112. Суть, призначення і облік створення та використання фонду дрібних сум на підприємстві.

Для   здійснення  невеликих  витрат    фірми  створюють   фонд  дрібних  сум .  Цю  систему називають  ще  авансовою  системою  або системою підзвітних   сум.  Вона передбачає  створення фонду  , виплати  з  якого відбуваються   з  розрахунку  на  2 - 4 тижня.  Гроші  видаються підзвітній  особі ,  яка  зберігає   їх  у  своєму  столі.  Видача  оформлюється  чеком ,  гроші  видаються  з  каси.  При   видачі   грошей   робиться   запис : Дт - "Фонд  дрібних  сум "; Кт - "Грошові  кошти".  В  західній  Європі існує  рахунок "Каси" ,  а  США - ні. Фонд  створюється  на постійній  основі ,  тобто  в  ньому  має бути фіксована  сума  грошей.  Виплата  з фонду дрібних  сум  відбувається тільки  на  передбачені  цілі. На  кожну виплату  підзвітна особа  складає  квитанцію , в  якій  проставлені  сума  і  призначення  виплати. Підзвітна  особа  на  встановлену  дату  складає звіт  про  витрати  і  подає  в бухгалтерію (складає  на  основі  квитанцій первісних  документів). Фонд дрібних  сум  поповнюється  на  суму  витрат  через виписку  чека на  ім'я  підзвітної особи .( П-д, Дт - " Канцелярські  витрати" - 40; Дт - "Поштові  витрати" - 40 ; Кт  - "Грошові кошти" - 80). Контроль   за  фондом  дрібних  сум  здійснюється таким  чином , що  залишок  у  фонді + сума квитанцій   на  витрати  завжди  повинен  дорівнювати  сумі  ліміту  фонду.  Нестачі  або надлишки відображаються  на  рахунку "Нестачі або надлишки  по касі".

113. Класифікація, оцінка дебіторської заборгованості та облік рахунків до отримання.

Дебіторська заборгованість – це сума заборгованості п-ву від покупців та інших осіб, що виникає у ході виробничої діяльності.

Дебіторська заборгованість у зарубіжній практиці буває 2-х видів:

- торгівельна заборгованість

- особлива заборгованість

Також заборгованість буває:

а) короткострокова

б) довгострокова

Дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю за датою на момент виникнення.

114. Облік наданих знижок і повернення проданих товарів.

Одним їз поширених способів інкасації дебіторської заборгованості є застосування шалених знижок. Знижки діляться на 2 групи:

- торгівельна знижка– знижка з ціни і вона стимулює збільшення обсягів реалізації.

- грошова знижка– надається з метою стимулювання дострокового платежу, цінова поступка.

В зарубіжній практиці для обліку знижок використовується 2 методи:

а) валовий

б) чистий

Суть валового методу– дебіторська заборгованість і дохід від реалізації відображає на загальну тобто валову без врахування знижки суму.

Суть чистого методу– на рах б/о фін звіт дебіт заборгов і дохід первісно фіксується за врахуванням знижки , а в разі невикористання знижки робиться запис «Дт Раз до отримання», «Кт втрач знижки за оплату в срок», сума – сума знижки.

115.Оцінка дебіторської заборгованості (облік сумнівних боргів).

В зарубіжній системі обліку дебіторська заборгованість по рахунках оцінюється та відображається в звітності за чистою вартістю реалізації, тобто за сумою грошей, яка реально може бути отримана в майбутньому в результаті її погашення.

Для визначення чистої вартості реалізації необхідно оцінити чисту суму коштів, яку очікується отримати в результаті погашення дебіторської заборгованості по рахунках.

В більшості країн виявлення безнадійної дебіторської заборгованості (в т.ч. векселів) проводиться в індивідуальному порядку, тобто при окремому розгляді кожного безнадійно до отримання векселя, які в свою чергу згодом списуються на витрати підприємства.

В Італії дозволено щорічно відносити на резерв сумнівних боргів 0,5% загального обсягу дебіторської заборгованості.