ІММ_Основи психокорекції

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

ПР А К Т И Ч Н І З А Н Я Т Т Я

ПР А К Т И Ч Н Е З А Н Я Т Т Я № 1

Те м а 1 . СПЕЦИФІКА ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ

1.Відмінності у поняттях «практична психологія» і «психологічна практика».

2.Відмінності у поняттях «психокорекція», «психологічне консультування», «психотерапія». Визначення поняття «психологічна корекція».

3.Особливості і відмінності психокорекційного, психотерапевтичного і виховного впливів.

4.Етичні проблеми в психокорекції. Вимоги до психолога, що здійснює психокорекційний вплив.

5.Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції.

6.Спрямованість психокорекційного впливу.

7.Прояв особистісних деструкцій у подружніх стосунках.

8.Прояв особистісних деструкцій у дитячо-батьківських стосунках.

9.Прояв особистісних деструкцій у педагогічних відносинах «вчитель-учень».

10.Прояв особистісних деструкцій у виробничих стосунках.

Завдання для самостійної роботи

Література:

1.Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей. Перевод с английского А. Б. Орлова. (Школа для родителей.) – М.: «Семья и школа», 1995. – 224 с.

2.Безпальча Р. Шляхи мирного розв’язання конфліктів у школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – С. 45-78.

3.Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

4.Ковалёв С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988.

– С. 107-207.

5.Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 8-38.

6.Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. –

М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 5-21.

7.Перлз Ф. Практика гештальттерапии. – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2001. – С. 6-46.

8.Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – СПб.: Питер, 2003. –

С. 8-25.

9.Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова,

11

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Основи психокорекції” для студентів спеціальності 6.030102 «Психологія» соціально-психологічного факультету

Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр

«Академия», 1998. – С. 3-12.

10.Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб.: «Речь», 2006. – С. 152-281.

11.Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – С. 5-46.

12.Экслайн В. Игровая терапия / Пер. с англ. – М. Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-

Пресс, 2000. – С. 11-72.

13.Юнг К.Г. Практика психотерапии. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ»; СПб.: «Университетская книга», 1998. – С. 9-142.

14.Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 14-37.

15.Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції. К.: Либідь, 1996. – С. 8- 24.

16.Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціальнопсихологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 8-22.

ЛА Б О Р А Т О Р Н І З А Н Я Т Т Я

Л А Б О Р А Т О Р Н Е З А Н Я Т Т Я № 1 Тема 3. КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ТА

МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ Мета: сформувати навички складати корекційні програми для дітей дошкільного та

молодшого шкільного віку, підбирати та проводити вправи, що попереджають виникнення страхів у дітей в умовах індивідуальної роботи.

Теоретичні питання:

1.Організація і проведення корекції пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

2.Розвиток дрібної моторики рук і зорово-рухової координації.

3.Прийоми розвитку уваги у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

4.Прийоми розвитку сприймання у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

5.Прийоми розвитку мислення у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

6.Прийоми розвитку пам’яті у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

7.Прийоми розвитку творчого мислення у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

8.Діагностика і корекція емоційних станів у дітей старшого дошкільного та молодших школярів.

Професійно-орієнтовані завдання.

До шкільного психолога звернулися батьки 9-річної дівчинки: «Ми занепокоєні поведінкою нашої доньки. Коли вона у школі, постійно бере на себе провину, невпевнена в собі, не прагне до перемоги, а радше прагне уникати невдач. Хоча вдома це зовсім інша дитина. Ми відчуваємо, що в школі вона почувається некомфортно, можливо, чогось або когось боїться. Ми намагалися її розпитати, у чому справа, але вона каже, що все нормально».

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «В моїй групі є хлопчик 5-ти років. Він постійно дражниться з дітьми, не може спокійно пройти повз інших, щоби не зачепити, не вдарити. Останнім часом почав вживати ненормативну лексику. Я вже говорила з мамою, але вона сама розводить руками, каже, що нічого не може вдіяти. Допоможіть його дисциплінувати, інакше інші діти починають копіювати його форму поведінки».

12

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «В моїй групі є надто активна дівчинка. Вона і секунди не може всидіти на місці, швидко втрачає інтерес до занять, нетерпляча, під час денного сну часто не спить і заважає спати іншим дітям».

До психолога дитячого садка звернулася вихователька старшої групи: «У моїй групі є хлопчик, який поводиться доволі замкнено. Він постійно засмучений. Перших півтора місяця його перебування в дитячому садку він плакав. Зараз він люить гратися сам, легко ображається на інших, нікому не довіряє. На нього не можна розраховувати під час організації заходів».

До шкільного психолога звернулася вчителька початкових класів: «Я помітила, що останнім часом діти чомусь швидко втомлюються. Часто-густо на третьому уроці вже відмовляються писати і читати. Можливо, це якось пов’язано з навантаженням на руки та очі?»

Семирічного першокласника Сергія на консультацію до психолога привела вчителька з проханням перевірити пам’ять учня, оскільки він нічого не пам’ятав: « Він не в стані запам’ятати, що задавали додому. Вдома хлопчик завжди каже батькам, що не пам’ятає, що задавали, і ті дізнаються про завдання від інших дітей. На уроці він каже, що не пам’ятає, що вчив вдома. Я з батьками розгублені. Може, з ним щось не так?»

До психолога дитячого садка звернулися батьки 5-річного хлопчика: «Сашко у нас якийсь надто покірний, ніби намагається всім догодити, часто при спілкуванні з іншими почувається винуватим. Це якось дивно для хлопчика. Ми очікували, що він буде відстоювати власні інтереси, не слухатися. А він не може протистояти навіть молодшим дітям, віддає їм іграшки, коли ті забирають, плаче. Як нам правильно виховувати сина, щоби він міг постояти за себе?» До шкільного психолога звернулися батьки 6-річного хлопчика: «Ви знаєте, у нього

взагалі зник інтерес до школи. Ще на початку вересня він просто біг до школи, а вже кілька тижнів не хоче туди йти, вмовляє, щоб його залишили вдома. Ми говорили з класоводом, але вона не може пояснити ці разючі зміни у його ставленні до школи; каже, що таке іноді трапляється, але ніяких проблем у нього з нею та однокласниками нібито немає але ми відчуваємо, що причина саме в школі. Допоможіть зрозуміти, що сталося і що нам робити далі».

До психолога дитячого садка звернулися батьки 6-річного хлопчика: «Нас непокоїть те, що дитина не бажає восени йти до школи. Зараз він не виконує завдань виховательки, не підпорядковується правилам та денному розпорядку. Він бажає тільки гратися. Навіть не знаємо, що далі робити? А коли це бажання так і не з’явиться?»

До психолога дитячого садка звернулися батьки 6-річної дівчинки: «Наша дитина не готова до шкільного навчання. Вона досі не вміє тримати в руках ручку, не вміє писати і малювати. Що нам робити?»

Окремі випадки взято з книги: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища шк., 1996. – 192 с.

Запропонуйте релевантну форму надання психологічної допомоги.

1.У ході роботи розробіть і використовуйте психокорекційну програму.

2.Встановіть, які чинники зумовлюють виникнення проблеми і які методи надання психологічної допомоги будуть ефективними.

3.Змоделюйте психокорекційне заняття й використання однієї психокорекційної техніки.

4.Висновки за результатами дослідження представте у формі консультативної

бесіди.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і

13

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Основи психокорекції” для студентів спеціальності 6.030102 «Психологія» соціально-психологічного факультету

предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).

Завдання для самостійної роботи

Література:

1. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

2. Діагностика і корекція емоційних станів молодших школярів / Уклали: Л.В. Лавренчук, Л.А. Скаковська, Є.С. Клєцова. – Житомир, 2002. – С. 5-45.

3.Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 100-181.

4.Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. –

М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32.

5.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2.: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приёмы и упражнения. – С. 321-400.

6.Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр «Академия»,

1998. – С. 29-78.

7.Экслайн В. Игровая терапия / Пер. с англ. – М. Апрель-Пресс, Изд-во ЭКСМО-

Пресс, 2000. – С. 173-210.

8.Шишова Т. Страхи – это серьёзно. Как помочь ребёнку избавиться от страхов. – М.: «Издательский Дом «Искатель», 1997. – 96 с.

9.Розвивальні та корекційні заняття психолога / Упорядник Т. Гончаренко. – 2-е вид., стереотипне. – К.: Ред. загальнопед. газ., 2005. – С. 4-41, 83-120.

Л А Б О Р А Т О Р Н Е З А Н Я Т Т Я № 2 Тема 3. КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ПІДЛІТКАМИ ТА ЮНАКАМИ

Мета: сформувати навички складати корекційні програми для підлітків та юнаків.

Теоретичні питання

1.Проблема смислу життя у підлітковому та юнацькому віці.

2.Проблема міжособистісних стосунків у підлітковому та юнацькому віці.

3.Проблема контролю почуттів у підлітковому та юнацькому віці.

4.Проблема стосунків з представниками іншої статі у підлітковому та юнацькому віці.

5.Проблема у стосунках з батьками.

6.Проблема вибору професії.

Професійно-орієнтоване завдання

14

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

До шкільного психолога звернувся батько 9-класника: «Я прийшов до Вас тому, що вчителі постійно скаржаться на мого сина. Класна керівничка говорить, що він впертий, не хоче виконувати завдання, які перед ним ставлять. А нещодавно стався гучний конфлікт на уроці алгебри: він обізвав вчительку і пішов зі школи. Мої виховні бесіди на нього теж не впливають».

До шкільного психолога звернулася вчителька середніх класів: «У моєму класі навчається дівчинка, яка своєю манерою яскраво одягатися і демонстративно поводитися під час уроку намагається привернути до себе увагу, чим зриває навчально-виховний процес. Я вже давала їй чимало зауважень, але вона тільки огризається, чим, без сумніву, сприяє погіршенню дисципліни в класі».

До шкільного психолога звернулася вчителька старших класів: «В моєму класі навчається учень, який є неформальним лідером класу. Він підбиває інших хлопців класу саботувати навчання: на уроках демонстративно нічого не робить, часто прогулює їх. Я вже розмовляла з його батьками, але, я думаю, що вони на нього не мають впливу».

До шкільного психолога звернулася класний керівник 7-го класу: «У моєму класі утворилося два угруповання, які ворогують одне з одним на ґрунті різних музичних уподобань. Вони абсолютно не толерантні одне до одного. Діло доходить вже до бійок. Я не знаю, що з цим можна зробити. Вже й батьківські збори проводили, але нічого не змінилося».

До психолога звернувся учень випускного класу: «Уже тривалий час я замислююсь над тим, навіщо я живу? Я помітив, що у моїх однокласників є певні плани на життя. А мене ніщо не цікавить. Я навіть не знаю, куди хочу вступати. У мене немає ніяких хобі. Я відчуваю якийсь глухий кут, нудоту від життя. Я не знаю, що далі робити».

До психолога звернувся класний керівник: «П’ятикласник Олесь яскраво виражений флегматик. На зауваження вчителів він реагує бурхливо, плаче. На уроках повільно думає. У деяких учителів викликає враження слабко розвиненої дитини. З дітьми в класі стосунки не склалися. Сидить сам, за останньою партою, попри те, що в нього поганий зір. Друзів не має ні в школі, ні у дворі. Переважно мовчить, за власної ініціативи ні до кого не звертається. Особливо напружені стосунки з дівчатками. Таке враження, що він їх ненавидить. Батьки Олеся добрі, сім’я благополучна, вдома є все необхідне для розвитку. Коли Олесю було 4 роки, у нього з’явилася маленька сестричка, хвора на ДЦП. Олесь перестав бути улюбленцем сім’ї, оскільки батьки почали піклуватися про молодшеньку. Вони й зараз приділяють їй більше уваги. Допоможіть його зробити більш товариським».

До шкільного психолога звернулася мати одного з учнів: «Мій син погано вчиться і вкрай негативно ставиться до мене. Останнім часом, коли до закінчення школи залишилось менше півроку, Максим почав пропускати заняття з неповажних причин, а потім взагалі кинув навчання. На мої поради реагує грубістю. У нього, мабуть, негаразди з психікою. Я виховую його сама, без батька. Я йому нічого не жаліла, все життя ні в чому не відмовляла. Навіть заміж через нього не вийшла. А тепер не знаю, що робити – ця думка рефреном проходила через всю розповідь матері».

До шкільного психолога звернулася старшокласниця Люда: «Мене не розуміють батьки. Через це в мене виникає бажання втекти з дому. Вони не дозволяють приходити додому після 21:00, контролюють абсолютно всі мої дії, стосунки з друзями тощо. Мені соромно за це перед однокласниками. Я не знаю, як мені правильно з ними спілкуватися. Якщо це неможливо, тоді я буду вдаватися до чогось екстремального».

До шкільного психолога звернувся завуч з виховної роботи: «Здивування всього нашого педагогічного колективу викликає поведінка одного з семикласників. Хлопець

15

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Основи психокорекції” для студентів спеціальності 6.030102 «Психологія» соціально-психологічного факультету

з неблагополучною сім’ї. Батько алкоголік, і на нього ніхто не звертає увагу. Мама жіночна, м’яка у спілкуванні, безпорадна перед життєвими труднощами. Особливості поведінки хлопця полягають у тому, що він вдається до жіночих атрибутів одягу (сережки, буси, стрічки), наводить макіяж, нехай не в школі, а після занять. Однокласники звикли до цього і вже не звертають увагу. Що він сам думає про це, нікому з’ясувати не вдалося. Допоможіть розібратися у проблемі. Може, він потребує допомоги».

Окремі випадки взято з книги: Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища шк., 1996. – 192 с.

Запропонуйте релевантну форму надання психологічної допомоги.

1.У ході роботи розробіть і використовуйте психокорекційну програму.

2.Встановіть, які чинники зумовлюють виникнення проблеми і які методи надання психологічної допомоги будуть ефективними.

3.Змоделюйте психокорекційне заняття й використання однієї психокорекційної техніки.

4.Висновки за результатами дослідження представте у формі консультативної

бесіди.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).

Завдання для самостійної роботи

Література:

1.Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей. Перевод с английского А. Б. Орлова. (Школа для родителей.) – М.: «Семья и школа», 1995. – 224 с.

2.Безпальча Р. Шляхи мирного розв’язання конфліктів у школі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. –С. 45-78.

3.Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

4.Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 100-181.

5.Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. –

М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32.

6.Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 2.: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приёмы и упражнения. – С. 321-400.

16

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

Л А Б О Р А Т О Р Н Е З А Н Я Т Т Я № 3 Т е м а 4 . ПСИХОКОРЕКЦІЯ СІМЕЙНИХ СТОСУНКІВ

Мета: сформувати навички здійснювати корекцію дитячо-батьківських і сімейних відносин, розробляти корекційну програму, проводити психологічне консультування сім’ї, застосовуючи відповідні до конкретного випадку методи, надавати рекомендації батькам, педагогам по створенню оптимальних умов для розвитку дітей різного віку.

Теоретичні питання

1.Сім’я як об’єкт психокорекційного впливу.

2.Методики корекції дитячо-батьківських та сімейних стосунків.

3.Методика «Сімейна фотографія».

4.Методика «Сімейна скульптура».

5.Методика «Рольова карткова гра».

6.Методика «Сімейний ритуал».

7.Методика створення аналогічних ситуацій.

8.Методика «Порівняння цінностей».

Професійно-орієнтоване завдання

До психолога звернулася матір двох дітей: «Нашим синам 7 і 4 роки. Коли старший почав ходити до дитячого садку, ми помітили, що він виносить іграшки з дому і не приносить їх назад, або приносить якісь чужі речі. На всі наші питання і настанови він реагував мало. З того часу ми періодично бачимо, що син щось робить за нашою спиною (щось обмінює, робить шкоду і не зізнається). Ми з чоловіком вже майже три роки живемо в постійному страху, що син знову щось винесе з дому. Наші питання: «Куди подів? На що поміняв?» – зостаються без відповіді. І скільки ми не вмовляли, що треба завжди казати правду, що за «правду не б’ють», він незворушний. Майже завжди хоче приховати зроблене або знайти іншого винуватця. Зараз нас дуже непокоїть те, що молодший син, дивлячись на старшого, теж починає говорити неправду (вже був один випадок у дитячому садку). Щодня ми чекаємо на якісь неприємності, ховаємо все, що можна сховати. Але виникають все нові й нові ситуації. А правди не доб’єшся».

На консультацію звернулося подружжя Олександра та Антоніни. Обом по 33 роки: «Нас непокоять порушення у поведінці 14-річних синів-близнюків. Одного разу вони навіть втекли з доми і не з’являлися по кілька днів. Останнього разу їх привела транспортна міліція. Але, мабуть, основна проблема все ж в іншому. У нас в обох якийсь депресивний стан. Ми це пов’язуємо з періодом, коли ми розібралися з основними життєвими проблемами: квартирне питання, завершення навчання, складні стосунки з батьками дружини, народження дітей і доглядом за ними. Поки було погано, важко, жили душа в душу. А тепер, коли влаштувалися, – незадоволені, сваримося, нецікаво одне з одним, з дітьми негаразд. Допоможіть нам розібратися з нашими негараздами».

У службу знайомств звернувся юнак 20-ти років: «Я хотів би познайомитися з хорошою дівчиною. Я з цим відчуваю проблеми. Взагалі якісь проблеми по життю. Я один син у сім’ї. Відслужив в армії. Навчання, попри успіхи в школі, не продовжив. Пішов працювати на завод. Вдома у мене постійні конфлікти з батьками. Моя кохана дівчина вийшла заміж за іншого. Відчуваю, що проста зустріч з дівчиною не вирішить моїх проблем. Мабуть, насамперед повинен змінитися я сам, але я не знаю як».

До психолога звернулася мати 10-річної дівчинки: «З нею стало неможливо спілкуватися. Після того як ми розлучилися з чоловіком, вони сильно змінилася, стала замкненою і дратівливою. Вона в усьому звинувачуємо мене, хоча насправді це чоловік пішов до іншої жінки. Наше спілкування зайшло у глухий кут. Я дуже боюсь, що вона взагалі припинить мене слухатися, а їй же тільки 10 років. Що буде далі?»

17

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Основи психокорекції” для студентів спеціальності 6.030102 «Психологія» соціально-психологічного факультету

Кіра – єдина донька у сім’ї військовослужбовця. Одного разу, повертаючись після заняття на курсах, п’яний хлопець затяг її у під’їзд і зґвалтував. Він пригрозив, що коли вона розповість комусь, – уб’є. Дівчина прийшла додому і нічого не розповіла матері, сподіваючись, що та мала про все здогадатися сама. Коли закінчилися канікули, почалися заняття в школі. Коли вона все-таки наважилася піти до лікаря, з’ясувалося, що вже на 13 тижні вагітності. Аборт робити пізно і без згоди батьків взагалі не можна. Все розкрилося, коли почали пліткувати. Після домашнього скандалу вона схопила пальто і втекла з дому. Зі школи її вигнали, коли довідалися про вагітність. Кіра поселилася у випадкових знайомих і твердо вирішила покінчити життя самогубством.

Запропонуйте релевантну форму надання психологічної допомоги.

1.У ході роботи розробіть і використовуйте психокорекційну програму.

2.Встановіть, які чинники зумовлюють виникнення проблеми і які методи надання психологічної допомоги будуть ефективними.

3.Змоделюйте психокорекційне заняття й використання однієї психокорекційної техніки.

4.Висновки за результатами дослідження представте у формі консультативної

бесіди.

Складіть психокорекційну програму за таким алгоритмом: встановити об’єкт і предмет психокорекційного впливу; встановити гіпотезу виникнення проблеми і шляхи її вирішення; встановити мету і завдання роботи; визначити доцільну форму роботи з клієнтом; одібрати методики і техніки корекційної роботи; визначити загальний час, необхідний для реалізації всієї програми, частоту зустрічей і тривалість кожного заняття; визначити необхідні матеріали та обладнання.

Програма має складатися з трьох блоків: діагностичного (методи і методики діагностики проблеми), корекційного (приклади психокорекційних технік, вправ, методів) і блок оцінки ефективності психокорекційного впливу (встановити критерії ефективності програми).

системний підхід, сімейний діагноз, ліквідація сімейного Основні поняття конфлікту, реконструкція сімейних стосунків, структура сім’ї, динаміка сім’ї, функціональна сім’я, дисфункціональна сім’я,

сімейна проблема.

Завдання для самостійної роботи

Література:

1.Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток. Практическое руководство для отчаявшихся родителей. Перевод с английского А.Б. Орлова. (Школа для родителей.) – М.: «Семья и школа», 1995. – 224 с.

2.Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 12-100.

3.Ковалёв С.В. Психология современной семьи: Информ.-метод. материалы к курсу «Этика и психология семейной жизни»: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1988. – С. 107-207.

4.Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов / Под ред. Е.П. Кораблиной. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена;

Изд-во «Союз», 2001. – С. 90-164.

18

Кафедра соціальної та практичної психології Житомирського державного університету імені Івана Франка

5.Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. –

М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 439-484.

6.Психокоррекционная и развивающая работа с детьми: Учеб. пособие для студ. сред. пед. учеб. заведений / И.В. Дубровина, А.Д. Андреева, Е.Е. Данилова, Т.В. Вохмянина; Под ред. И.В. Дубровиной. – М.: Издательский центр

«Академия», 1998. – С. 79-83.

7.Психотерапия детей и подростков / Под ред. Ф. Кендалла. – СПб.: Питер, 2002.

– С. 205-220.

8.Сатир В. Психотерапия семьи. – СПб.: «Речь», 2006. – С. 152-281.

9.Семейная психотерапия / Сост. Эйдемиллер Э.Г., Александрова Н.В., Юстицкис В. – СПб.: Питер, 2000. – С. 16-285.

Т е м а д л я с а м о с т і й н о г о о п р а ц ю в а н н я

Те м а 5 . ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЙНИХ ПРОГРАМ

1.Принципи складання психокорекційних програм.

2.Види психокорекційних програм.

3.Основні блоки психокорекційного комплексу.

4.Вимоги до складання психокорекційних програм.

5.Фактори, що визначають ефективність психокорекції.

6.Інтенсивність психокорекційних заходів та їх тривалість у часі.

Завдання для самостійної роботи

Література:

1. Діагностика і корекція емоційних станів молодших школярів / Уклали: Л.В. Лавренчук, Л.А. Скаковська, Є.С. Клєцова. – Житомир, 2002. – С. 3-45.

2.Кораблина Е.П., Акиндинова И.А., Баканова А.А., Родина А.М. Искусство исцеления души: Этюды о психологической помощи: Пособие для практических психологов / Под ред. Е.П. Кораблиной. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А.И. Герцена;

Изд-во «Союз», 2001. – С. 83-164.

3.Методы эффективной психокоррекции: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. –

Мн.: Харвест, 1999. – С. 392-790.

4.Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов. –

М.: ТЦ Сфера, 2005. – С. 22-32.

19

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни „Основи психокорекції” для студентів спеціальності 6.030102 «Психологія» соціально-психологічного факультету

З А В Д А Н Н Я Д О П І Д С У М К О В О Ї М О Д У Л Ь Н О Ї Р О Б О Т И 1

Умовою допуску до ПМР є проходження перевірки рівня засвоєння знань з теми, яка виносилася на самостійне опрацювання.

І. Тестові завдання. Максимальна кількість балів – 20.

Перелік теоретичних понять, які можуть бути включені до тестових завдань:

психологічна практика, практична психологія, психологічна культура, психологічна допомога, психокорекція, клієнт, види психокорекції, психокорекційна ситуації, індивідуальна психокорекція, групова психокорекція, ситуація «тут-і-тепер», рефлексія, професійна етика, психологічна консультація, психотерапія, загальна корекція, типова корекція, індивідуальна корекція, стандартизована програма, вільна програма, принцип системності корекції, принцип профілактичних та розвиваючих завдань, принцип єдності корекції та діагностики, принцип переваги корекції причинного типу, принцип діяльності, принцип врахування індивідуальних та вікових особливостей клієнта, інтенсивність корекційних заходів, системний підхід, сімейний діагноз, ліквідація сімейного конфлікту, реконструкція сімейних стосунків, структура сім’ї, динаміка сім’ї, функціональна сім’я, дисфункціональна сім’я, сімейна проблема, особистісна деструкція, особистісна проблема, психологічний захист, феноменологічний підхід, процесуальна діагностика, логіка дії несвідомого, витіснення, заперечення, раціоналізація, опір, інтелектуалізація, проекція.

ІІ. Теоретичні завдання. Максимальна кількість балів – 30.

1.Поняття про психологічну корекцію. Мета і завдання психокорекції.

2.Принципи психокорекційної роботи. Види психокорекції. Основні елементи психокорекційної ситуації.

3.Форми корекційного впливу. Врахування характеру психологічних проблем, віку та особистісних якостей при виборі форми психокорекційного впливу.

4.Основні етапи психокорекції.

5.Особливості проведення психологічного обстеження з метою планування та визначення завдань корекції. Методи отримання психологічної інформації.

6.Принципи побудови спілкування психолога з клієнтом.

7.Роль невербальних засобів спілкування в одержанні інформації, встановленні контакту та здійсненні впливу.

8.Психологічний простір. Робота з просторовим та фізичним контекстом. Тренінг техніки приєднання.

9.Поняття про особистісні деструкції.

10.Особистісна проблема у спілкуванні як об’єкт психологічної корекції.

11.Поняття про психологічні захисти. Логіка дії несвідомого.

12.Проблеми феноменологічного підходу у психокорекційній практиці.

13.Особливості процесуальної діагностики у ході психокорекції.

14.Відмінності у поняттях «практична психологія» і «психологічна практика».

15.Відмінності у поняттях «психокорекція», «психологічне консультування», «психотерапія». Визначення поняття «психологічна корекція».

16.Особливості і відмінності психокорекційного, психотерапевтичного і виховного впливів.

17.Етичні проблеми в психокорекції. Вимоги до психолога, що здійснює психокорекційний вплив.

18.Природа психічних явищ, які підлягають психокорекції. Спрямованість психокорекційного впливу.

19.Прояв особистісних деструкцій у різних сферах стосунків.

20.Принципи складання психокорекційних програм.

21.Види психокорекційних програм. Основні блоки психокорекційного комплексу. Вимоги до складання психокорекційних програм.

20