- •4 Структура процесу самовиховання.
- •5 Взаємозв’язок між саморозвитком і самовихованням
- •6 Характеристика процесу самопізнання
- •7 Методи самопізнання
- •10.Значення спілкування у самовихованні.
- •11.Роль темпераменту у процесі самовиховання.
- •12.Особливості розвитку самосвідомості підлітка.
- •13.Значення самооцінки в процесі самопізнання.
- •14.Регулятивні операції у процесі самовиховання.
- •15.Характеристика методів саморегуляції.
- •16.Рушійні сили та механізми самовиховання особистості.
- •17.Характеристика стимулів у процесі самовиховання.
- •18.Можливості самовиховання у шкільному віці. Формування навичок самовиховання у молодшому шкільному віці
- •Цілеспрямоване самовиховання у підлітковому віці.
- •Психологічні основи самовиховання в юнацькому віці
- •19. Формування навичок самовиховання у молодшому шкільному віці
- •20Цілеспрямоване самовиховання у підлітковому віці.
- •21 Самовиховання в юнацькому віці
- •23. Умови та рушійні сили процесу самовиховання майбутніх соціальних педагогів
- •24 Етапи професійного самовизначення соціальних педагогів
- •25. Керівництво колективним самовихованням
- •26. Методи та прийоми саморегуляції
- •27.Вплив самовиховання на розвиток професійно-значимих якостей соціального педагога.
- •28.Самовиховання як мистецтво керувати своєю особистістю.
- •29.Мотивація самовиховання майбутнього соціального педагога.
- •30.Методи самовдосконалення соціального педагога.
- •31.Самовиховання організаторських умінь.
- •32.Самовиховання комунікативних умінь.
- •33.Педагогічний такт у самовдосконаленні підлітків.
- •34.Самовиховання соціальних якостей.
- •30. Методи самовдосконалення соціального педагога
- •31. Самовиховання організаторських умінь
- •1. Сфери і галузі самопізнання
- •36Самооцінка особистості
- •Самопізнання як передумова самовиховання майбутнього педагога
- •42 Методи самовиховання
17.Характеристика стимулів у процесі самовиховання.
Потреба у самовизначенні завжди вимагає якогось зовнішнього чи внутрішнього поштовху — стимулу самовиховання.
Стимули самовиховання можна умовно поділити на суспільні та особисті. Суспільними стимулами є вимоги колективу під впливом яких на краще свій статус в колективі, прагне наслідувати кращим ідеалам.
Особисте прагнення до самовиховання переплітається з колективним, але стимулом його можуть бути не тільки суспільні, а й інтимні причини: прагнення завоювати довір'я близького друга або особи іншої статі, здобути перемогу в певних обставинах (наприклад, закінчити школу з золотою медаллю, поступити за конкурсом в інститут, оволодіти певною спеціальністю, одержати виробничий чи спортивний розряд). Внутрішній стимул також залежить від громадської думки, коли людина перебуває під безпосереднім чи опосередкованим впливом інших людей.
Без наявності стимулів усвідомлене самовиховання не можливе, воно залишиться педагогічною конструкцією, яка не знайде ґрунту в психіці учнів. Взаємозалежність зовнішнього виховання і самовиховання проявляється насамперед у виробленні стимулів, які спонукали б людину до роботи над собою.
Ефективність стимулювання самовиховання залежить і від розмаїття використовуваних засобів і методів, і від адекватності реакції на них учнів. Практика показує, що найбільший результат досягається там, де педагоги застосовують добре продуману систему засобів і методів стимулювання самовиховання, взаємопов'язаних між собою Найважливішим засобом і стимулом самовиховання є спілкування учнів, тому, чим воно ширше і розумніше, тим ефективніше і їх самовиховання.
На всіх вікових етапах розвитку особистості особливо великий вплив на неї друзів, однолітків, чого не можна не враховувати при стимулюванні самовиховання. При цьому існує певна послідовність педагогічних впливів, спрямованих на стимулювання самовиховання дитини.
Потреба у самовизначенні завжди вимагає якогось зовнішнього чи внутрішнього поштовху — стимулу самовиховання. Стимули самовиховання можна умовно поділити на суспільні та особисті. Суспільними стимулами є вимоги колективу під впливом яких на краще свій статус в колективі, прагне наслідувати кращим ідеалам. Особисте прагнення до самовиховання переплітається з колективним, але стимулом його можуть бути не тільки суспільні, а й інтимні причини: прагнення завоювати довір'я близького друга або особи іншої статі, здобути перемогу в певних обставинах (наприклад, закінчити школу з золотою медаллю, поступити за конкурсом в інститут, оволодіти певною спеціальністю, одержати виробничий чи спортивний розряд). Внутрішній стимул також залежить від громадської думки, коли людина перебуває під безпосереднім чи опосередкованим впливом інших людей. Без наявності стимулів усвідомлене самовиховання не можливе, воно залишиться педагогічною конструкцією, яка не знайде ґрунту в психіці учнів. Взаємозалежність зовнішнього виховання і самовиховання проявляється насамперед у виробленні стимулів, які спонукали б людину до роботи над собою.