін додають у молоко як консервант. Таке молоко непридатне до вживання. У пробірку відміряють 2 мл сірчаної кислоти (до 100 мл сірчаної кислоти густиною 1,82 г/см3 додають 1 краплю азотної кислоти густиною 1,30). Обережно, не допускаючи змішування, по стінці вливають 2 мл молока. При наявності формаліну на межі зіткнення рідини утворюється фіолетове кільце, при його відсутності — жовте. Визначення перекису водню у молоці (ГОСТ 24067—80). Перекис водню додають у молоко як консервант. При цьому воно непридатне до вживання. У пробірці змішують 1 мл молока з 4 краплями йодистокалієвого крохмалю (3 г крохмалю розчиняють в невеликій кількості холодної води до одержання однорідної маси, яку вливають в 100 мл киплячої води, не допускаючи утворення грудочок). Розчин охолоджують, додають до нього 3 г йодистого калію, попередньо розчиненого у кількох мілілітрах води, і додають 1 краплю сірчаної кислоти (змішують одну частину сірчаної кислоти густиною 1,84 г/см3 з трьома частинами води). При наявності перекису водню молоко негайно стає синього кольору, без нього — колір протягом 10 хв не змінюється.