79. Класифікація методів соціально – педагогічної роботи.

Метод-у СР означає спосіб взаємопов’язаної діяльності професійних спеціалістів та їх клієнтів, спрямованої на досягнення спрямованих цілей. Класифікація методів: І. Класифікація за ступенем спільності клієнтів: -методи індивідуальної СР:бесіда, консультація;-метод моделювання проблемних ситуацій;-метод групової соціальної роботи;-методи соц.роботи в общині. ІІ. Класифікація за змістом і характером соц..роб.:-група соціально-економічних методів;-організаційно-розпорядчі методи;-психолого-педагогічні методи. ІІІ. Класифікація за сферами застосування виховання майбутнього покоління:-методи стимулювання до дії; -методи репродукування;-методи закріплення і збагачення;-методи творчості. Окрім цих методи соц.роб. поділяються на: 1)соціологічні методи отримання інформації; 2)психолого-педагогічний метод:-сформування свідомості особистості, - стимулювання діяльності та поведінки, - організація пізнавальної та практичної діяльності і поведінки; 3)правові методи в соціальній роботі:-право соц..забезпечення, -біографічний метод, -інтерв’ю, -консультування, - метод соціального моделювання. 4)діагностичні методи: спостереження, аналіз, порівняння, використання діагностичних методів, перепис населення.

80. Методи переконання, вправи і корекції в соціальній педагогіці.

В соціальній педагогіці метод – це спосіб взаємодії соціального педагога з клієнтом, який сприяє соціалізації клієнта або його реабілітації в соціумі.

Найчастіше в соціально-педагогічній діяльності використовуються методи переконання і вправи.

Переконання – це роз’яснення і доведення правильності і необхідності даної поведінки. Основні ознаки методу переконання і вимоги до нього: 1) метод переконання сприяє формуванню певної життєвої позиції; 2) у ході переконання соціальний педагог впливає на свідомість, почуття і волю людини; 3) виховна сила методу зумовлюється сприйняттям його людиною. У випадку несприйняття, метод переконання перетворюється в наказ (стає авторитарним); 4) при застосуванні методу насамперед враховуються психологічні особливості клієнта, а також рівень його вихованості, інтереси та особистий досвід; 5) переконувати слід перш за все словом; 6) найважливішою частиною переконання є вимога. 7) переконання реалізуються через такі педагогічні прийоми як: монологічні форми (розповідь з використанням алегорій, порівнянь); діалогічні форми (бесіда, диспут); позитивний приклад.

Слід зауважити, що приклад є найефективнішою формою переконання.

Не менш важливим в соціальній педагогіці є метод вправ. Вправа – це численне повторення дій і вчинків з метою закріплення певних навичок, умінь та формування звичок. З вправи формується поведінка. Поведінка складається з вчинків, які виражаються в дії, тобто вправа на початковому етапі формує дію. Формування навичок і звичок через вправу включає наступні етапи:

1) постановка задачі;

2) роз’яснення правил її виконання;

3) формування потреби виконати задачу;

4) практична демонстрація;

5) організація практичної підготовки;

6) постановка вимог;

7) нагадування вимог;

8) контроль за виконанням.

До корекційних методів соціально-педагогічної діяльності відносять, так само як і в педагогіці, методи заохочення і покарання. Ці методи неоднозначно трактуються як педагогами так і психологами, особливо це стосується методу покарання. Згідно чинного в Україні законодавства, будь-які прояви фізичного, психічного чи морального насильства над дитиною караються законом.

До використання цих методів ставляться такі вимоги:

1. Як заохочення, так і покарання повинні бути спрямовані не на особистість, а на її вчинок.

2. Заохочення і покарання повинні бути мобільні та індивідуальні.

3. Обидва методи застосовуються лише авторитетною особою.

4. Не використовувати ці методи часто стосовно однієї та тієї ж особи.

5. Методи повинні мати свої різновиди.

6. Для запобігання використання методу покарання застосовуються:

– переконання (зміна одних цінностей іншими; перебудова свідомості);

– попередження (прогнозування вчинків та їх негативних наслідків).