stalivyrazy

Російсько-український словник сталих виразів

(разг.) – щоб (бодай) ти луснув (луснула)!; щоб (бодай) ти лопнув (лопнула)!

Лоск | В лоск износить – геть-чисто зносити; зносити до решти. | Внешний лоск – зверхній блиск (полиск). | Меня обокрали в лоск – у мене забрано (геть-)чисто все (все до нитки, все до цурки). | Пьяный в лоск (фам.) – п’яний як ніч (як земля, як чіп, як квач, як хлющ, як дим); п’яний, що й стежки не бачить; п’яний — аж валяється (хоч візьми та викрути). | Разориться в лоск – геть зовсім (геть-чисто) зубожіти (збідніти); звестися ні на що.

Лохматый | Становиться лохматым – кудлатіти (кошлатіти, пелехатіти, патлатіти). Лохмотья | Ходить в лохмотьях – ходити в лахмітті (у лахах, у дранті, у рам’ї, у руб’ї);

дрантям (дахами, руб’ям) трясти (трусити); [голим] тілом світити.

Лошадь | Ехать на лошадях – їхати кіньми. | Ехать одной лошадью, парой (на паре) лошадей, на тройке – їхати одним конем (однокінь), парою коней (удвокінь), трояном (трійкою, утрикінь). | Коренная лошадь – голобельний кінь; голобельник. | Лошадь с волком тягалась, хвост да грива осталась – коза з вовком тягалася, тільки шкура зосталася. Пр. | Работать как лошадь – працювати як [чорний] віл.

Льстить | Вы мне льстите – ви мене аж надто хвалите; (іноді негат.) ви лестите мені (мене). | Льстить в глаза кому – лестити у [живі] очі кому; (образн.) в очі світити кому; підписатися де кого. | Льстить себя надеждой (книжн.) – тішити себе надією; мати любу надію; мати сміливість сподіватися. | Это льстило его самолюбию – це тішило його самолюбство (давало втіху його самолюбству). | Я не льщусь на богатство – я не ласий до багатства (на багатство); я не кваплюся на багатство.

Лужа | Сесть в лужу (перен. фам.) – маком сісти; сісти (опинитися) на льоду (на слизькому).

Луженый | Лужёная глотка (фам.) – вилуджена горлянка.

Лукавить | Он лукавит – він лукавить (хитрує); на хитрощі береться; (іноді) він на хитрощах ходить.

Лукавый | Лукавой бабы и в ступе не утолчёшь – хитрого і в ступі [товкачем] не влучиш (не потрапиш). Пр. Її і чорт у ступі не влучить. Пр. | Лукавый попутал кого – лихий попутав кого; сатана опутав кого (нашептав кому). | Сделаться лукавым – злукавіти.

Луна | Луна на второй четверти – (місяць-)перекрій. | Луна на ущербе, ущерблённая луна

– щербатий місяць. | Луну с неба достал бы [для неё] – і неба б [їй] прихилив; рад небо прихилити [їй]. | Неполная луна – місяць-недобір; (іноді) підповня (місяць к (на) повні). | Ничто не ново под луной – нема нічого нового під місяцем і сонцем; усе старе на нашій бабусі-землі. | Полная луна, полнолуние – повний місяць; місяць уповні; повня. | Появилась молодая луна – місяць (молодик) народився. | С луны свалился (перен.) – з місяця (з неба) впав.

Лунь | Седой как лунь – сивий як голуб; білий як молоко.

Лупить | Лупить в хвост и гриву – бити (лупити) у хвіст і в гриву. | Лупить глаза (разг.) –

лупити (витріщати, вибалушувати, вивалювати) очі; витріщатися; світити очима. | Лупить как Сидорову козу – лупити (латати) як дідову (як Сидорову) козу; нещадно бити.

Лучше | Больному стало лучше – хворому (слабому) полегшало (покращало). | В гостях хорошо, а дома лучше – у гостині (у гостях) добре, а (в)дома [таки] краше. Пр. У гостях добре, (у)дома ще ліпше. Пр. Немає ніде краще (ліпше), як (у)дома. Пр. | Гораздо лучше – (як прикм.) Багато (далеко, куди) кращий (-ща, -ще), ліпший (-ша, -ше), іноді луччий (-ча, - че); (як присл.) багато (далеко, куди) краще (ліпше, розм. також лучче). | Делаться, становиться лучше – кращати (ліпшати, розм. також луччати). | Здоровье его становится день ото дня лучше – здоров’я його щодень (що не день) [то] кращає (ліпшає). | Как нельзя лучше – якнайкраще (щонайкраще); якнайліпше (щонайліпше). | Лучше и не говорить – краще й не казати; бодай і не казати. | Лучше маленькая рыбка, чем большой таракан – ліпша (краща) маленька рибка, як великий тарган. Пр. | Лучше мало, чем ничего – ліпше (краще) щось, як нічого. Пр. | Лучше меньше, да лучше – краще (ліпше) пізно, як ніколи. Пр.; Краще (ліпше) спізнитися з чимсь, ніж узагалі того не зробити. | Лучше синица в руках, чем журавль в небе – краща (ліпша) синиця в жмені, як журавель у небі. Пр. Кращий сьогодні (нині) горобець, як завтра голубець. Пр. Близька соломка краща від далекого сінця. Пр. | Лучше хлеб с водой, чем пирог с бедой – краще їсти сухарі з водою, аніж хліб з бідою. Пр. Ліпше (краще) їсти черствий хліб з водою, ніж буханець з бідою. Пр. Ліпше (краще) погано їхати, ніж добре йти. Пр. Кращий солом’яний дід, як золотий син. Пр. Як з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою. Пр. | Не лучше ли? – чи не краще?; чи не ліпше? | Нет ничего лучше, как…, – нема краще, як…; нема [в світі], як…; нема [в світі] над що… | Одна другой лучше – одна від одної краща (ліпша). | Старый друг лучше новых двух – краще давнього друга не втрачати, ніж двох нових мати (придбати). Пр. Для приятеля нового не кидайся (не пускайся) старого. Пр.

259

Російсько-український словник сталих виразів

Над друга старого нема [в світі] нікого. Пр. Старий хліб кращий (ліпший, розм. також луччий), як новий. Пр. | Тем лучше – тим краще (тим ліпше); то й краще (то й ліпше). | Ум

— хорошо, а два — лучше – дві голови ліпші, як одна. Пр. Одна голова — добре, а дві — ще краще. Пр. Один розум — добре, а два — краще. Пр. Що голова — то розум, а дві — краще. Пр. Що два, то не один. Пр. Більше очей більше й бачать. Пр. Добре тому, хто вдвох. Пр.

Одна рада — добре, а дві — ліпші. Пр. | Чем дальше, тем лучше – дедалі (щодалі, щораз, чимраз) [то] краще (ліпше); дедалі (щодалі, щораз, чимраз) усе краще (ліпше).

Лучший | В лучшем виде (сделать что-либо) – якнайкраще (якнайліпше). | В лучшем случае – у (най)кращому разі. | В ожидании лучшего – сподіваючись кращого (ліпшого, на краще, на ліпше); маючи надію на краще (на ліпше). | Всего лучшего! – на все добре!; усього найкращого! | За неимением лучшего сойдёт и это – як немає кращого, то й це гаразд буде. | Лучшим сделаться – поліпшати (покращати, іноді розм. получчати). | Лучшим сделать что – поліпшити, покращити що. | Оставляет желать лучшего [многого] – Див. желать. | Самое лучшее молчать – найкраща річ мовчати. | Самый лучший – найкращий (найліпший, іноді розм. найлуччий); якнайкращий (якнайліпший); щонайкращий (щонайліпший). | Считаю лучшим – маю (вважаю) за краще (за ліпше). | Что ни на есть лучший – якнайкращий (якнайліпший); щонайкращий (щонайліпший). | Это лучший из людей – це найкраща людина; з нього найкраща людина.

Лыжи | Навострить (наострить) лыжи (разг. фам.) – п’ятами накивати; намастити п’яти; кинутися (пуститися) навтіки (навтікача); дременути (чкурнути); драла (драчки, дропака, дмухача) дати.

Лыко | Борода велика, а ума ни на лыко – борода до пояса, а розуму ні волоса. Пр. Борода велика, а розуму мало. Пр. Борода по коліна, а розуму як у дитини. Пр. Борода з піваршина, а на розум дитина. Пр. Борода, як у старого, та ума не винесла. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові й не орано. Пр. Вже з бородою, а наче й досі без штанів. Пр. | Лыка не вяжет (разг. фам.) – язика (язиком) не поверне. | Лыком шитый (шит) (разг.) –

ликом шитий; нетяма; неотеса. | Не всякое лыко в строку – не за всяку провину києм у спину. Пр. | Не лыком шит (разг.) – не в тім’я битий; не ликом шитий; не повстяний. | Хоть лыком шит, да мылом мыт – хоч і ликом шитий, та не в тім’я битий. Пр.

Любезность | Говорить любезности кому – говорити милі речі (милощі) кому; бути солодким на мову з ким; (фам.) мастити медом кого; (іноді образн.) озиватись на солодкім меду до кого. | Окажите любезность – зробіть (учиніть) ласку. | Он имел любезность предупредить меня – він ласкаво попередив (застеріг, перестеріг) мене; він був ласкавий попередити (застерегти) мене. | Он проявил безграничную любезность по отношению ко мне – він виявив безмежну прихильність (ласкавість) до мене.

Любезно | Любезно принимать кого – прихильно (приязно, мило) вітати (приймати) кого. | Эти сведения любезно сообщены нашим сотрудником – ці відомості ласкаво подав наш співробітник (співпрацівник).

Любезный | Будьте [так] любезны!; будь любезен! – будьте [такі] ласкаві!; будь ласка (ласкав)?; зробіть (зроби) ласку; якщо (коли) ваша (твоя) ласка; коли ласка; спасибі вам (тобі). | Любезный читатель! – ласкавий читачу (читальнику)!; читачу (читальнику) ласкавий! | Он был очень любезен со мной – він до мене був дуже (вельми) ласкавий (привітний, ґречний). | Послушай-ка, любезный! – слухайте-но, чоловіче добрий (земляче)! | Скажи-ка, любезный! – скажіть-но (скажіть-бо), чоловіче, молодице (молодичко), дівчино! | Эй ты, любезный – гей, добрий чоловіче!; агов, земляче!

Любимец | Любимец матери – материн (мамин) (у)любленець (любчик); материна (мамина) дитина; мамин пестун (пестунчик, мазунчик, син, синок). | Любимец отца – батьків (у)улюбленець (любчик); батькова дитина; батьків (татів) пестун (пестунчик, мазунчик, син, синок). | Любимец публики – улюбленець (любленець) публіки. | Любимица матери – материна (мамина) (у)люблена (любка); материна (мамина) доня (дочка). | Любимица отца – батькова (у)люблена (любка); батькова дочка, татова доня.

Любимый | Наступить на любимую мозоль (шутл.) – наступити (натоптати) на улюблену (найулюбленішу) мозолю; дійняти (допекти, дошкулити) до живого; уразити у живе (болюче) місце.

Любитель | Любитель вашего таланта, вашей кисти – прихильник вашого таланту; пензля; залюбленик (залюблений, замилуваний) у вашому таланті, пензлі. | Любитель науки, книги – прихильник науки, книги (книголюб). | Любитель пения – співлюб(ець); охочий до співів; замилуваний у співі. | Любитель пиров – бенкетолюб (бенкетар). | Любитель поесть – ласий (охочий) добре попоїсти; ласий (охочий) до доброї страви; ласій (ласун). | Любитель почёта, славы – шанолюб(ець), славолюб(ець). | Любитель-фотограф

– фотограф-аматор (фотограф-любитель). | Общество любителей природы – товариство

260

Російсько-український словник сталих виразів

прихильників природи; товариство природолюбців.

Любиться | Кому что любится – кому що до любові (до вподоби); кому що любиться; хто в чому кохається.

Любить | Деньги счёт любят – гроші лічбу люблять. Пр. Копійка любить, щоб її рахували. Пр. Гріш круглий — розкотиться. Пр. Хто щадить гріш, той має з гаком (більш). Пр. Люди знайшовши та лічать. Пр. | Кого люблю, того и бью – хто кого любить, той того й чубить (гудить, губить). Пр. Кого люблю, того і б’ю. Пр. Серцем люби, а руками тряси. Пр. | Люби брать, люби и отдать – любиш узяток, люби й даток. Пр. | Люби как душу, бей как грушу

– люби як душу, а труси як грушу. Пр. | Любит, как волк овцу – любить, як вовк вівцю (ягницю). Пр. | Любит, как собака палку – любить, як собака цибулю (камінь). Пр. Терпить його, як сіль в оці. Пр. Догоджає, як чирякові на роті. Пр. Любить його, як хрін в оці. Пр. Я його так люблю, як пси діда на перелазі. Пр. Так його любить, як сіль в оці, а тернину в боці. Пр. Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці. Пр. | Любить больше всего на свете – любити (кохати) над усе в світі; над світ любити (кохати). | Любить друг друга –

(про чоловіків) Любити один одного; (про жінок) любити одна одну; (про чоловіків і жінок або про дітей) любити (кохати) одне одного; любитися (кохатися). | Любить кого – любити (кохати) кого; любитися (кохатися) в кому. [Нема тієї дівчиноньки, що я в їй кохався. Метлинський.] | Любить что-либо – любити що; кохатися (милуватися) в чому. [Я на тайнах неба знаюсь. В філософії кохаюсь. Тичина.] | Любишь кататься — люби и саночки возить – любиш їхати — люби й саночки возити. Пр. Любиш горішки, люби й насмішки. Пр. Умієш помилятися, умій і поправлятися. Пр. Любиш поганяти, люби й коня годувати. Пр. | Любишь смородину, люби и оскомину – любиш смородину — люби й оскомину. Пр. | Он любит выпить – він любить випити (любить чарку); він любить закинути в голову; він самий (голінний, швидкий) до чарки (жарт. до скляного Бога). | Он шутить не любит – він жартувати (він жартів) не любить. | Прошу любить и жаловать –

прошу любити і шанувати (жалувати).

Любоваться | Любоваться кем, чем – милуватися (любувати(ся)) ким, чим, на кого, на що (зрідка з кого, з чого).

Любовно | Любовно относиться к делу – кохатися у своїм ділі; з любов’ю ставитися до діла.

Любовный | Любовная связь – кохання; любовний зв’язок. | Любовный треугольник –

любовний трикутник. | Ходить на любовные свидания – ходити на любовні побачення (на зальоти); (фольк.) ходити барвінку рвати.

Любовь | Брак не по любви – шлюб (одруження) без кохання (без любові). | Гореть, сгорать от любви к кому – палати коханням до кого. | Делать что с любовью, с любовью заниматься чем-либо – робити що залюбки (з любістю, з любов’ю); кохатися в чому. | Жениться, выйти замуж по любви – одружитися, заміж піти з любові (іноді по любості); узяти жінку по любові. | Любовь к родине – любов до рідного краю (до рідної країни, до рідної землі, до рідної сторони), любов до батьківщини (до вітчи(з)ни, до отчи(з)ни). | Любовь не картошка — не выкинешь за окошко – любов не короста — не вигоїш спроста. Пр. Згадай та охни, мовчи та сохни. Пр. | Любовь не пожар, а загорится — не потушишь

– любов не пожежа, а займеться — не погасиш. Пр. | Любовь сильнее смерти – кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. | Мне не дорог твой подарок, дорога твоя любовь – не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). | Нашим новобрачным совет да любовь (мир да любовь)! – нашим молодятам не сваритися та любитися! | Не до любви – не до любові (любості). | Объясняться, объясниться, признаваться, признаться в любви кому

– признаватися, признатися про кохання (в коханні) кому; робити, зробити кому признання в любові (у коханні); освідчувати, освідчити кохання кому; освідчуватися, освідчитися [про кохання (пролюбов)] перед ким, кому; визнавати, визнати (виповідати, виповісти) кому кохання (любов свою). [Він мені визнавав любов свою. П. Куліш.] | Старая любовь не ржавеет; старая любовь помнится – давнє кохання не (і)ржавіє. Пр.

Давнє кохання все перед очима. Пр.

Любопытно | Любопытно мне знать – цікаво мені знати; цікавий [би] я знати.

Любопытство | Сгорать от любопытства – аж палати з цікавості.

Любо | Дорого, да любо – дорого, та мило. Пр. Що дорожче, то солодше. Пр. | Любо-дорого

– любо-мило; дуже (вельми) любо (мило). | Любо-нелюбо – чи [хоч] любо (мило); чи [хоч] нелюбо (немило); хоч мило-немило. | Любо поглядеть – любо (мило, приємно, втішно) подивитися; любо глянути. | Не любо — не слушай, а врать не мешай – вір не вір, а не кажи «брешеш». Пр. Не любо — не слухай, а брехати не заважай. Пр. Коли не до вподоби

— не слухай, але не заважай. Пр.

Люб | Он нам люб – він нам любий (до вподоби, до сподоби, до мислі); ми вподобали його.

261

Російсько-український словник сталих виразів

Люди | В людях – серед ((по)між) людей. | Все люди смертны – усі люди вмирущі; смерті не минути (не відперти); усім там бути; усі ми там будемо. | Все мы люди, все человеки – усі ми люди. Пр. | Все мы люди, да не все человеки – усі ми люди, та не всі людський образ маємо. Пр. | Выбиваться, выбиться, выходить, выйти в люди – вибиватися, вибитися, виходити, вийти в люди. | Выводить, вывести в люди кого (разг. устар.) –

виводити, вивести (про багатьох повиводити) в люди кого. | За людьми говорю – за людьми кажу; кажу казане; коли люди брешуть, то й я з ними. | И мы не хуже людей – і ми не гірші за людей. Пр. І ми як люди. Пр. І ми попри люди. Пр. | Люди, будьте бдительны! – люди, будьте пильні! | Люди доброй воли – люди доброї волі. | Люди добрые

– люди добрі; людоньки. | Молодые люди – молоді люди; люди молодого віку; молодь; (про хлопців ще) молодики; хлопці. | На людей посмотреть и себя показать – себе показати і на людей подивитися. Пр. | На людях – на людях (при людях); прилюдно. | Ни людям, ни себе – ні людям, ні собі. Пр. І сам не гам, і другому не дам. Пр. | Плохие люди – лихі (злі, погані) люди; людці; (згруб.) людища (людиська). | Побыть на людях – побути серед людей ((по)між людьми). | Поспешишь — людей насмешишь – зробив наспіх, як насміх. Пр. Поспішити — людей насмішити. Пр. Скорий поспіх — людям насміх. Пр. Зроблено спішно, тому й смішно. Пр. | Свет не без добрых людей – у світі не без добрих людей. Пр. | Свои люди — сочтёмся – свої люди — домовимося (помиримося). Пр. | Что людям, то и нам – що людям, те й нам. Пр. Що громаді, те й бабі. Пр.

Людской | Наша беда не как людская – своє лихо [все] більше, ніж чуже. Пр. Люд | Рабочий люд – робочий (робітний) люд; робітництво.

Лютый | Лютый холод, холодище (мороз) – лютий холод (мороз); люта холоднеча; (згруб.)

холодяка. | Он лют в работе (разг.) – він запальний у роботі. | Он лют до песен – він співати моторний; він до співу аж наввипередки.

Лягать | Его лягает каждый (перен.) – його хто хоче, той і топоче; його хто йде, той і скубне (той і штовхне).

Лязгать | Лязгать зубами – клацати зубами.

Лямка | Надел лямку, так тяни – засунув шию в ярмо, то й вези (то й тягни, то треба й везти, то треба й тягти). Пр. Коли запрігся, то й тягни (то й вези). Пр. Сидиш у ряду, то й тягни біду. Пр. Коли взявся, то вези до краю. Пр. | Тяни лямку, пока не выкопают ямку – тягни ярмо, доки віку. Пр. На тім світі спочинеш. Пр. | Тянуть лямку (перен. разг.) – тягти ярмо; біду тягти.

Ляпнуть | Ляпнуть по лицу кого – ляпнути по обличчю кого; дати ляща (ляпаса, поличника) кому. | Ляпнуть языком (фам.) – ляпнути (іноді язиком); бовкнути; (образн.) утяти до гапликів; утяв — аж ґудзі сміються; сказав — аж пальці знати.

Ляп | Тяп да ляп, тяп-ляп – сяк-так; абияк; нашвидку (нашвидкуруч); на галай-балай (на галай на балай).

Лясы | Лясы точат, людей морочат – баляси точать — людей морочать. Пр. | Лясы точить (разг.) – ляси (баляси, баляндраси, ляси з баляндрасами) точити (розпускати); баляндрасити; теревені правити (точити, гнути); теревенити; плетеники плести.

Мавр | Мавр сделал своё дело, мавр может уходить – мавр зробив своє, мавр може іти [собі].

Магазин | Книжный магазин – книгарня.

Магарыч | Подкупать, подкупить магарычом кого – підмогоричувати, підмогоричити кого. | Ставить, поставить магарыч кому – могоричити, помогоричити кого.

Магия | Белая, чёрная магия – біла, чорна магія.

Маг | Маг и волшебник – маг і чарівник; маг і чародій; маг і чаклун.

Мажор | Быть в мажоре (перен.) – бути в гарному (у доброму) настрої; мати гарний (добрий) настрій; бути в гуморі; бути веселим (радісним).

Мазаный | Одним миром мазаны – одним миром мазані (мировані).

Мазать | Мазать по губам мёдом (разг.) – мастити губи медом; показувати медяника; обіцяти на вербі груші, на осиці — кислиці; кози в золоті показувати.

Мазь | Дело на мази (разг.) – діло (справа) лагодиться; діло налагодилося; діло налагоджене; (образн.) діло (справу) пущено на мазані колеса.

Май | Как в мае дождь, так будет и рожь – теплий мокрець, мокрий май — буде жито як той гай. Пр. Як випадуть у маї три дощі добрих, то дадуть хліба на три роки. Пр. | Первое мая, Первомай – перше травня, Першотравень (Первомай).

Макар | Куда Макар телят не гонял – де козам роги правлять (утинають); де волам роги правлять [, а кози (кіз) кують підковами]. [Пошлють кіз кувати. Пр.] | На бедного Макара все шишки валятся – на похиле дерево і кози скачуть. Пр. Бідному Савці нема долі ні на

262

Російсько-український словник сталих виразів

печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Пр. Бідному все вітер в очі віє. Пр. Бідному всюди вітер в очі. Пр. На убогого всюди капає. Пр. Через низький тин усі собаки скачуть. Пр. Пішого сокола і ворони б’ють. Пр. Де лихо пристане, там і трава в’яне. Пр.

Маковый | Маковой росинки во рту не было у кого (разг.) – і ріски (і рісочки, і дрібки) в роті не було в кого (не мав хто).

Маков | Как маков цвет (разг.) – як маків цвіт; як макова квітка; як маківка.

Макушка | Получить по макушке – дістати (узяти) в тім’я (у чуб). | Ушки на макушке у кого (перен.) – насторожені (нашорошені, нащулені, наструнчені) вуха в кого; чутке вухо в кого. | Шапка (шляпа) на макушке – шапка на середголів’ї (на щолопку, на маківці).

Мак | Время собирания мака, сбора мака – макотрус. | Красный как мак – червоний як мак (як жар); (про жінок) червона як рожа. | Не родится мак — проживёшь и так – сім літ мак не родив, а голоду не (з)робив. Пр. Не родив мак — перебудемо й так. Пр.

Маланьин | Маланьин счёт – заплутана рахуба.

Малевать | Не так страшен чёрт, как его малюют – не такий страшний чорт (вовк), як його малюють. Пр. Страх не такий страшний, як про нього кажуть. Пр. Не кожне кусається, що з вусами. Пр.

Малейший | Не имею ни малейшего желания – аж ніяк не хочу; не маю (і) найменшої охоти (ані найменшого бажання). | Ни малейшего сомнения – [Ані] найменшого сумніву.

Маленький | Играть по маленькой (карт.) – грати на малі гроші; робити невеликі ставки. | Маленькая птичка, да коготок остер – здається, й мала пташка, та кігті гострі. Пр. | Маленькие дети — маленькое горе – малі діти — мале лихо [діти побільшають — лихо погіршає]. Пр. Маленьке — миленьке [побільша — погірша]. Пр. Від малих дітей голова болить [, а від великих — серце]. Пр. Мала дитина — не виспишся [, велика дитина — не наїсишся]. Пр. Малі діти не дають спати [, а великі діти не дають жити]. Пр. Малі діти — малий клопіт [, а доростуть — хату рознесуть]. Пр. | Маленький, да удаленький – маленький, та сміливенький. Пр. Хоч мале, та натоптуване. Пр. Хоч мале, та вузлувате. Пр. Мале щеня, та завзяте. Пр. | По маленькой выпить – по чарчині (по чарупині) випити (вихилити, укинути, торкнути).

Малина | Не жизнь (не житьё), [а] малина! (разг.) – не життя, а казка!; життя — і смерті не треба.

Малиновый | Малиновый звон (трезвон) – малиновий дзвін. Маловато | Маловато чего – обмаль чого.

Малолетство | По малолетству – через недолітство. | С малолетства – змалку (змалу, змалечку); відмалечку; з маленства (з мальства, з малого мальства).

Малость | Всякая малость его сердит – усяка дрібниця його сердить; за кожну дрібничку (за кожну мализну, за кожне абищо) він гнівається.

Мало | А ему и горя мало – а йому (а він) і байдуже; а він ані гадки (а йому ні гадки, а він і гадки не має) про що, за що. | Да мало того – ба; та ще; та що то; мало сказано (сказати).

| Мало когда (разг.) – рідко коли; зрідка. | Мало ли как это делается – усяк(о) (порізному) це роблять (це робиться). | Мало ли когда – хіба мало коли. | Мало ли кто – хіба мало хто. | Мало ли куда – хіба мало куди. | Мало ли у нас специалистов? – чи (хіба) мало у нас фахівців (спеціалістів)? | Мало ли что! – мало що!; [то] що з того! | Мало ли что случается, бывает – [Хіба] мало що (чого) може статися (трапитися). | Мало-мало – ледве-ледве (ледь-ледь); якнайменше (щонайменше); (іноді) принаймні. | Мало-мальски – хоч трохи (трошечки); хоч дещо; мало-намало; скільки-[небудь]. | Мало-помалу – помалу; помалу-малу (помаленьку); потроху (потроху-троху); поволі (поволі-волі, спроквола, спрокволу, спокволу). | Мало того – то не все ще; на тому не край; більше (ще й більше, навіть більше); (іноді) того мало (мало того). | Мало того, что… – то ще не все, що…; на тому (на цьому) не край, що…; (іноді) мало того, що… | Нимало не боюсь (разг.) – нітрохи (нітрішки, анітрохи, анітрішки) не боюся. | Ни мало ни много; ни много ни мало – саме [стільки]; (іноді) не мало не багато. | Очень мало – дуже мало; (образн.) як кіт (комар) наплакав; з комарову ніжку; з мишачу бідницю; на мачиночку дрібненьку. | Слишком мало – надто (аж надто, занадто) мало; замало. | У меня мало денег – у мене мало (обмаль, не гурт, незгурта) грошей; у мене скупо (тонко) на гроші. | Чего мало, то в диковинку – що новина, то дивина; чого не бачив, то вдивовижу. | Шуму много, а толку мало – багато галасу — мало діла. [Діла на копійку, а балачок на карбованець. Пр.]

Мальчик | Мальчики в глазах – чортики перед очима; в очах (іноді в очу) мигтить; в очах темно. | Мальчик на побегушках – хлопець на побігеньках; пробігущий хлопець; побігун (побігач); попихач. | Мальчик с пальчик – (хлопчик-)мізинчик; котигорошок.

Малый | Без малого (разг.) – мало не; замалим не; трохи не; чи не. | Добрый малый –

263

Російсько-український словник сталих виразів

добрий хлопець. | За малым дело стало (разг.) – малого (дрібниці) не стає (бракує, не вистачає). | Малая толика (разг.) – дещо (дещиця); трохи (трішечки). | Мал да удал – хоч мале, та завзяте (бистре); малий, та завзятий; малий, та смілий (сміливий). | Мал золотник, да дорог – мала штучка червінчик, а ціна велика. Пр. Маленьке, та важкеньке. Пр. (іноді) Чорний мак, та смачний. Пр. Мале щеня, та завзяте. Пр. Хоч мале, та вузлувате. Пр. Криві дрова, та добре горять. Пр. | Мал мала меньше (разг.) – Одно від (за) одного менше; сама малеча (сама дрібнота). | Он малый не промах (разг.) – він маху не дасть; він не схибить (не промахнеться); з нього (він) хлопець не дурень. | Он малым довольствуется – він задоволений малим; він удовольняється (й) малим (з малого); йому і малого доволі (досить). | От мала до велика; старый и малый; стар и мал (разг.) – від малого до великого (до старого); мале й велике; мале й старе; малі й великі (старі). | От малой искры да большой пожар – з малої іскри великий вогонь [буває]. Пр. З малої хмари та великий дощ. Пр. Хай річка й невеличка, а береги ламає. Пр. | Самое малое [сто рублей] (разг.) – щонайменше (якнайменше) [сто карбованців]. | Самый малый – найменший (щонайменший, якнайменший).

Маменькин | Маменькин сынок (сыночек); маменькина дочка (ирон.) – мамин (матусин) синок; материн мазунчик; (іноді) мамій; мамина (матусина) доня (доця).

Манера | Манера говорить – манера говорити; говірка (балачка). [Це вже у нього така говірка. Сл. Ум.]

Манер | Все действуют на один манер – усі роблять (чинять) на один лад (на один спосіб, одним способом, одним робом, одним чином, одним ладом). | Каким манером – яким способом (робом, чином, побитом, кшталтом, штабом); на який спосіб; по-якому; як. | На манер чего – на зразок (на взір) чого; на кшталт (на штиб) чого; на манір чого. | На один манер – на один зразок (лад, спосіб, кшталт, штиб, манір); (іноді) на одну стать. | На свой манер – на свій лад; своїм способом; по-своєму. | На французский манер – на французький лад; по-французькому. | Таким манером – таким способом (чином, робом, побитом, кшталтом, штабом); у такий спосіб; по-такому; отак.

Мания | Мания преследования, величия – манія переслідування, величності.

Манна | Как манны небесной ждать, жаждать чего (книжн.) – як (наче) манни небесної чекати (ждати), прагнути (жадати) чого; як на манну небесну чекати (ждати). | Манной небесной питаться – живитися (жити) манною небесною (ласкою Духа Святого); жити надголодь.

Мановение | Будто (как, словно, точно) по мановению волшебного жезла (волшебной палочки) – мов чарами; мов на помах (мов з помаху, мов з-під) чарівної (чарівничої) палички; мов від помаху чарівницького жезла; (не)мов хто махнув чарівною паличкою. | Мановением рук – помахом руки. | По мановению его руки всё стихло – з помаху (на помах) його руки все вщухло (стихло); він повів (махнув) рукою, і все вщухло (стихло).

Марать | Марать бумагу (перен.) – псувати (переводити, марнотратити) папір. | Марать руки об кого, обо что (перен.) – каляти (поганити, паскудити) руки об кого, об що. | Марать своё имя, свою репутацию (славу), честь (перен.) – плямувати (каляти, поганити, паскудити) своє ім’я, свою репутацію (славу), честь.

Мариновать | Мариновать дело (перен. разг.) – зволікати справу.

Мартышкин | Мартышкин труд – даремна (марна, пуста) праця. Марш | Марш [отсюда]! – марш (гайда, геть) [звідси]!

Маска | Надевать, надеть маску (перен.) – брати, узяти (надівати, надіти, іноді напинати, напнути) маску (машкару, личину); ховати, сховати (приховувати, приховати) своє справжнє обличчя. | Носить маску (перен.) – носити маску (машкару, личину); прикидатися, удавати з себе кого. | Сбросить [с себя] маску (перен.) – зірвати [з себе] маску (машкару, личину). | Сорвать маску с кого (перен.) – зірвати з кого маску (машкару, личину); здемаскувати кого.

Масленица | Без кота мышкам масленица – коли миші кота не чують, то собі безпечно гарцюють. Пр. Чують миші, що кота нема дома. Пр. Кіт за пліт, а миші в танець. Пр. Кіт — спати, а миші — танцювати. Пр. | Ему не житьё, а масленица (разг.) – йому (у нього) щодня масниця. | Не всё коту масленица, придёт и великий пост – не все котові масниця (пушення). Пр. Минулася котові масничка. Пр. Не все (не щодня) котові масниця, буде і великий піст (прийде ще й великий піст). Пр. Не щодня бридня вареники їсти. Пр. Прийде і на пса колись зима. Пр. Нема тієї курочки, що несла золоті яєчка. Пр. Минулися роки, що розпирало боки. Пр. І тому клямка запала. Пр.

Масленый | Масленый взор, масленые глаза (разг.) – масний погляд, масні очі (очиці). | Масленый язычок (разг.) – солодкий (медовий) язичок.

Масличный | Масличная ветвь (перен.) – маслинова гілка.

264

Російсько-український словник сталих виразів

Масло | Всё идёт как по маслу (разг.) – усе йде як помащене (як по маслу); (образн.) усе йде (котиться), як помазаний (помащений) віз. | Деревянное масло – олива. | Ерунда (чепуха) на постном масле (разг.) – ні се ні те, ні трете чортзна-що. | Ешь, дурак, с маслом – їж, дурню, бо то з маслом. Пр. | Как (словно) сыр в масле катается (разг.) – як сир у маслі купається (плаває); живе, наче вареник у маслі плаває; плаває, як пампух в олії; валяється, як нирка у салі; розкошує; купається в розкошах; кохається у добрі. | Кашу маслом не испортишь – каші маслом не зіпсуєш. Пр. Масло каші не шкодить. Пр. Густа каша дітей не розганяє (не розгонить). Пр. | Кукиш (шиш) с маслом – дуля з маком. | Масло выжимать из кого (перен.) – видавлювати (вичавлювати) олію з кого. | Подливать, подлить масла в огонь – доливати, долити оливи до вогню; підкладати, підкласти дров до багаття (у багаття); підкидати, підкинути хмизу в огонь; до гарячого ще приском сипнути.

| Постное масло – олія.

Масса | Сплошной массой – [Суцільною] лавою; хмарою; облаком; [цілим] загалом.

Мастерская | Портняжная, швейная мастерская – кравецька, швацька майстерня; швальня. | Сапожная мастерская – шевська (чоботарська) майстерня; чоботарня (шевня). | Ткацкая мастерская – ткацька майстерня; ткальня.

Мастер | Горе-мастер – гіркий (лихий) майстер; горе-майстер; попсуй-майстер; (зневажл.) партач. | Дело мастера боится – діло майстра хвалить (величає, знає). Пр. Дільника й діло боїться. Пр. В умілого і долото рибу ловить. Пр. Не сокира теше, а чоловік. Пр. Що вхопить, те зробить. Пр. Добра пряха й на скіпці напряде. Пр. На що гляне, так тобі й учеше. Пр. | Заплечный мастер; заплечных дел мастер – кат (катюга); майстер голови стинати. | Золотых дел мастер (золотарь) – золотар (золотник). | Мастер лгать – митець брехати; чистобреха. | Мастер на все руки (разг.) – майстер (митець) на все (на всячину); до всього (на все) здатний (здатен); до всього зугарний (кебетний, удатний); майстер на всі штуки; у нього руки на всі штуки; що вхопить, те й зробить. І швець, і кравець [і жнець], і на дуді грець. Пр. | Мастер на выдумки – майстер (митець) на вигадки; штукар (чмут). | Мастер своего дела – майстер на своє діло (свого діла); знавець свого діла; фахівець у своїй справі. | Мастер спорта – майстер спорту. | На грех мастера нет – без гріха чоловік не проживе. Пр. | Не испортив дела, мастером не будешь – щоб навчитись майструвати, часом можна й попсувати. Пр. І на хибах (на огріхах) людина вчиться. Пр. | Часовых дел мастер (часовщик) – годинникар.

Масть | В масть; под масть; к масти – під масть; до масті. | Не в масть; не под масть; не к масти – не під масть; не до масті. | Одной масти; под одну масть (перен.) – одної масті; під одну масть; на один копил (кшталт). | По масти кличка – якої масті, так і кличуть. Пр.

Масштаб | Большой по масштабам – великий масштабами.

Материал | По материалам корреспондентов – за матеріалами (дописами) кореспондентів.

Материнский | Материнское наследие, имущество – материзна; спадщина по матері. | Родственники с материнской стороны – родичі (кревні) по матері; родичі з материного боку (з материного коліна, з материного покоління).

Материя | Скучная, сухая это материя (фам.) – нудна це річ; суха це матерія (річ).

Матка | Правда-матка – щира правда; правда-матінка. | Резать правду-матку в глаза –

різати (чесати) щиру правду (правду-матінку) в очі (у вічі). | Сказать всю правду-матку – сказати щиру правду (ущипливу правдоньку); сказати все по щирості.

Матушка | Земля-матушка – земля-матінка. | Матушки [мои]!; матушки-светы! (разг.) –

матінко [моя]!; ненько (ненечко) [моя]!; ой людоньки!; [ой] доленько [моя]!; [ой] леле!; ой лишенько [мені]!

Мат | Благим матом кричать, орать, вопить (разг.) – кричати (горлати) несамовито; криком кричати; кричати щодуху (щосили); репетувати(лементувати) [на все (на ціле) горло]; (згруб.) кричати як на живіт; [як] на пуп кричати; репетом репетувати.

Мать | Всосать (впитать) что с молоком матери (перен.) – увіссати (усмоктати) що з материним молоком. | В чём (как) мать родила – у чому (як) мати народила (спородила); голяка; гольцем голий; (голий-)голісінький. | Мать-героиня – мати-героїня. | Матькормилица (альма-матер) – питома мати (матінка). | Мать — сыра земля – сира земля; земля-мати. [Розступися, сира земле!.. Н. п.] | Показать кому кузькину мать (разг. вульг.)

– дати гарту (перегону, прочухана) кому; нагнати холоду кому; перегнати через (на) гречку кого. | Посажёная мать – весільна (посаджена, посадна, головата, прохана) мати. | При солнце тепло, а при матери добро – на сонці тепло, а біля (коло) матері добре. Пр. | Узнаешь кузькину мать (какова кузькина мать…) – знатимеш, де раки зимують (де козам роги правлять). | У кого есть матка, у того и головка гладка – у кого ненька, у того й голівка гладенька. Пр. Як мати рідненька, то й сорочка біленька. Пр.

265

Російсько-український словник сталих виразів

Махать | Махать картонным мечом – махати паперовим мечем. | После драки кулаками не машут – після бійки кулаками не махають (не машуть). Пр. Повів коня кувати, як кузня згоріла. Пр. Замкнув пан стайню, як коні вкрадено. Пр.

Махнуть | Махнуть рукой на кого, на что (разг. перен.) – махнути рукою (руками) на кого, на що; занедбати кого, що.

Махровый | Махровый дурак (разг.) – тричі дурень; несосвітенний дурень. | Махровый мак, махровая георгина – повний (повноцвітний, рясноцвітний) мак, повна (повноцвітна, рясноцвітна) жоржина. | Махровый реакционер – махровий реакціонер.

Мах | Давать, дать маху (разг.) – давати, дати маху (хиби, зниж. хука); хибити, схибити (милити, змилити на чому); (іноді) огулитися (осковзнутися); (образн.) шпака вбити. | Пришло махом, ушло прахом – прийшло махом, пішло прахом. Пр. Легко прийде, прахом піде. Пр. | С маху (разг.) – з маху; притьмом; ураз. | Со всего маху, с полного маха – з усього маху; з усієї сили (щосили, скільки сили). | С одного (единого) маху, одним (единым) махом (разг.) – з одного маху; за один мах; за одним махом (замахом); одним махом. [До району кіньми, а там пішки, пароплавом, руками й ногами, віриш, одним махом обернувся! М. Куліш.]

Мачеха | Мачеха добра, да не мать родна – добра мачуха, а все не рідна мати. Пр. Що мати, то не мачуха. Пр. | Мачеха пасынку надвое волю дала: наг ходи либо без рубашки –

мачуха пасинкові на волю давала: хоч льолю купи, хоч голий ходи. Пр. Дали кісточку: хоч зараз гризи, хоч на завтра положи. Пр. Хоч їж, хоч дивись, а щоб ціле було і неголодний був. Пр.

Машина | Адская машина – пекельна машина.

Маяться | С немилым жить — только маяться – з нелюбом (за нелюбом) жити, тільки світом нудити. Пр. Лучче в морі потопати, ніж з нелюбом вік вікувати. Пр.

Маячить | Маячить жизнь (разг.) – безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати; світом нудитися.

Мгновение | В мгновение ока (разг.) – миттю (умить); як оком змигнути (лок. на млі ока); (іноді) як «га» сказати. | В одно мгновение (книжн.) – в одну (за одну) мить; миттю (умить). | В то же мгновение – (у) ту ж мить (у ту саму мить); тієї ж миті; тієї ж (тієї самої) хвилини. | Ни на одно мгновение не… – і на [одну] мить не…

Медаль | Оборотная сторона медали (перен.) – другий (зворотний) бік медалі; друга (зворотна) сторона медалі.

Медведь | Два медведя в одной берлоге не уживутся – два ведмеді в однім барлозі не живуть. Пр. Два коти в одному мішку (на одному салі) не помиряться. Пр. | Делить шкуру неубитого медведя – ділити шкуру невбитого ведмедя. | Медведь в лесу, а шкура продана; медведя не убил, а шкуру запродал – шкуру вже продано, а ведмідь ще в лісі. Пр.

Ще не зловив, а вже скубе. Пр. Ще й риби не піймали, а вже заходився юшку варити. Пр. Журавель у небі, а ти йому вже ціну визначив. Пр. Ще вовка не вбили, а шкуру продають.

Пр. Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає. Пр. | Не убив медведя, шкуры не продавай –

з невбитого ведмедя шкури не продавай. Пр. Не продавай шкуру з живого ведмедя. Пр. Медвежий | Медвежий угол (перен.) – глухий закуток (закутень); глушина; діра. |

Медвежья услуга (перен.) – ведмежа послуга; послуга на шкоду. Медвяный | Медвяная роса – медова роса; падь.

Медленный | Идти медленным шагом, стопой – іти тихою (повільною) ходою. | На медленном огне – на малому вогні.

Медлить | Медлить с чем – баритися (гаятися, зволікати, іноді длятися) з чим; баритися зробити що; зволікати що. | Не медля – не гаючись (не гаючи, не гаявши часу); негайно.

Медный | Медный грош цена кому, чему; гроша медного не стоит кто, что – копійка (гріш) ціна кому, чому; копійки щербатої не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що); (з)ламаного шага (шеляга) не вартий (не варт) хто, що (не дам за кого, за що). | Медный лоб – мідний лоб; тупа тупиця; дурноверхий; безголовий. | Медный таз – мідниця.

| Прошёл [сквозь] огонь и воду и медные трубы – був і на коні і під конем. Пр. Був на возі й під возом (у ступі і за ступою). Пр. Перейшов [уже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов крізь огонь і воду. Пр. Пройшов Рим і Крим. Пр. Був вовк у сіті і перед сіттю. Пр. Поспитав уже пня і колоди. Пр. | У него медного гроша нет – у нього ні шага (ні шеляга) нема; він і шага (і шеляга) не має. | Учиться на медные деньги – учитися на мідяки (на мідні, на малі гроші).

Медовый | Медовая речь, медовые речи (устар.) – медова (солодка, улеслива) мова, медові (солодкі, улесливі) речі. | Медовая роса – (те саме, що) Медвяная роса. Див. медвяный. | Медовый месяц – медовий місяць.

266

Російсько-український словник сталих виразів

Медоточивый | Медоточивые уста, медоточивая речь, медоточивый голос – медові (солодкомовні) уста, медова (солодка) річ, медовий (солодкий) голос.

Мед | Вашими [бы] устами да мёд пить – вашими [б] устами та мед пити. Пр.; якби ж то так було, як ви кажете. | На языке мёд, под языком лёд – на язиці мед (медок), а під язиком лід (льодок). Пр. | Капля (частица) моего (вашего…) мёда есть в чём – крапля (краплина) мого (вашого…) меду є в чому. | Коли мёд, так и ложку – як мед, то й ложка (то й ложку). Пр. Коли мед (як мед), то й ложкою. Пр. Тобі як мед, то зараз і ложка. Пр. | Ложка дёгтя в бочке мёда – ложка дьогтю в бочці меду. Пр. | Мёдом не корми кого –

медом не годуй кого; меду не давай кому. | Не мёд – не мед; не з медом; | Отсутствие, недостаток меда – брак (нестача) меду; безмеддя. | Питаться мёдом и акридами –

живитися акридами та диким медом.

Межа | Межа об межу, межа к меже – межа в межу; межа з межею; (іноді) обміж. | Проводить, провести межу – проводити, провести (класти, покласти, робити, зробити) межу (політич. кордон). [Для трактора межі немає. Пр.]

Между | А между тем – а проте (а тим часом). | Бывать между людьми – бувати серед людей. | Быть (находиться, очутиться) между молотом и наковальней (перен.) – бути між молотом і ковадлом; опинитися між молотом і ковадлом (під молотом на ковадлі); (іноді) залізти між молот і ковадло. | Выбирать между кем – вибирати з-між (з-поміж, з- проміж) кого. | Выбирать между собой – вибирати з-посеред себе. | Жить между добрых людей – жити серед добрих людей (поміж добрими людьми). | Лучший между ними – найліпший (найкращий) з-між (з-поміж, з-проміж) них. | Между двух огней – межи (між) двома вогнями; і звідси (і так) пече і звідти (і так) гаряче. | Между делом – поміж ділом; побіжно (мимохідь). | Между жизнью и смертью – (по)між життям і смертю. | Между нами [говоря]; между нами будь сказано – між нами кажучи (казавши); хай про нас [ця] річ. | Между прочим – між іншим. | Между собой – проміж себе. | Между тем – тим часом; проте; одначе (однак); аж. | Между тем как – тим часом як. | Пройти между Сциллой и Харибдой – пройти між (проміж, межи) Сциллою і Харібдою. | Сидеть между двумя стульями – сидіти на двох стільцях (між двома стільцями). | Читать между строк

– читати (по)між рядками.

Меж | Между двух огней (перен.) – Див. между.

Мелькать | Мелькать в глазах, перед глазами – мигтіти (миготіти, мерехтіти) в очах, перед очима; набігати на очі.

Мелкий | Идти мелкими шажками – іти видрібцем; іти дрібно (дрібненько). | Мелкая душа (душонка) – мізерна (дрібна) душиця. | Мелкая сошка (фам.) – дрібнота. | Мелкие интересы – дрібні інтереси. | Мелкие люди – дрібні людці (дрібнота); низота. | Мелкий чиновник – (зневажл.) Канцелярська блоха. | На мелкие куски (кусочки) разбить что – на

(в) дрізки (на дрізочки, на дріб’язок, на дріб’язки, на дробину) розбити (потрощити) що. | Рассыпаться мелким бесом перед кем (перен.) – низько слатися (стелитися) перед ким; листом стелитися перед ким; шовком слатися під ноги кому; підсипатися до кого.

Мелко | Мелко плавает кто (перен.) – неглибоко плаває хто; невисоко літає хто; пташка низького льоту хто.

Мельник | Не боится мельник шуму — им кормится – мельник шумом багатий. Пр. Мельница | Ветряная мельница – вітряк. | Лить воду на чью мельницу – лити воду на чий

млин (на чий камінь, на чиї лотоки, на чиє колесо, на чиє коло).

Мелок | Играть на мелок (карт. разг.) – грати на запис; набір грати.

Мелочный | Он мелочный человек – людина з нього дріб’язкова; він дріб’язкова людина. Мелочь | Входить во все мелочи – удаватися в усі дрібниці (подробиці); додивлятися

(доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць); втручатися в усі дрібниці (подробиці); втручатися до всіх дрібниць (подробиць). | Заниматься мелочами – марнувати час на дрібниці; дрібничкувати (дріб’язкувати). | Мелочи жизни – життьові (життєві) дрібниці (марниці); життьовий (життєвий) дріб’язок. | По мелочи, по мелочам – потроху. | Размениваться на мелочи (по мелочам) (перен.) – розмінюватися на дрібниці.

Мель | Посадить на мель кого (перен.) – загнати на мілину кого. | Сесть на мель (перен.) –

сісти на мілину. | Сидеть как рак на мели (разг.) – як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як на льоду (як на слизькому); зостатися на кошу.

Менее | Более или менее – більш чи менш (більш або менш); більш-менш (менш-більш). | Менее всего – найменше (якнайменше); (іноді) менш за все (менш над усе). | Не более (и) не менее как… – не більше (і) не менше як…; не більше (і) не менше тільки… | Тем не менее – проте (а проте); однак (одначе); а все-таки (а все ж таки); з усім тим; (зах.) прецінь.

267

Російсько-український словник сталих виразів

Меньше | Всё меньше и меньше – (як прикм.) Щораз(у) (чимраз) менший (-ша, -ше, -ші); дедалі (щодалі, чимдалі) [усе] менший (-ша, -ше, -ші); усе менший (-ша, -ше, -ші) та і менший (-ша, -ше, -ші); (як присл.) щораз(у) (чимраз) менше; дедалі (щодалі, чимдалі) [усе] менше; усе менше та (і) менше. | И того меньше – (і)ще менше. | Как можно меньше, возможно меньше – якнайменше. | Мал мала меньше (о детях) – одне від одного менше; одне менше за одного. | Меньше всего – (те саме, що) Менее всего. Див. менее. | Меньше всех – менший (-ша, -ше, -ші); молодший (-ша, -ше, -ші) від усіх (за всіх); найменший (-ша, -ше, -ші); наймолодший (-ша, -ше, -ші). | Не больше (и) не меньше (как)…

– не більше (і) не менше (як)…; саме… | Он меньше меня ростом – він менший від (за, проти) мене на зріст; він менший, ніж я, на зріст. | Становиться всё меньше и меньше – щораз(у) (чимраз, усе) меншати; дедалі (щодалі, чимдалі) [усе] меншати; (як прикм.) ставати (робитися) дедалі (щодалі, чимдалі) [усе] меншим (-шою, -шим, -шими); (як присл.) ставати щораз(у) (чимраз, усе) менше; ставати дедалі (щодалі, чимдалі) [усе] менше; ставати все менше та (і) менше.

Меньший | Из двух зол выбирай меньшее – котре лихо (зло) менше, те й вибирай. | Меньший брат, меньшая братия (перен. устар.) – менший брат, менша братія; найменші (знедолені) люди. | По меньшей мере – щонайменш(е); принаймні. | Самое меньшее – щонайменш(е) (часом найменш(е)).

Меньшой | Меньшой брат, меньшая братия (перен. устар.) – (те саме, що) Меньший брат, меньшая братия. Див. меньший.

Меняться | Давай меняться [чем-либо] – міняймося (поміняймося, нумо мінятися) [чим, на що]; нумо (давати) мінька (міньки) [на що]; ходім(о) міньки [на що]. | Меняться без придачи – мінятися без додачі (без придачі); (розм.) мінятися так на так (мінятися токма). | Меняться в лице – мінитися на обличчі (на лиці, на виду, рідше з лиця); мінитися. [Сердиться, аж міниться. Номис.] | Меняться к лучшему, к худшему – змінюватися (змінятися) на краше, на гірше; повертати на краще, на гірше. | Меняться словами – перекидатися словом (словами) одно з одним (між собою); перемовлятися з ким; між собою. | Меняться чем – мінятися чим (на що). [Давай на сорочки мінятися! ЗОЮР.]

Менять | Менять кукушку на ястреба; менять ремешок на лычко – міняти шило на швайку (на мотовило); перебивати бики на барани; міняти сліпу кобилу на носату (на сапату); міняти перстенець на ремінець; міняти крицю на лошицю; (іноді) міняти шило на мило. | Менять ухо на ухо – міняти так на так (віть на віть); мінятися токма. | Это меняет дело – це інша річ (інша справа, інше діло).

Мера | Без меры – без міри; дуже (надто) багато; безмірно (без міри, міри нема); незмірно. | В большей, в меньшей мере – більшою, меншою мірою; у більшій, у меншій мірі. | В какой мере – якою мірою (у якій мірі). | В какой-то, в известной мере – якоюсь, певною мірою; до якоїсь, до певної міри. | В меру (їсти, пити) – до міри; у міру. | В меру потребностей – як до потреби; у міру потреби; скільки треба. | В меру своих сил – у міру своєї сили (снаги); скільки стане, скільки було, буде, скільки мав, мала, мало, мали, скільки матимеш, матимете сили (снаги). | В одинаковой мере – однаковою мірою; в однаковій мірі; однаково; [а] так само. | В полной мере (вполне) – повною мірою; на повну міру; у повній мірі; (іноді) до повної повні (у повній повні, уповні). [Не дасть йому розвинути художницького смаку свого до повної повні. П. Куліш.] | Всему есть мера – усьому (на все) є міра. | Всему знай меру – усьому знай міру; у всьому потрібна міра. | Всё хорошо в меру – у міру все добре. Пр. | Выше меры и конь не скачет (не прянет) – понад себе і кінь не скочить (не цибне). Пр. Проти сили і віл не потягне. Пр. | Душа меру знает

– душа міру знає. Пр. Стала йому душа на мірі. Пр. | Мера за меру – міра за міру. Пр. Віть за віть. Пр. | Не в меру – не до міри; не в міру; понад [усяку] міру; занадто; (іноді) через край. | Ни в коей, ни в какой мере – жодним способом; [аж] ніяк. | По крайней мере –

принаймні; хоча б; бодай. | По меньшей мере – щонайменше; принаймні. | По мере возможности – у міру можливості; по змозі (по спромозі). | По мере надобности – у міру потреби; як до потреби; як буде (яка буде) потреба. | По мере поступления чего – у міру [того], як надходить (надходило, надходитиме) що. | По мере сил наших – по змозі (по спромозі) нашій; що спроможність (що сила) наша; у міру сил наших; як наша сила; (іноді)

як наше посилля. | По мере того как – у міру [того] як. | По мере чеӐ – у міру чого;

(іноді) відповідно до чого. | Помогать ему всеми мерами (всемерно) – (до)помагати йому всіма (всякими) способами. | Сверх, свыше меры, через (чрез) меру – надміру; надто (занадто); (по)над силу; (іноді) через лад; через край. [Через лад уже брешеш. Номис.] | Чувство меры – відчуття (почуття) міри. | Меры по предупреждению чего – запобіжні заходи проти чого; заходи, щоб запобігти чому. | Меры предосторожности – застережні

268