1. Дати тлумачення понять мети та ідеалу виховання. Вказати сучасне звучання мети українського національного виховання.

Мета виховання – це поняття в якому відображення те до чого прагне суспільство у вихованні підростаючого покоління і чого хоче досягнути при цьому. Мета виховання має об’єктивний характер і залежить від особливостей розвитку суспільства в первинний історичний час, бо виховання завжди історично конкретне. Загальною метою виховання є всебічний і гармонійний розвиток дитини. Такий ідеал цивілізованого суспільства діє протягом сторіч, починаючи з афінської системи виховання, де й народилося розуміння гармонійності людини.

Ідеал – уявлення про зразок людської поведінки і стосунків між людьми, що виходять із розуміння мети життя. Формування ідеалу у людини залежить від:

- від виховання, умов життя і діяльності;

- від особливостей особистого досвіду людини.

Ідеали школярів різного віку відрізняють як за змістом, так і за будовою та дієвістю. Під змістом розуміється те, яких людей, літературних героїв, які якості особистості учень вважає ідеальними. Під будовою ідеалу розуміється міра його узагальненості, тобто чи є ідеалом конкретних у єдиному зразку. Під дієвістю ідеалу розуміється ступінь його впливу на поведінку та особистість учня.

Особливістю виховання в сучасних умовах в нашій державі є здійснення українського національного виховання. Найбільш глибоко ідеал національного виховання розкритий у працях замовчуваного довго українського педагога Григорія Ващенка («Виховний ідеал», «Виховна роль мистецтва», «Тіловиховання, як засіб виховання волі й характеру»). В основу свого розуміння ідеалу національного виховання автор кладе загальнолюдські та національні вартості, що є духовним надбанням народу. До загальнолюдських вартостей належить моральний закон творення добра та боротьби зі злом, пошук правди, справедливості, визначення ідеалів любові і краси. Носієм усіх цих вартостей є християнська релігія, яка орієнтує людину на служіння вищому ідеалу.

2. Назвати функції контролю навчально пізнавальної діяльності учнів і охарактеризувати їх суть.

Функції контролю знань поділяють на специфічні (контролюючі) і загальні. До специфічних функцій належать: виявлення, вимірювання й оцінювання знань. Загальні функції контролю: діагностична, освітня, виховна, розвивальна, стимулююча, прогностична, оцінювальна й управлінська. Загальні і специфічні функції контролю випливають із основних завдань навчання і тісно взаємопов’язані між собою.

Діагностична функція контролю полягає у визначенні рівня та якості знань учнів, у виявленні прогалин у знаннях та їх причин.

Освітня функція забезпечує систематизацію знань учнів, коригування результатів їх навчальної діяльності.

Виховна функція контролю полягає у формуванні моральних якостей учнів, вихованні адекватної самооцінки, дисциплінованості, самостійності, почуття відповідальності.

Розвивальна функція контролю забезпечує формування самостійності і критичності мислення учня, розвиток пізнавальних процесів.

Стимулююча функція контролю полягає у спонуканні учнів до систематичної праці, одержання кращих результатів у навчанні, подолання прогалин у знаннях.

Прогностична функція контролю полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності роботи вчителя і пізнавальної діяльності учнів.

Оцінювальна функція контролю передбачає співставлення виявленого рівня знань, умінь і навичок з вимогами навчальної програми.

Управлінська функція контролю передбачає коригування роботи учнів і власної діяльності вчителя, удосконалення організації навчання.

Білет №8