
- •1.Роль і місце соціальної педагогіки серед інших наук
- •2...Соціальна педагогіка і соціальна робота
- •4...Предмет,завдання,функції соціальної педагогіки
- •5...Принципи соціальної педагогіки
- •6. Дидактичні принципи і правила соціально-педагогічної діяльності
- •7.Специфіка соціально-педагогічних понять :соціально освітній простір, соціальний розвиток і соціальне формування особистості
- •8..Професійний портрет соціального педагога
- •9.Призначення сфери діяльності та функції соціального педагога
- •10.Кодекс етики соціального педагога
- •11.Особистість соціального педагога
- •12.Значення неперервності освіти у професійній діяльності
- •13.Милосердя і благодійність як культурно-історисні традиції соціально-педагогічної діяльності.
- •3.Наукова цінність і практична значущість соціальної педагогіки як гуманітарної науки
- •14.Організація соціальної допомоги в античному і середньовічному суспільствах
- •15.Ідеї позашкільного виховання у педагогічній системі Дж. Локка («виховання джентельмена»)
- •16. А. Дістерверг - засновник соціальної педагогіки
- •17.Педагогічні погляди Вентцеля
- •18.Виховання дітей і молоді в східних словян у додержавний період
- •19.Основні напрями й особливості освітньо - виховної та благодійної роботи в період київської русі
- •20.Піднесення українського соціального виховання у козацьку добу
- •21.Особливості соціального виховання в радянський період
- •22. Дитячий будинок як маяк соціального виховання в 20-х роках хх ст.
- •23. Мета завдання шляхи і засоби соціального виховання у педагогічній спадщині Зінковського
- •25.Педагогічні погляди макаренка щодо сімейних взаємин і родинного виховання дітей як методика і технологія організації сімейного життя.
- •26.Соціально-педагогічні погляди русової
- •27.Погляди русової щодо особливостей соціального дошкільного виховання
- •28.Внесок сухомлинського в теорію і практику соціального виховання
- •29.Розвиток соціальної педагогіки в незалежній українській державі
- •31.Причини появи та розвитку волонтерства на сучасному етапі розвитку суспільства
- •32. Характеристика основних груп волонтерів
- •33. Особливості мотивації волонтерів до соціально-педагогічної діяльності
- •34. Напрями соціально-педагогічної діяльності, що потребують участі волонтерів
- •35. Зміст поняття “соціалізація”
- •36. Форми і методи соціалізації особистості
- •37. Принципи соціалізації
- •38. Провідні напрями соціалізації особистості
- •39. Сім’я, освіта, релігія і культура як основні інститути соціалізації дитини
- •40. Основні фактори та види соціалізації особистості, їх педагогічний потенціал та характеристика
- •41. Стадії соціалізації: рання, стадія навчання, трудова, післятрудова
- •42. Особливості соціалізації в зрілому віці
- •43. Проблема використання досвіду старшого покоління в соціалізації молоді
- •44. Мікро-, мезо-, мега- та макрофактори соціалізації
- •46. Виховання як соціальний інститут, специфіка соціального виховання
- •47. Соціальне виховання, його цілі, зміст, сутність, принципи, методи і форми здійснення як предмет соціальної педагогіки
- •48. Мета і завдання соціального виховання
- •49. Сутність і співвідношення понять “соціальна педагогіка”, “соціальне виховання”, “соціалізація”
- •50. Загальна характеристика принципів і змісту соціального виховання з позицій держави та соціальних інституцій
- •51. Виховні організації та соціальне виховання
- •52. Організація соціального досвіду як вид соціального виховання
- •53. Характеристика освіти як одного з видів соціального виховання
- •54. Індивідуальна допомога як вид соціального виховання
- •56. Розвиток вітчизняних теорій соціального виховання
- •58. Поняття “соціальне середовище”
- •60. Соціальна адаптація як активне пристосування індивіда до умов середовища
- •61. Вплив соціального середовища на розвиток і формування особистості
- •62. Несприятливі умови соціалізації як соціально – педагогічна проблема.
- •63. Види і типи жертв несприятливих умов соціалізації.
- •64. Характеристика основних типів жертв.
- •66. Завдання і зміст корекційного виховання.
- •67. Особистість дитини. Розвиток дитини в соціумі.
- •68. Поняття «особистість»: зміст та структура.
- •69. Рушійні сили та фактори розвитку дитини.
- •70. Засвоєння соціальних ролей як складова процесу становлення особистості.
- •71. Соціальна адаптація, соціальна дезадаптація і соціальна реабілітація дитини.
- •72. Роль соціального виховання і самовиховання в соціалізації дитини.
- •73. Поняття "норма" та "відхилення від норми" в соціальній педагогіці.
- •74. Поняття соціальної норми.
- •75. Характеристика явища аномальності.
- •77. Соціально – педагогічні відхилення від норми.
- •78. Особливості, умови та правові норми соціалізації дитини з обмеженими можливостями.
- •79. Класифікація методів соціально – педагогічної роботи.
- •80. Методи переконання, вправи і корекції в соціальній педагогіці.
- •81. Використання соціологічних методів в роботі соціального педагога.
- •83. Сім'я як соціальний інститут.
- •84. Сім'я як об'єкт і суб'єкт соціально-педагогічної діяльності.
- •85. Сім'я та її основні функції.
- •86. Характеристика основних типів сімей.
- •87. Взаємини в сім'ях з порушеною структурою.
- •89. Дитина та її роль у сім'ї, проблеми соціалізації дитини в сім'ї.
- •90. Стратегія і тактика сімейного виховання.
- •91. Сімейне виховання як система.
- •92. Стилі сімейного виховання.
- •93.Підготовка молоді до сімейного життя та її значення.
- •94.Система підготовки молоді до сімейного виховання.
- •95.Педагогічні проблеми статевої соціалізації і сексуальної орієнтації молоді.
- •97.Зміст психологічних механізмів соціалізації дитини в різних типах сімей.
- •98.Поняття сімейного мікроклімату.
- •99. Поняття і види батьківського авторитету.
- •100. Зв'язок сім'ї зі школою.
- •101. Основні напрями соціально-педагогічної допомоги для оптимізації сімейного виховання.
- •102.Сучасні форми соціально-педагогічної допомоги сім’ї.
- •104.Зміст понять “опіка” і “опікунство”.
- •105.Історичні корені сучасної системи опіки і опікунства.
- •106.Категорії дітей, що потребують опіки.
- •107.Система державної опіки дітей-сиріт і дітей, які залишились без нагляду батьків: дитячий будинок, школа-інтернат, притулок, дитячий будинок сімейного типу, прийомна сім’я та ін.
- •110.Соціально-педагогічна допомога дітям з особливими потребами.
- •111.Загальна педагогічна характеристика дітей з обмеженими можливостями.
- •115.Види соціально-педагогічної допомоги сім’ям, що виховують дітей з особливими потребами.
- •117.Робота соціального педагога з обдарованими дітьми.
- •118.Поняття “обдарованість”.
- •119.Види обдарованості: соціальна, художня, психомоторна, академічна, творча, інтелектуальна. Психофізіологічні особливості обдарованих дітей.
- •120.Видима(явна) і прихована обдарованість.
- •121.Обдарована дитина в сім’ї.
- •122.Основні завдання батьків у підтримці обдарованості дитини.
- •123.Діагностика умов розвитку талановитості
- •135. Основні підходи до діяльності з дітьми-злочинцями
- •150. Стратегічні напрями роботи соціального педагога з підлітками, схильними до проституції:
- •154.Соціально-педагогічна діяльність у дошкільних навчально-виховних закладах,школах,професійних навчальних закладах,вищих освітніх установах.
- •155.Соціально-педагогічна робота за місцем проживання.
- •156.Територіальна громада,як соціалізуючий простір особистості.
- •157.Сучасні підходи до розуміння громади.
- •158.Основні характеристики територіальної громади.
- •159.Соціалізуючі функції громади.
- •160.Неурядові організації як суб»єкти соц.-пед роботи на локальному рівні.
- •161.Типологія неурядових організацій.
- •162.Характеристика діяльності дитячих та молодіжних організацій.
- •163.Напрями роботи міжнародних організацій,які працюють в інтересах дітей.
- •164.Характеристика соціально-педагогічної роботи місцевих громадських організацій.
- •165.Особливості діяльності соціального-педагога в пенітенціарних закладах.
- •166.Псиохологічні особливості неповнолітніх засуджених.
- •167.Зміст, сутність і основні проблеми виправної педагогіки в умовах пенітенціарних закладів. Проблеми загальної і професійної освіти засуджених підлітків.
- •168.Принципи перевиховання:залучення до праці,повага особистості вихованця,самоврядування,співробітництво педагогів і вихованців.
- •169.Соціально-педагогічна діяльність у громадських організаціях та релігійних конфесіях.
- •170.Громадська організація як об’єкт і суб’єкт соц.-пед діяльності.
- •171.Діяльність дитячих і молодіжних організацій в Україні.
- •172.Неформальні молодіжні об’єднання.
- •173.Християнські конфесії як суб’єкт соц.-пед діяльності.
- •174.Соц-псих характеристика педагогічної майстерності соціального педагога.
- •175.Система підвищення кваліфікацій соціального педагога.
- •176.Проблеми управління цілісним соціально-педагогічним процесом.
- •177.Типи управлінської діяльності: авторитарний, демократичний, ліберальний.
- •178.Соц-пед характеристика різних типів управління
- •179.Розвиток особистості в процесі самоуправління соціально-педагогічним процесом.
- •180.Принципи управлінської діяльності в соціальній педагогіці.
- •182.Діагностика вихованості і освіченості,рівня розвитку особистості.
- •183.Прийоми управління соціальним вихованням особистості
- •184.Соціально-педагогічний консиліум.
164.Характеристика соціально-педагогічної роботи місцевих громадських організацій.
У дитячому й особливо молодіжному рухах на початку XXI ст. дедалі помітнішою стає соціально-педагогічна зорієнтованість громадських організацій, тому цей напрям роботи соціального педагога особливо актуальний і важливий. У його межах соціальний педагог діє як організатор заходів із надання соціальної допомоги різним категоріям населення. На думку дослідників дитячого руху (Р. Литвак, С. Тетерський, Є. Чепурних, А. Волохов), саме залучення учасників дитячих організацій до соціально значущої діяльності дає змогу розвинути ініціативу дітей, підлітків, створити умови для їх самостійного включення в життя суспільства, навчити здійснювати усвідомлений вибір. Соціальна діяльність сучасних дитячих та молодіжних організацій різнопланова. Вони надають соціальну і матеріальну допомогу незахищеним верствам населення (громадянам похилого віку, особам із функціональними обмеженнями, дітям-сиротам, самотнім), зокрема збирають речі, продукти, сприяють у розв'язанні побутових проблем, беруть шефство над будинками дитини, інтернатами, підтримують дитячі спортивні команди тощо. Члени громадських дитячих та молодіжних організацій беруть активну участь в організуванні дозвілля дітей та молоді, в т. ч. дітей-сиріт і дітей із функціональними обмеженнями. Культурно-масові заходи, як правило, мають тематичний характер (профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі, підготовка юнаків до військової служби, пропаганда здорового способу життя, підтримка творчої молоді та ін.). Ці види діяльності громадських організацій пов'язані з їх профілем, місцевими особливостями, кадровим забезпеченням, можливостями та іншими чинниками. З огляду на це важливо в практиці їх діяльності вдаватись до технологій волонтерської роботи. Громадські дитячі та молодіжні організації мають великий потенціал у здійсненні волонтерської діяльності. Це зумовлено історичними традиціями і актуальними потребами сьогодення. Основним напрямом волонтерської діяльності членів дитячих і молодіжних організацій є надання соціальних послуг незахищеним категоріям населення: придбання і доставка медикаментів, продовольчих, промислових та господарських товарів, книг, газет, журналів, гарячих обідів; приготування їжі, годування; допомога у проведенні заходів особистої гігієни; прибирання приміщення, прання білизни; обробіток присадибних ділянок; виконання ремонтних робіт; відвідування хворих у стаціонарних медичних закладах; читання художньої літератури, преси, написання листів; організування дозвілля тощо. Волонтери дитячих і молодіжних організацій беруть активну участь у масштабних акціях, святах, реалізації соціальних програм (фестиваль творчості дітей-інвалідів "Повіримо у себе", збір-похід "Молодь - за здоровий спосіб життя" та ін.).
165.Особливості діяльності соціального-педагога в пенітенціарних закладах.
соціально-педагогічна робота з неповнолітніми засудженими в пенітенціарних закладах– це вид професійної діяльності, що полягає у створенні освітньо-виховними засобами сприятливих умов для ресоціалізації та подальшої соціалізації особистості неповнолітнього на основі використання ресурсів особистості і громади.
Одним із системоутворювальних елементів організації соціально-педагогічної роботи з неповнолітніми засудженими постають принципи – основоположні ідеї, керівні правила, що лежать в основі будь-якої людської діяльності (.На основі принципів розробляються в теорії та реалізуються на практиці мета, завдання, зміст, форми й методи діяльності
Діяльність соціального педагога має бути заснована на засадах толерантності. Слід мати на увазі, що фахівець працює зі спецконтингентом,кий відбуває покарання. Соціальний педагог має будувати свою роботу на основі терпимості до засуджених, не керуватися у своїй діяльності неприязним ставленням за національною, релігійною, віковою, статевої чи іншоюприналежністю, рівнем моральної зрілості та соціальним статусом.У своїй діяльності соціальний педагог має ознайомитися із загальновизнаними міжнародними нормами утримання засуджених у пенітенціарних установах
Спеціалісту також слід керуватися основними положеннями Загальної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини, Конституції України як важливих документів в соціально-педагогічній роботі із засудженими.
Варто зазначити, що одним із основних завдань спеціаліста є розробка концепції соціально-педагогічної діяльності в пенітенціарній установі на основі вимог чинного законодавства, вивчення конкретних особливостей та умов діяльності виправної установи з допомогою адміністрації і соціально- психологічної служби. Саме зазначена концепція, на нашу думку, має стати основою для складання планів перспективної та річної роботи соціального педагога.
Для більш ефективної та продуктивної роботи із засудженими соціальний педагог має організовувати свою діяльність комплексно. Спеціаліст повинен тісно співпрацювати із усіма працівниками установи виконання покарань (психологом, адміністрацією, медиками, керівниками загонів тощо).