
- •14.Предмет та основні проблеми дослідження педагогіки.Визначення педагогіки як науки.
- •26-27. Педагогічна характеристика старшого шкільного віку, та юнацького.
- •30.Чинники формування особистості
- •31. Індивідуальні особливості розвитку особистості
- •32. Виховання особистості як педагогічна категорія
- •33.Суть і структура процесу виховання
- •39 . Моральне виховання
- •42. Фізичне виховання
- •50. Методи виховання: класифікація, загальна характеристика.
- •52. Концепція національного виховання та проблема її реалізації.
- •58. Динамычна структура процесу навчання.
- •59. Закономырносты навчання.
- •60. Принципи навчання; суть,класифыкацыя.
- •61. Мета та завдання в структуры процесу навчання.
- •86.Методика підготовки навчальних занять
- •89.Навчальні екскурсії,їх види,методика проведення
- •74. Завдання, функціі та об'экт контролю знань
- •75. Принципи, види контролю знань.
- •90.Позаурочна навчальна робота
- •20. Логіка педагогічних досліджень.
32. Виховання особистості як педагогічна категорія
Виховання – це процес цілеспрямованої, систематичної, організованої і планомірної взаємодії вихователя і вихованця, під час якого відбувається вплив на свідомість, підсвідомість, пізнавальну, емоційно-вольову та мотиваційну сфери вихованця з метою формування у нього наукового світогляду, високих моральних, громадських і професійних рис для формування його особистості.
Педагогічна категорія «виховання» вживається у педагогічній науці в чотирьох значеннях:
1.у широкому соціальному – це виховний вплив на людину всього суспільства і всієї дійсності, який має не лише позитивну спрямованість. Дійсність містить конфлікти і протиріччя; тут особистість набуває не тільки позитивного соціального досвіду, але і негативного;
2.у широкому педагогічному – це виховна діяльність різних освітньо-виховних систем, які керуються педагогічними теоріями;
3.у вузькому педагогічному – це цілеспрямована виховна діяльність педагога з метою досягнення певних виховних цілей;
4.у гранично вузькому – це розв'язання педагогом конкретної індивідуальної проблеми виховання або перевиховання.
Виховання як педагогічна категорія має три суттєвих ознаки: цілеспрямованість, яка передбачає наявність певного взірця, соціально-культурного ідеалу; відповідність процесу виховання певним соціально-культурним цінностям; наявність певної системи організованих виховних впливів; гуманність, яка передбачає орієнтацію у вихованні на загальнолюдські цінності; цілісність, неперервність і тривалість, тобто виховання має зачіпати всі сфери психіки людини, творчо формувати і всебічно розвивати їх протягом всього життя. Для реалізації цих ознак виховання має бути комплексним, планомірним і організованим.
33.Суть і структура процесу виховання
Процес виховання - система виховних заходів, спрямованих на формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості.
Специфіка цього процесу полягає передусім у Його цілеспрямованості. Наявність конкретної мети робить його систематичним і послідовним, не допускає випадковості, епізодичності, хаотичності у проведенні виховних заходів. Особлива роль у формуванні людської особистості належить шкільному вихованню, оскільки цілеспрямований виховний вплив, на неї передбачає не лише виховання позитивних якостей, а й подолання наслідків впливу негативних об'єктивних чинників.
Ефективність процесу виховання значною мірою залежить від того, наскільки узгоджуються впливи організованої виховної діяльності та об'єктивних умов. Результати цього процесу не настають одразу після застосування виховного впливу, вони дещо віддалені в часі. Виховний процес є двостороннім, тобто у ньому обов'язкова участь і взаємодія учителя-вихователя та вихованця.
Структурними елементами виховання є: мета, завдання, закономірності, принципи, методи, засоби, результати виховання та їхнє коригування. Ними й представлений процес виховання як система, у якій системотворчими чинниками виступають мета і відповідний їй образ кінцевого результату системи, а емерджентною (системною) властивістю - той реальний результат, який стає можливим лише тоді, коли кожний елемент системи переломиться в конкретній ситуаційній точці об'єкта виховного впливу.