Тема 1. Теоретичні основи і принципи організації контролю в україні

• Основні питання теми:

1.1. Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю.

1.2. Економічна сутність предмету і методу контролю, його об’єкти

1.3. Організаційні форми економічного контролю

1.4. Класифікація видів контролю

1.5. Методичні прийоми контролю

• Література:основна 3 [с. 32 – 52, 62 - 77], 4 [с. 7- 13], 6 [с. 9 -32], додаткова 8 [с. 5- 21].

• 1.1. Контроль у системі управління. Мета і завдання контролю.

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин потребує вдосконалення функцій управління процесом виробництва, в тому числі і контролю економіки.

Контроль є важливою функцією управління економікою та її регулюванням і заключається в співставленні фактичного стану об’єкту контролю з певними критеріям оцінки з метою встановлення відхилення його від заданих параметрів. Контроль дає можливість своєчасно виявити і усунути недоліки і порушення, робити висновки про правильність і ефективність прийнятих рішень. Він є завершальним етапом управлінської діяльності і проявляється на стадії перевірки раніше прийнятих управлінських рішень. Тобто суть контролю полягає в тому, що суб’єкт управління здійснює облік і перевірку того, як об’єкт управління виконує його настанови.

Результати контролю служать інформаційною базою для управління.

Слово контроль походить від французького слова і означає перевірку чого-небудь (дотримання законів, інструкцій, рішень). Контроль – це постійне порівняння того що є, з тим що має бути.

Процес контролю можна поділити на 3 етапи:

• постановка чітких завдань для виконання;

• перевірка їх виконання;

• вирішення проблем, якщо виконання не відповідає поставленим завданням.

Отже, контроль – це система спостереження і перевірки відповідності об’єкта контролю прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт, виявлення відхилень у ході виконання цих рішень.

Контроль має свої об’єкти, суб’єкти і завдання.

Об”єкт контролю – це те, що (хто) контролюється.

Суб’єкт контролю – це контролююча ланка, тобто органи або окремі уповноважені органи, що контролюють і наділені відповідними повноваженнями.

Мета контролю полягає у перевірці того чи все відбувається згідно з заздалегідь прийнятим планом, діючими інструкціями, встановленими принципами. Метою контролю є не реєстрація окремих негативних фактів, а зосередження всіх сил на тому, щоб кожне рішення було виконане в заданий термін і розпочата справа доведена до кінця.

Завдання контролю:

• визначення фактичного стану об’єкта контролю на певний момент часу;

• перевірка відповідності фактичного стану об’єкта встановленому законом, нормативними актами, кошторисом, стандартом, лімітом тощо та виявлення відхилень від них;

• визначення місця, причини, ініціатора (винуватця) відхилення;

• встановлення законності та право чинності здійснених господарських операцій, їх достовірності та повноти відображення в обліку;

• встановлення доцільності господарських операцій та визначення їх причинно-наслідкових факторів;

• прогнозування стану та поведінки об’єкта на визначений майбутній період часу.

Отже, економічний контроль має важливе значення для успішного розв’язання завдань розвитку економіки країни. Контроль сприяє зміцненню державної дисципліни та законності, підвищенню ефективності виробничої і фінансової діяльності підприємств з різними формами власності і повинен забезпечувати єдність рішення і виконання, успішне здійснення поставлених завдань, а також попередження можливих помилок і порушень. За допомогою контролю встановлюються причини і винні у відхиленнях з метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому.