
- •Isbn 966-663-140-7
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології ...... .. 17
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і становлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 12. Соціологія політики
- •Тема 13. Соціологія праці та управління
- •Тема 14. Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 15. Методична частина програми конкретно-соціологічного дослідження
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції cot
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука, Предмет функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 1. Соціологія як наука. Предмет і функції соціології
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 2. Виникнення і ставлення соціології як самостійної науки
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє Соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціологи
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX ст. Майбутнє соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціологи
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української qi
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськоїсоціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку українськії соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •2. Співчуття лише до тих, хто поруч і близький
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна системи
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •11. Намалюйте схему структури соціологічного знання.
- •Розділ II Суб”єкти суспільного життя
- •РозділIi
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 8. Соціологія сім'ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •1.Соціальне самовизначення молоді .
- •2. Політичне самовизначення молоді
- •3.Професійне самовизначення молоді
- •4. Економічне самовизначення молоді
- •Тема 12
- •Тема 13
- •380 Основні етапи розвитку соціологічного знання про економічну сферу
- •392 Соціологія праці й управління, п поняття і категорії
- •399 Роль соціології у дослідженні економічних процесів у сучасній Україні
- •1. Зміни в характері виробництва:
- •2. Трансформація власності:
- •3. Зміни характеру організації та управління виробництвом:
- •4. Зміна соціального статусу і ролі робітника та формування нової системи цінностей:
- •Тема 14
- •Підготовка до проведення конкретно-соціологічного дослідження та його етапи
- •Програма соціологічного дослідження: вимоги до розробки
- •1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань
- •2. Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •3. Здійснення інтерпретації понять
- •II рівень інтерпретації понять
- •Iiі рівень понять інтерпретації
- •IV рівень інтерпретації понять
- •4. Формулювання гіпотез дослідження.
- •Тема 15
- •Розрахунок і обґрунтування вибірки
- •Основні методи конкретно – соціологічного дослідження
- •Стратегічний та робочий плани дослідження
- •1. Етап підготовки до польового дослідження
- •2. Етап польового дослідження
- •3. Підготовка первинної інформації до її опрацюван ня та обробки на комп'ютерах
- •4. Аналіз результатів дослідження, формулювання висновків і рекомендацій
- •Завдання першої групи складності
- •Завдання другої групи складності
- •41. Чим зумовлене існування різних типів культур у сучасній Україні?
- •Завдання третьої групи складності
- •Завданнядо теми 14
Тема 8. Соціологія сім'ї
життя слід розглядати в динаміці, а не в статиці. Він вирізняє декілька етапів розвитку сім'ї в англосаксонському середовищі:
сім'я у дохристиянському суспільстві (з домінуванням парної сім'ї, пізніх шлюбів, великою кількістю одиноких людей);
сім'я у християнському суспільстві (з великим впливом церкви на життя родини і шлюб, забороною шлюбів між кровними родичами, з добровільним вступом у шлюб, практичною неможливістю розлучень, забороною абортів тощо);
сім'я в індустріальному суспільстві (з початком промислового перевороту в кінці XVIII ст. відбувається перша революція в родинному житті: зниження віку вступу в шлюб, збільшення народжуваності, широке використання жіночої праці, дозвіл розлучень за судовим рішенням і т. ін.).
Революційні Сучасний етап розвитку західного суспільств приніс другу революцію
зміни в сімейному житті, яка не лише докорінним чином змінила сім'ю і
з сучасній родинні стосунки, а й, на думку багатьох дослідників, поставила під
сім'ї сумнів саме існування сім'ї. Це зумовлене цілою низкою обставин еко-
номічного і культурного характеру. Соціологи називають серед них:
зростання економічної незалежності жінок та їх активне включення в трудову діяльність (а це викликає прагнення жінок до більшої самостійності, перегляду традиційної структури родинних взаємин, до змін традиційних функцій сім'ї, рівноправ'я з чоловіками у прийнятті рішень, у контролі над видатками та майном сім'ї тощо. Недарма німецькому філософу Ф.Ніцше належать слова: «Коли чоловік і жінка стануть рівноправними, сім'я загине»);
утворення двох центрів життя — праці й дому (раніше професійна діяльність і домашнє господарство існували в єдності, в межах однієї сім'ї);
еволюція поглядів на сексуальну мораль (або сексуальна революція з послабленням соціального контролю, зростанням анонімності сексуальної поведінки, збереженням секретності позашлюбних зв'язків, діяльністю широкої мережі засобів масової інформації, які проголошують вільне статеве кохання ледве не основним мірилом рівня цивілізованості сучасних чоловіків і жінок, зміною загального ставлення суспільства до сексуальної поведінки з пом'якшенням традиційних уявлень про дозволене і недозволене тощо);
винахід надійних контрацептивних засобів (вперше в історії людства за допомогою таких засобів вдалося відокремити сексуальність від зачаття).
215
Розділ II. Суб'єкти суспільного життя
Тенденції розвитку
сучасної Ці та інші причини викликали появу різного роду тенденцій розвитку сім'ї, які нині широко поширені і в розвинених західних, і в сучасної сім'ї, які нині широко поширені і в розвинених західних, і в
посткомуністичних країнах. До них належать:
• зростання розлучень (абсолютне і відносне);
зростання кількості неповних сімей і дітей, народжених поза шлюбом;
зменшення середньої тривалості шлюбу;
пізніший час вступу в шлюб
спільне життя подружніх пар без оформлення шлюбу;
населення та навіть його депопуляцією;
збільшення кількості одиноких людей, які не беруть шлюбу;
зменшення кількості повторних шлюбів тощо.
Сучасна сім'я
сучасної Ці тендеції властиві і для розвитку сучасної сім'ї в Україні. Однак
сучасної специфіка сімейних взаємин у нашій країні полягає в тому, що вони надзвичайно тісно пов'язані із загальним кризовим станом українського суспільства і насамперед — з низкою матеріальних проблем, суть яких можна висловити дуже коротко: боротьба родин за виживання в кризовому соціумі. Розглянемо основні індикатори становища сімей в Україні, розпочавши з демографічних аспектів їх існування.
Передовсім слід зазначити, що розвиток сімейно-шлюбних процесів у сучасній Україні відбувається в дуже складній соціодемографічній ситуації, для якої характерне явище депопуляції населення. Це поняття означає зменшення населення країни внаслідок перевищення кількості
Табл. № і.
Народжуваність, смертність та природний приріст населення
|
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
2002 |
Кількість народжених: тис. на 1000 населення |
763 15,0 |
657 12,7 |
493 9,6 |
385 7,8 |
391 8,1 |
Кількість померлих: тис. на 1000 населення |
618 12,1 |
630 12,1 |
793 15,4 |
758 15,3 |
755 15,7 |
Природний приріст населення: тис. на 1000 населення |
145 2,9 |
27 0,6 |
-300 -5,8 |
-373 -7,5 |
-364 -7,6 |
216
Розділ II. Суб'єкти суспільного життя
Табл. № 2.
Шлюби та розлучення (за даними Держкомстату України)
|
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
2002 |
Кількість зареєстрованих шлюбів тис. на 1000 населення |
490 9,6 |
483 9,3 |
432 8,4 |
275 5,5 |
317 6,6 |
Кількість зареєстрованих розлучень тис. на 1000 населення |
183 3,6 |
193 3,7 |
198 3,8 |
197 4,0 |
183 3,8 |
Бездітні сім'ї та сім'ї з однією дитиною
Аборти
з таблиці видно, що кількість зареєстрованих шлюбів аж до 2000 р. зменшувалась і в загальних цифрах, і в розрахунку на 1000 населення; поступове зростання цього показника зафіксоване лише у 2002 р. Кількість же розлучень протягом останніх років на перший погляд ніби стабілізувалася; але в умовах різкого зменшення кількості населення країни в цілому коефіцієнт зареєстрованих розірваних шлюбів невпинно зростав. Нині на кожні 100 шлюбів припадає 53 розлучення. А ще 1991 року Україна посідала перше місце в Європі за рівнем шлюбності;
зростання питомої ваги бездітних сімей і родин з однією дитиною. Як уже згадувалося, з загальної кількості сімей в Україні у 44,7% родин дітей не було. У більшості сімей з дітьми (60%) нараховувалася лише одна дитина. Сумарний коефіцієнт народжуваності, тобто середній показник кількості дітей на одну сім'ю, становить нині в Україні лише 0,71, або менше однієї дитини на одне подружжя. Це майже найнижчий показник у світі за весь сучасний період історії. У регіональному розрізі спостерігається традиційне співвідношення рівня народжуваності: найнижчих показників досягли переважно східні та центральні регіони, а найвищі показники (на рівні 1,2—1,3) зафіксовані у західних областях країни;
поширеність абортів. На перший погляд, з 1985 року відбувається невпинне зменшення зареєстрованих абортів (з 1 млн 180 тис. до 346 тис. 2002 р.). Але справжня картина, на думку експертів, значно сумніша, оскільки Держкомстатом не враховуються нелегально зроблені аборти, кількість яких в умовах подорожчання медичних
218