
- •1. Етапи розвитку генетики
- •3.Методи досліджень, що використовуються в генетиці
- •2. Кількісні і якісні ознаки і особливості їх успадкування
- •4. Мінливість та спадковість, їх значення в селекції
- •5 .Класифікація типів мінливості
- •6. Структура і роль ядра клітини
- •7. Закономірності будови хромосомного апарату. Каріотип. Ідіограма
- •9. Модифікаційна мінливість, її значення
- •8. Будова, хімічний склад і форма хромосом
- •10. Будова, синтез і функції днк
- •16) Запліднення, патологія при заплідненні
- •17) Цитоплазматична спадковість, її використання
- •20) Типи взаємодії алельних генів
- •19) Моногібридне схрещування, домінантність, рецесивність
- •23.Правило чистоти гамет і його значення
- •27. Успадкування летальних та напівлетальних генів, плейотропія.
- •28. Полімерія і гени-модифікатори.
- •29. Повне і неповне зчеплення генів.
- •30. Поняття про кросинговер та його значення.
- •31. Розташування генів в хромосомах, карти хромосом
- •36.Проблема регуляції статі і шляхи їх вирішення.
- •37 Партеногенез, гіногенез, андрогенез
- •38. Нуклеїнові кислоти, структура, синтез і функції
- •39. Синтез білка в клітині
- •41. Сучасне уявлення про структуру і функції гена
- •40.Генетичний код і його властивості.
- •42. Реалізація генетичної інформації в нормі і при мутації гена
- •44. Норма реакції організму в різних умовах зовнішнього середовища. Критичні періоди розвитку
- •43. Регуляція синтезу білка
- •45. Вплив генів і умов зовнішнього середовища на фенотип
- •46. Поняття про мутації і їх класифікація.
- •48.Хімічні фактори мутагенезу.
- •50.Геномні мутації
- •52. Значення спонтанних та індукованих мутацій в селекції мікроорганізмів, рослин, тварин
- •51. Хромосомні аберації
- •54. Генетичні наслідки забруднення навколишнього середовища
- •1 Вплив забруднення навколишнього середовища
- •53. Генні (точкові) мутації
- •55. Проблеми генетичної безпеки
- •58. Плазміди, їх значення у спадковості бактерій
- •56.Система репарації та її роль у мутаційному процесі.
- •57.Будова генетичного матеріалу у бактерій та вірусів.
- •59. Трансформація у мікроорганізмів
- •60. Поняття про вірулентні і помірні фаги. Лізіс і лізогенія
- •63. Досягнення і проблеми генетичної інженерії
- •61. Трансдукція у бактерій
- •62. Кон’югація бактерій
- •64. Штучний синтез гена
- •66.)Вірусно-генетична теорія злоякісного росту.
- •67. Поняття про популяції та чисті лінії.
- •68. Структура популяції і закон Харді-Вайнберга.
- •70. Причини гетерозису та інбредної депресії.
- •69. Фактори, що впливають на зміну структури популяції.
- •75 Резус фактор,гемолітична хвороба
- •76. Поняття про Імунітет , теорія імунітету
- •79. Дефекти імунної системи
- •85.Генетичний моніторинг, його значення.
38. Нуклеїнові кислоти, структура, синтез і функції
Нуклеїнові кислоти — складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди. Природні нуклеїнові кислоти — ДНК іРНК — виконують у всіх живих організмах роль передачі і експресії генетичної інформації. Цей термін був введений Рихардом Альтманом. Вперше їх виявлено в ядрі клітини, звідки й походить назва цих сполук (від лат. нуклеус — ядро). Молекула нуклеотиду складається із залишків нітрогенвмісного гетероциклу (азотистої основи), п'ятивуглецевого моносахариду (пентози) і фосфатної кислоти. Розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнову (РНК). До складу ДНК входить залишок пентози дезоксирибози, до складу РНК — рибози.
Структура
Нуклеїновим кислотам, як і білкам, притаманна первинна структура — певна послідовність розташування нуклеотидів, а також складніша вторинна і третинна структури, які формуються за допомогою водневих зв'язків, електростатичним та іншим взаємодіям.
Будова
Нуклеїнові кислоти є біополімерами, мономерами яких є нуклеотиди. Нуклеотиди є складними ефірами нуклеозиду і фосфорної кислоти і з'єднуються через залишок фосфорної кислоти(фосфодіестерний зв'язок). Нуклеозид складається з цукру — пентози (рибози або дезоксирибози, залежно від типу нуклеїнової кислоти) і азотистої основи (пуринового абопіримідинового). Відстань між нуклеотидами в складі полінуклеотиду становить 0,34 нм.
Вперше були виділені у 1868 році з ядер лейкоцитів ран людини у результаті досліджень Фрідріха Мішера. Зустрічаються два типи кислот: дезоксирибонуклеїнова (ДНК) і рибонуклеїнова(РНК). Це найбільш високомолекулярні речовини у клітині; маса ДНК у декілька сот разів перевищує масу РНК. Вперше їх виявлено в ядрі клітини, звідки й походить назва цих сполук (від лат. нуклеус — ядро).
-------------------------------------------------------------------------------------------
39. Синтез білка в клітині
Біоси́нтез (або просто синтез) білкі́в — процес, за допомогою якого клітини будують білки. Біосинтез білків відбувається у цитоплазмі клітини на спеціальних органелах — рибосомах. Кожна рибосома має велику і малу субодиниці, які відіграють важливу роль на різних етапах біосинтезу білків.
Біосинтез білка проходить у 4 етапи.
І етап. Транскрипція — передача інформації про структуру білка з молекули ДНК на ІРНК. Особливий фермент РНК-полімераза, просуваючись по молекулі ДНК, за принципом комплементарності підбирає нуклеотиди і з’єднує їх в один ланцюг. Ділянка ДНК (ген або група генів) є матрицею для відповідної іРНК. На початку кожної групи генів є своєрідний посадочний майданчик для ферменту РНК-полімерази — промотор. Тільки приєднавшись до неї, РНК-полімераза здатна почати синтез іРНК. У кінці групи генів РНК-полімераза зустрічає стоп-сигнал — термінатор (у вигляді певної послідовності нуклеотидів), який сигналізує про припинення процесу транскрипції. Синтезовані молекули іРНК переходять із ядра в цитоплазму, а ДНК відновлює свою структуру.
II етап. Активація амінокислот. Цей процес відбувається в цитоплазмі. Активовані молекули амінокислот з’єднуються з відповідними молекулами транспортних РНК. У молекулі тРНК є дві важливі ділянки: акцепторна ділянка, до якої прикріплюється відповідна амінокислота, антикодон — триплет нуклеотидів, який комплементарний кодону ІРНК даної амінокислоти. Активовані амінокислоти, сполучені з тРНК, надходять до рибосом.
III етап. Трансляція — синтез поліпептидних ланцюгів. Відбувається так: молекула іРНК рухається між двома субодиницями рибосом, і до неї послідовно приєднуються молекули тРНК з амінокислотами. При цьому за принципом комплементарності кодони ІРНК вступають у зв’язок з антикодонами тРНК. Послідовність розташування амінокислот при цьому визначається порядком чергування триплетів у молекулі ІРНК. Про завершення синтезу поліпептидного ланцюга сигналізує термінуючий кодон іРНК (УАА, УАГ, УГА). Процес синтезу молекули білка потребує великих витрат енергії. На сполучення кожної амінокислоти з тРНК витрачається енергія двох молекул АТФ. Крім того, енергія ще двох молекул АТФ потрібна для пересування рибосоми по ІРНК.
Синтез одного білка триває від 20 до 560 секунд. Але ця швидкість буде підвищена, якщо синтез поліпептидного ланцюга відбудеться на полірибосомальному комплексі (полісомі) — скупченні рибосом (до 80 й більше), коли вони об’єднані однією ІРНК в групу.
IV етап. Утворення вторинної і третинної структур білкової молекули. Цей етап здійснюється в цитоплазмі шляхом скручування, згортання поліпептидного ланцюга. Потім до нього приєднуються різні органічні молекули — вуглеводи, жирні кислоти тощо.
--------------------------------------------------------------------------------------------