52. Організація соціального досвіду як вид соціального виховання

Соціальне виховання - створення в суспільстві умов та заходів, спрямованих на оволодіння і засвоєння підростаючим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій.

Соціальне виховання здійснюється у процесі взаємодії особистості в різних відносно автономних сферах життєдіяльності: освіта, організація соціального досвіду людини, індивідуальна допомога їй. Освіта включає в себе систематичне навчання та самоосвіту. Організація соціального досвіду як вид соціального виховання здійснюється завдяки участі дитини у різних формалізованих та неформалізованих об'єднаннях (клас, гурток, дворова компанія однолітків, сусідство, референтна група тощо), адже провідним завданням соціального виховання в кожному суспільстві є створення оптимальних умов для найбільш повноцінного розвитку особистості. А також організація соціального досвіду здійснюється через: організацію побуту та життєдіяльності формалізованих груп (колективів); організацію взаємодії, а також навчання йому; стимулювання самодіяльності в формалізованих групах і вплив на неформальні мікрогрупи (неформальні об'єднання).

Соціальне виховання озброює індивідів засобом задовольняти свої потреби найефективнішим способом - у співпраці з іншими, беручи до уваги звичаї та закони, виконуючи соціальні функції, що потрібні іншим. Соціальна організація виховання є одним з механізмів упорядкування суспільства.

Організація соціального досвіду в дитячих громадських організаціях протікає в певних формах організації взаємодії. Аналіз різних сучасних підходів дозволяє визначити форму організації виховної взаємодії як обмежену по місцю і часу структуру (конструкцію) взаємодії дітей і дорослих, що дозволяє вирішити певні завдання соціального виховання. Діапазон шляхів формування соціального досвіду широкий, тому що відповідає видам людської діяльності: навчання, праці, спілкування, дозвілля, але коли ця діяльність організована у формі гри, то його засвоєння найбільш продуктивне.

Індивідуальний соціальний досвід - в широкому сенсі - єдність різних знань і способів мислення, умінь і навичок, норм і стереотипів поведінки, ціннісних установок, відбитих відчуттів і переживань, засвоєних і вироблених способів взаємодії, самопізнання, самовизначення, самореалізації.

53. Характеристика освіти як одного з видів соціального виховання

Соціальне виховання здійснюється у процесі взаємодії особистості в різних відносно автономних сферах життєдіяльності: освіта, організація соціального досвіду людини, індивідуальна допомога їй. Освіта включає в себе систематичне навчання та самоосвіту.

Освіта - один із найдавніших соціальних інститутів, це складне і багатоманітне суспільне явище, сфера передачі, освоєння і перероблення знань, умінь, навиків і соціального досвіду. Вона виникає в силу потреби суспільства у відтворенні та передачі знань, умінь, навичок, підготовки нових поколінь до життя.

Навчання у житті людини - довготривалий процес. Воно розпочинається з дитинства і, як правило, не має вікових меж, є формою набуття системи знань і навиків, зокрема і шляхом самоосвіти (неформальний бік освітньо-навчальної системи). Отже, освіта є цілісною, самостійною системою, що має інституалізований характер, охоплює різні аспекти: це і діяльність з навчання та соціального виховання, і організована, структуралізована, рольова діяльність, що опирається на відповідні установи і регулюється відповідними нормами.

Освіта включає в себе: систематичне навчання (формальна освіта, як основне, так і додаткове); просвітництво, тобто пропаганду і поширення культури (неформальна освіта), стимулювання самоосвіт