58. Резумування тексту як учбова задача

Резюмування - це техніка переформулірованія, за допомогою якої підводять підсумок не окремої фрази, а значної частини розповіді або всієї розмови в цілому. Основне правило формулювання резюме полягає в тому, що воно повинне бути граничне простим і зрозумілим.

Ця техніка цілком застосовна в тривалих бесідах, де вона допомагає збудувати фрагменти розмови в смислову єдність. Вона дає тому, що слухає упевненість в точному сприйнятті повідомлення що говорить і одночасно допомагає тому, що говорить зрозуміти, наскільки добре йому вдалося передати свої думки.

Вступними фразами можуть бути, наприклад, такі:

«Я уважно вас вислухав(а). Дозвольте мені перевірити, чи правильно я вас зрозумів(а)…» (або: «Ось, як я зрозумів(а), що з вами відбулося…»);

«Якщо тепер підсумувати сказане вами, то…»;

«З вашої розповіді я зробив(а) наступні висновки…»

Далі ви буквально в двох-три фразах переказуєте вашому партнерові те, що він розповідав вам протягом пяті-десяті хвилин. При цьому ви відзначаєте ключові моменти його історії, але підбираєте для цього найлаконічнішу форму.

Резюмування може виявитися ефективним і у випадках, коли співбесідник «ходить по кругу», повертається до вже сказаному. Така поведінка розповідача часто пов′язана з тим, що він побоюється, що його не зрозуміли або зрозуміли неправильно. Формулюючи точне резюме, ви показуєте, як ви зрозуміли вже почуту частину історії співбесідника, і тим самим «підводите межу».

Під час нарад і переговорів тривале обговорення якого-небудь питання може надмірно ускладнитися або навіть зайти в безвихідь. Резюмуючі заяви допоможуть таким, що обговорює не витрачати багато часу, реагуючи на поверхневі, відволікаючі репліки співбесідників, відволікаючись від обговорення змісту самої проблеми.

У процесі розв’язання цих учбових задач учні засвоюють найважливіші дії, що входять до складу читацької діяльності: організацію читання; когнітивну переробку текстової інформації; діалогічну взаємодію з твором; фіксацію результатів роботи з текстом; породження власних інтерпретаційних повідомлень, що відображають результат читання.

Зупинимося докладніше на характеристиці кожної з вказаних учбових задач.

Організація читання та вибір його стратегії мають на меті розвинути першу складову культури читання. Це потребує від читача чіткого уявлення про те, що він передбачає отримати в результаті звернення до відповідних джерел інформації, оскільки лише за цієї умови можна раціонально планувати читання. Організація читання передбачає також постановку мети, виділення сукупності питань, що підлягають вивченню, встановлення послідовності читання, пошук оптимальної стратегії роботи з текстом.

Робота з організації читання включала у себе завдання на складання списків літератури з певних питань, встановлення послідовності ознайомлення з літературними джерелами, складання календарного плану роботи.

Наступна учбова задача – побудова смислової структури тексту, яка передбачає оволодіння основними когнітивними операціями читання. Для відпрацювання цих операцій учням пропонуються окремі завдання, складність яких зростає по мірі засвоєння кожної з операцій. Засобом об’єктивації смислової структури тексту і відповідно формування основних когнітивних операцій читання є “Дітекс” – графічне представлення структурно-смислової організації повідомлення. Крім того, процедура виявлення смислової структури тексту включає й так званий пізнавальний діалог, що складається, як правило, із запитань типу: “Про що йдеться у цьому уривку?” Тому до складу завдань на засвоєння основних операцій читання та побудови смислової структури повідомлення включаються завдання на постановку запитань до окремих смислових блоків твору та до тексту в цілому.

Наступна учбова задача – складання резюме тексту. Резюмування повідомлення підсумовує роботу по оволодінню когнітивними операціями читання і передбачає комплексне їх використання в процесі стиснення тексту, вибору суттєвого і породження резюме як особливого виду тексту –реконструктивного.

Останні дві учбові задачі спрямовані на формування в учнів прийомів діалогічної взаємодії з текстом та відпрацювання їх в умовах учбової діяльності.