2.2 Зайнятість населення Хмельниччини у народному господарстві

Світова економічна криза, яка охопила всі сфери діяльності області, негативно вплинула на зайнятість населення. Якщо у 2001 р. кількість зайнятих в усіх сферах економічної діяльності становила 586,6 тис. осіб, то у 2009 р. – 299,6 тис. осіб, тобто менше майже вдвічі – на 287 тис. осіб. Найбільша чисельність працюючих зосереджена у м. Хмельницькому (97019 осіб), м. Камянець-Подільському (25249 осіб), м. Шепетівці (12649 осіб), м. Нетішині (11613 осіб), Красилівському та Камянець-Подільському районах (11574 та 10825 осіб), м. Славуті (10555 осіб). Найменша їх чисельність (до 4 тис. осіб) зосереджена у Віньковецькому, Старосинявському і Славутському районах.

Слід зазначити і те, що особливо швидкими темпами змінилося співвідношення між сферою матеріального виробництва і невиробничою сферою на користь останньої, а також між промисловістю і сільським господарством, внаслідок чого скоротилася питома вага зайнятих у сільському господарстві з 23,4% у 2001 р. до 10% у 2009 р. Станом на 1 січня 2009 р. найбільша частка трудових ресурсів (23,1%), сконцентрована у промисловості, дещо менша (19,5 і 13,2%) – відповідно в освіті та закладах охорони здоров'я, 10% усіх працюючих в економіці області (без зайнятих на малих підприємствах) сконцентровані в сільському господарстві.

В області у 2001 році спостерігався найнижчий рівень зайнятості жінок – 47,9% від їх рівня у працездатному віці. А вже у 2009 р. цей рівень значно підросте – до 55%. Найбільша чисельність жінок (28,7%) зайнята в освіті, 20,6% – в галузі охорони здоров'я та соціального забезпечення, 14,2% – в промисловості, 5,8% – в торгівлі, 5,7% – в сільському господарстві, найменша частка жінок зайнята в готельно-ресторанному та лісовому господарстві, відповідно 0,6 і 0,3% усіх жінок.

Більше половини (55% у 2009 р.) чисельності зайнятих у народному господарстві Хмельницької області складають жінки. Питома вага жінок серед працівників промисловості складає 36,2%, а в сільському господарстві – 33,4%. Найбільша питома вага жінок у структурі зайнятих спостерігається в соціальному забезпеченні – 80,1%, торгівлі – 47,9%. Найменша кількість жінок зайнята в лісовому господарстві – 14,6% і в будівництві – 19,4%.

Через відсутність достатньої кількості нових робочих місць на Хмельниччині постійно збільшується кількість безробітних. Станом на 1.01.2009 р. в області зареєстровано 33,6 тис. безробітних осіб, що складає 15,7% від загальної кількості працездатного населення в працездатному віці (табл. 3.1). Із загальної кількості безробітних 2/3 становили жінки, чверть – молодь у віці до 28 років.

Табл. 3.1. Динаміка кількості безробітних.

Роки	2000	2001	2002	2004	2006	2008
Кількість безробітних на кінець року, тис. осіб	29,1	28,2	26,4	31,9	29,4	33,6

Особливу увагу в області приділено питанню створення нових робочих місць. Протягом 2008 р. розпочали роботу на нововведених робочих місцях 12,6 тис. осіб, що становить 109,9% завдання програми зайнятості і на 18,3% більше, ніж у попередньому році.

Проте ситуація на ринку праці залишається складною. Дуже гостро питання зайнятості стоїть на селі: 46,4% від загального числа безробітних становлять безробітні селяни, чисельність яких зросла в порівнянні з 2007 р. у 1,4 рази і за станом на 01.01.09 р. становила 15,1 тис. осіб.

Одним із найважливіших критеріїв соціальної захищеності особи є рівень заробітної плати, достатній для простого та розширеного відтворення населення, у т.ч., робочої сили. Ефективність реалізації заходів державного й регіонального управління соціальним захистом доходів працюючих можна оцінити за допомогою аналізу відповідної статистичної інформації.

Доходи населення області зростають з кожним роком. Якщо у 2201 р. вони становили 4029 млн. грн., то у 2008 р. – 18963 млн. грн. Реальні наявні доходи, які можуть бути використані населенням на придбання товарів і послуг з урахуванням цінового фактора, збільшились порівняно з попереднім роком на 3,1% [8, 84]. Одним із важливих факторів, який сприяє зростанню доходів є збільшення заробітної плати. Так в області у 2001 р. середньомісячна зарплата становила 155,75 грн., а в 2008 р – 1428,78 грн., тобто зросла на 1373 грн.

За видами економічної діяльності зарплата значно відрізняється. Так, найбільшою вона є у працівників фінансової діяльності і становить 2691,82 грн, а найменшою – у працівників готелів та ресторанів (799,39). Середній рівень регіону перевищує лише заробітна плата працівників промисловості та фінансової діяльності. А зарплата працівників сільського господарства на 32% нижча середнього рівня регіону.

У розподілі заробітної плати за статевим складом у галузі спостерігається тенденція до збільшення оплачуваної праці чоловіків над працею жінок при збільшенні частки зайнятих останніх, адже середньомісячна заробітна плата жінок становить 1402,94 грн., а чоловіків – 1664,95 грн. найбільш наближена зарплата жінок до чоловіків у будівництві та промисловості, відповідно 98,4 та 93,1%. Проте найбільший контраст спостерігається у фінансовій діяльності.

В області проявляється – тенденція до збільшення частки зайнятого населення у кооперативах, малих і спільних підприємствах, посередницьких і фінансових установах та організаціях. На Хмельниччині зростає також чисельність населення зайнятого в домашньому та особистому підсобному господарстві.